13 березня 2025 року справа №320/36876/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку загального позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Державна компанія з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (далі - позивач, ДК «Укрспецекспорт») звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.05.2024 №1188/Ж10/31-00-07-02-01-25/21655998, яким до Державної компанії з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» застосовано пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 5 287 230,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 09.05.2024 №1188/Ж10/31-00-07-02-01-25/21655998, оскільки відповідач неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення граничних строків розрахунків у зовнішньоекономічних контрактах за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 всупереч висновку Верховного Суду в постанові від 15.05.2024 у справі №420/1538/23. Позивач вказує, що відповідач не прийняв зарахування зустрічних однорідних вимог, як підставу для припинення зобов'язань і завершення валютного нагляду, що виключає відповідальність позивача за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Також позивач наголосив на тому, що ЦМУ ДПС не врахувало зворотної сили висновку Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, наявність якого ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені позивача, який вжив всі можливі заходи для попередження та уникнення правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/36876/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/36876/24 та вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження суддею Парненко В.С. одноособово, та було призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 04 вересня 2024 року о 11:30 год. в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під'їзд, 4-й поверх).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 закрито підготовче провадження у справі №320/36876/24 за позовною заявою Державної компанії з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, та було призначено справу №320/36876/24 до розгляду по суті в судовому засіданні на 15 січня 2025 року о 11:30 год.
У зв'язку із перебуванням судді Парненко В.С. на лікарняному, судове засідання 15.01.2025 було відкладено на 05.02.2025 об 11:00 год.
У судове засідання 05.02.2025 прибули представники сторін, судом ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в прядку письмового провадження.
03.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають через непоширення на пеню, передбачену частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, положень абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Відповідач стверджує, що припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог не звільняє від фінансової відповідальності за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є безпідставним і не відповідає нормам чинного законодавства. Також відповідач заперечує проти дії зворотної сили висновку Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, наявність якого ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені позивача, який вжив всі можливі заходи для попередження та уникнення правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
09.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач не погоджується з доводами відповідача та підтримує свою правову позицію.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У період з 12.03.2024 по 08.04.2024 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провело документальну позапланову виїзну перевірку Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за 22 контрактами (угодами) за період з 01.01.2019 по 08.04.2024.
За результатами перевірки контролюючий орган склав акт від 12.04.2024 № 1157/Ж5/31-00-07-03-02-15/21655998/ДСК.
У розділі 4 цього Акта ЦМУ ДПС зробило висновки про порушення позивачем пунктів 2, 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та підпункту 2 пункту 9 Постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за операціями з експорту та імпорту товарів».
Порядок розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та розрахунок пені наведено у додатках до Акта перевірки: № 1-ЕК «Зведені дані щодо експортних операцій ДК «Укрспецекспорт» (код ЄДРПОУ 21655998) у розрізі контрагентів-нерезидентів, укладених контрактів та стану розрахунків за період з 01.01.2019 по 08.04.2024» та № 1-IM «Зведені дані щодо імпортних операцій ДК «Укрспецекспорт» (код ЄДРПОУ 21655998) у розрізі контрагентів-нерезидентів, укладених контрактів та стану розрахунків за період з 01.01.2020 по 08.04.2024».
Позивач не погодився з висновками перевірки, викладеними в Акті перевірки, та 25.04.2024 відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України направив до ЦМУ ДПС письмові заперечення.
07.05.2024 у ЦМУ ДПС відбувся розгляд матеріалів перевірки за участю представників ДК «Укрспецекспорт».
Листом від 09.05.2024 № 6276/6/31-00-07-02-01-06 ЦМУ ДПС повідомило про залишення висновків Акта перевірки без змін.
14.05.2024 позивач отримав поштою податкове повідомлення-рішення ЦМУ ДПС від 09.05.2024 № 1188/Ж10/31-00-07-02-01-25/21655998, прийняте на підставі Акта перевірки, яким до ДК «Укрспецекспорт» застосовано пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму у розмірі 5 287 230,19 грн.
В порядку адміністративного оскарження, відповідно до ст. 56 ПКУ, ДК «Укрспецекспорт» подало до ДПС України скаргу від 23.05.2024 № USE-13.1-4336 на податкове повідомлення-рішення ЦМУ ДПС.
24.07.2024 позивач отримав поштою рішення ДПС України від 12.07.2024 № 21680/6/99-00-06-01-02-06, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга ДК «Укрспецекспорт» - без задоволення.
Позивач не погоджується з висновками, викладеними в Акті перевірки, а також із законністю та правомірністю податкового повідомлення-рішення ЦМУ ДПС від 09.05.2024 № 1188/Ж10/31-00-07-02-01-25/21655998, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі -ПК України).
Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Спірні правовідносини врегульовані також Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон №2473), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція).
Принципи валютного регулювання викладені у ст.2 Закону №2473 та передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №2473 валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. (ч.4 ст.11 Закону №2473)
Згідно ч.6 ст.11 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Частинами 1, 2, 5 статті 13 Закону №2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ч.7 ст. 13 Закону №2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п.21 розд.II Положення №5, та становлять 365 календарних днів
Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; (Підпункт 1 пункту 22 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 35 від 06.02.2019, № 57 від 27.04.2020);
2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки. (Підпункт 2 пункту 22 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 67 від 14.05.2019).
Відповідно до п. 23 Положення №5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Згідно із пунктом 142 Постанови правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (ч.8 ст.13 Закону №2473).
Отже, несвоєчасність здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, застосування якої віднесено до повноважень органів ДПС та яке тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.
Судом встановлено, що Центральним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДК «Укрспецекспорт» щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами (угодами):
від 02.07.2018 № USE-18.4.-61-K/KE-18;
від 14.07.2017 № USE-18.4.78-K/KE-17;
від 10.10.2017 № 14-0873-00//USE-18.4-112-K/KE-17;
від 19.07.2019 № 14-1056-00//USE-18.4-80-K/KE-19;
від 19.07.2019 № 14-1057-00//USE-18.4-81-K/KE-19;
від 19.07.2019 № 14-1094-00//USE-18.4-82-K/KE-19;
від 19.07.2019 № 14-1125-00//USE-18.4-83-K/KE-19;
від 25.01.2021 № 35194/USE-16.4-8-K/KE-21;
від 17.03.2014 № 92/5001/2014/IT-Gen/UKR/FE/CP/HRF(T)/Proc//USE-18/4-35-K/KE-14;
від 17.12.2020 № CAIRO/NAF/UKRSPECEXPORT/2020/4/USE-18/4-35-K/KE-21;
від 17.02.2015 № CPD-14/2007/USE-20.2-25-K/KE-15;
від 12.03.2020 № CPD-19/2020A/USE-20.2-3-K/KE-20;
від 01.06.2021 № CPD-42/2021B/USE-20.2-32-K/KE-21;
від 30.01.2013 № HIT/NORINCO/USE/2013/AL-KHALID-1/001/USE-18/4-8-K/KE-13;
від 09.09.2019 № HITE19J0052/USE-16.2-87-K/KE-19;
від 10.04.2014 № MHI-0119/2014/USE-16.1-27-K/KE-14;
від 25.10.2021 № USE-17-61-K-21;
від 28.08.2020 № USE-18.3-72-K/KE-20;
від 06.04.2022 № USE-20.2-95-K/KI-22;
від 28.03.2012 № USE-20.4-52-K/KE-12;
від 16.12.2022 № USE-54.2.1-283-K/KI-22;
від 13.01.2021 № USE-54.2-2-K/KI-21.
Перевірка охоплює період діяльності з 01.01.2019 по 08.04.2024.
Так, перевіркою встановлено встановлено порушення п. 2, 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII та п.п. 2 п. 9 Постанови Правління Національного банку України № 7 від 02.01.2019 року, а саме:
· Частина валютної виручки в розмірі 89 868,00 дол. США за експортований товар згідно з МД № UA100030/2021/470931 від 30.03.2021 року на загальну суму 1 885 924,50 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - відповідно до Висновку Мінекономіки від 27.07.2022 строки були продовжені з 08.07.2022 по 13.09.2023 та Висновку Мінекономіки від 04.12.2023 строки були продовжені з 30.10.2023 по 17.09.2024), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 2 дні (14.09.2023-15.09.2023).
· Частина валютної виручки в розмірі 183 997,20 дол. США за експортований товар згідно з МД № UA100160/2021/471685 від 13.08.2021 року на загальну суму 183 997,20 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - відповідно до Висновку Мінекономіки від 27.07.2022 строки були продовжені з 08.07.2022 по 13.09.2023 та Висновку Мінекономіки від 04.12.2023 строки були продовжені з 30.10.2023 по 17.09.2024), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 2 дні (14.09.2023-15.09.2023).
· Частина валютної виручки в розмірі 10 233,50 дол. США за експортований товар згідно з МД № UA209170/2022/055694 від 23.07.2022 року на загальну суму 10 233,50 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 18.01.2023), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 2 дні (14.09.2023-15.09.2023).
· Частина валютної виручки в розмірі 89 868,00 дол. США за експортований товар згідно з МД № UA100030/2021/470931 від 30.03.2021 року на загальну суму 1 885 924,50 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - відповідно до Висновку Мінекономіки від 27.07.2022 строки були продовжені з 08.07.2022 по 13.09.2023 та Висновку Мінекономіки від 04.12.2023 строки були продовжені з 30.10.2023 по 17.09.2024), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 45 днів (16.09.2023-29.10.2023).
· Частина валютної виручки в розмірі 183 997,20 дол. США за експортований товар згідно з МД № UA100160/2021/471685 від 13.08.2021 року на загальну суму 183 997,20 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - відповідно до Висновку Мінекономіки від 27.07.2022 строки були продовжені з 08.07.2022 по 13.09.2023 та Висновку Мінекономіки від 04.12.2023 строки були продовжені з 30.10.2023 по 17.09.2024), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 45 днів (16.09.2023-29.10.2023).
· Частина валютної виручки в розмірі 2 578,37 дол. США за експортований товар згідно з МД № UA209170/2022/055694 від 23.07.2022 року на загальну суму 10 233,50 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 18.01.2023), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 45 днів (16.09.2023-29.10.2023).
· Частина валютної виручки в розмірі 104 792,99 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією № UA100160/2022/870158 від 08.02.2022 на загальну суму 384 618,60 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 07.02.2023 та частково сплачено 21.02.2023 у сумі 95 177,52 дол. США), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 14 днів (08.02.2023-21.02.2023).
· Частина валютної виручки в розмірі 18 820,26 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією № UA100160/2021/472413 від 16.12.2021 на загальну суму 200 989,08 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 15.12.2022), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 308 днів (з 16.12.2022 по 19.10.2023).
· Частина валютної виручки в розмірі 35 555,39 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією №23UA100160250583U7 від 06.06.2023 на загальну суму 297 939,48 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 05.12.2023), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 90 днів (з 06.12.2023 по 04.03.2024).
· Частина валютної виручки в розмірі 20 878,74 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією №23UA100160250583U7 від 06.06.2023 на загальну суму 297 939,48 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 05.12.2023), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 35 днів (з 04.03.2024 по 08.04.2024).
· Частина валютної виручки в розмірі 109 354,66 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією №UA100160/2021/471563 від 27.07.2021 на загальну суму 386 573,30 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 26.07.2022. Висновком Мінекономіки від 05.09.2022 строки були продовжені з 08.08.2022 по 20.02.2024), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 12 днів (з 27.07.2022 по 07.08.2022).
· Частина валютної виручки в розмірі 32 808,07 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією №UA100030/2021/470925 від 30.03.2021 на суму 1 597 434,60 дол. США, строк надходження валютної виручки було продовжено Висновком Мінекономіки від 28.07.2022 №4432-09/53057-07 з 14.07.2022 до 13.09.2023 та Висновком Мінекономіки від 04.12.2023 №4432-09/3784-07 з 13.10.2023 до 07.04.2024, що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 29 днів (з 14.09.2023 по 12.10.2023).
· Сума валютної виручки в розмірі 335 803,90 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією №UA100160/2021/471684 від 13.08.2021 на суму 335 803,90 дол. США, строк надходження валютної виручки було продовжено Висновком Мінекономіки від 28.07.2022 №4432-09/53057-07 з 13.08.2022 до 13.09.2023 та Висновком Мінекономіки від 04.12.2023 №4432-09/3784-07 з 13.10.2023 до 07.04.2024, що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 29 днів (з 14.09.2023 по 12.10.2023).
· Частина валютної виручки в розмірі 32 808,07 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією №UA100030/2021/470925 від 30.03.2021 на суму 1 597 434,60 дол. США, строк надходження валютної виручки було продовжено Висновком Мінекономіки від 28.07.2022 №4432-09/53057-07 з 14.07.2022 до 13.09.2023 та Висновком Мінекономіки від 04.12.2023 №4432-09/3784-07 з 13.10.2023 до 07.04.2024, що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 1 день (з 07.04.2024 по 08.04.2024).
· Сума валютної виручки в розмірі 335 803,90 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією № UA100160/2021/471684 від 13.08.2021 на суму 335 803,90 дол. США, строк надходження валютної виручки було продовжено Висновком Мінекономіки від 28.07.2022 № 4432-09/53057-07 з 13.08.2022 до 13.09.2023 та Висновком Мінекономіки від 04.12.2023 № 4432-09/3784-07 з 13.10.2023 до 07.04.2024, що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 1 день (07.04.2024 - 08.04.2024).
· Частина валютної виручки в розмірі 112 004,23 дол. США за експортований товар згідно з МД № UA100030/2021/471006 від 13.04.2021 на суму 1 513 180,60 дол. США (згідно з Висновком Мінекономіки від 28.07.2022 № 4432-09/53209-07 строк надходження валютної виручки продовжено до 13.05.2023), надійшла з порушенням вимог валютного законодавства, а саме - 22.08.2023, що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 101 день (14.05.2023 - 22.08.2023).
· Сума валютної виручки в розмірі 168 000,00 юанів женьміньбі (CNY) за експортований товар згідно з МД № UA100160/2022/870424 від 26.05.2022 на суму 1 344 000,00 юанів женьміньбі (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 21.11.2022) надійшла з порушенням вимог валютного законодавства, а саме - 22.11.2022, що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 1 день (21.11.2022 - 22.11.2022).
· Граничні строки поставки товару за авансовим платежем у сумі 38 410,00 дол. США (п/д від 24.05.2021 № 120, граничний термін поставки товару/повернення платежу - 23.05.2022), які були продовжені Висновком Мінекономіки (лист від 05.07.2022 № 4432-09/45206-07) з 02.06.2022 по 31.07.2022 та Висновком Мінекономіки (лист від 24.08.2022 № 4432-09/61309-07) з 31.07.2022 по 30.09.2022 (поставка відбулась 07.08.2022, МД № UA209190/2022/025929 від 07.08.2022), були порушені терміном на 9 днів (24.05.2022 - 01.06.2022).
Щодо нарахування позивачу пені за порушення граничних строків розрахунків у зовнішньоекономічних контрактах за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 суд зазначає наступне.
Згідно з Актом перевірки, ЦМУ ДПС виявлено порушення у таких зовнішньоекономічних контрактах:
1) контракт №CPD-42/2021B/USE-20.2-32-К/КE-21 від 01.06.2021:
«Частина валютної виручки в розмірі 104 792,99 дол. США за експортований товар згідно митної декларації №UA100160/2022/870158 від 08.02.2022 на загальну суму 384 618,6 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 07.02.2023 та частково сплачено 21.02.2023 у сумі 95 177,52 дол. США), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 14 днів (08.02.2023 - 21.02.2023)» (стор. 45 Акту перевірки).
Сума нарахованої контролюючим органом пені - 160 949,58 грн.
2) контракт №92/5001/2014/IT-Gen/UKR/FE/CP/HRF(T)/Proc/USE-18.4- 35-K/KE-14 від 17.03.2014:
«Частина валютної виручки в розмірі 18 820,26 дол. США за експортований товар згідно митної декларації МД №UA100160/2021/472413 від 16.12.2021 на загальну суму 200 989,08 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 15.12.2022), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 308 днів (з 16.12.2022 по 19.10.2023)» (стор.58 Акту перевірки).
Сума нарахованої контролюючим органом пені - 633 390,83 грн.
3) контракт №14-1125-00//USE-18.4-83-К/КЕ-19 від 19.07.2019:
«Частина валютної виручки в розмірі 109 354,66 дол. США за експортований товар згідно МД №UA100160/2021/471563 від 27.07.2021 року на загальну суму 386 573,3 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 26.07.2022 року Висновком Мінекономіки від 05.09.2022 строки були продовжені з 08.08.2022-20.02.2024), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 12 днів (27.07.2022-07.08.2022)» (стор.63 Акту перевірки).
Сума нарахованої контролюючим органом пені - 143 962,09 грн.
4) контракт №14-1094-00//USE-18.4-82-K/КE-19 від 19.07.2019:
«Частина валютної виручки в розмірі 112 004,23 дол. США за експортований товар згідно МД №UA100030/2021/471006 від 13.04.2021 року на загальну суму 1 513 180,60 дол. США (згідно з Висновком Мінекономіки від 28.07.2022 року №4432-09 53209-07 строк надходження валютної виручки продовжено до 13.05.2023 року), надійшла з порушенням вимог валютного законодавства, а саме - 22.08.2023 року, що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 101 день (14.05.2023-22.08.2023)» (стор.88 Акту перевірки).
Сума нарахованої контролюючим органом пені - 1 241 038,88 грн.
5) контракт №HTE 19J0052//USE-16.2-87-К/КЕ-19 від 09.09.2019:
«Сума валютної виручки в розмірі 168 000,00 юанів женьміньби (CNY) за експортований товар згідно МД №UA100160/2022/870424 від 26.05.2022 на суму 1 344 000,00 юанів женьміньби (граничний термін надходження валютної виручки повернення товару - 21.11.2022) надійшла з порушенням вимог валютного законодавства, а саме - 22.11.2022 року, що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 1 день (21.11.2022- 22.11.2022)» (стор.97 Акту перевірки).
Сума нарахованої контролюючим органом пені - 2 571,86 грн.
6) контракт №35194/USE-16.4-8-К/КI-21 від 25.01.2021:
«Граничні строки поставки Товару за авансовим платежем у сумі 38 410,00 дол. США (п/д від 24.05.2021 №120, граничний термін поставки товару/повернення платежу - 23.05.2022), які були продовжені Висновком Мінекономіки (лист від 05.07.2022 року №4432-09/45206-07) з 02.06.2022 року по 31.07.2022 року та Висновком Мінекономіки (лист від 24.08.2022 року №4432-09/61309-07) з 31.07.2022 року по 30.09.2022 року (поставка відбулась - 07.08.2022, МД №UA209190/2022/025929 від 07.08.2022), були порушені терміном на 9 днів (24.05.2022 року - 01.06.2022 року)» (стор.103 Акту перевірки).
Сума нарахованої контролюючим органом пені - 30 339,38 грн.
Відповідач вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2473 та п. 14-2 Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», граничні строки надходження валютної виручки наведені в додатку 1-ЕК до акта перевірки. Проте позивач порушив встановлені строки, що призвело до нарахування пені.
В свою чергу позивач вказує, що в постанові від 15.02.2024 у справі № 420/1538/23 Верховний Суд дійшов наступного правового висновку:
«Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Таким чином позивач вважає неправомірним нарахування ЦМУ ДПС пені ДК «Укрспецекспорт» за порушення строків розрахунків у вищезазначених контрактах за період з 01.01.2021, тобто з дати набрання чинності відповідних норм Закону № 466-IX, по 30.06.2023 (включно), тобто по останній календарний день місяця, в якому завершено дію карантину, що визначено постановою Кабміну від 27.06.2023 № 651, з приводу чого суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 зазначив, що Закон України «Про валюту і валютні операції» (стаття 13) встановлює лише відповідальність у вигляді пені, її розмір та порядок обчислення, тоді як порядок прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування пені визначається відповідним законодавством, чинним на день ухвалення такого рішення.
Таким чином, Закон України «Про валюту і валютні операції» дозволяє застосовувати положення іншого законодавства при прийнятті податкового повідомлення-рішення. У спірному випадку таким законодавством є Податковий кодекс України, норми якого передбачають можливість застосування мораторію на нарахування пені протягом дії карантину.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов'язання платника податків. Враховуючи положення частини восьмої статті 16 Перехідних положень Закону України «Про валюту і валютні операції» та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, така пеня застосовується контролюючим (податковим) органом у порядку, передбаченому для прийняття податкових повідомлень-рішень, тобто відповідно до норм Податкового кодексу України. Оскільки останнім передбачено мораторій на нарахування пені протягом дії карантину, то нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті у такий період є протиправним.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.02.2024 у справі № 420/1538/23, від 28.03.2024 у справі № 380/17879/22 та від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23.
На думку судової палати, твердження про те, що з 01.01.2021 пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, є одним із різновидів пені у розумінні підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не відповідає дійсності. Дія положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, щодо розповсюдження мораторію на нарахування пені протягом дії карантину, стосується лише пені, що нараховується у податкових правовідносинах (у сфері справляння податків і зборів).
Оскільки Верховний Суд у постанові від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 відступив від своєї правової позиції, викладеної у постанові від 15.02.2024 у справі № 420/1538/23, суд відхиляє доводи позивача в даній частині.
Суд зазначає, що в даному випадку не застосовується множинне трактування норм законодавства, оскільки на час розгляду даної справи по суті та винесення рішення існує лише одна правова позиція Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно здійснив нарахування пені у розмірі 160 949,58 грн., 633 390,83 грн., 143 962,09 грн., 1 241 038,88 грн., 2 571,86 грн., 30 339,38 грн., оскільки дані відносини не підпадають під дію мораторію.
Разом з тим судом встановлено, що згідно з Акту перевірки, ЦМУ ДПС виявило порушення при виконанні контракту № 92/5001/2014/IT-Gen/UKR/FE/CP/HRF(T)/Proc/USE-18.4-35-К/КE-14 від 17.03.2014, а саме:
«Частина валютної виручки в розмірі 35 555,39 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією № 23UA100160250583U7 від 06.06.2023 на загальну суму 297 939,48 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 05.12.2023), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 90 днів (з 06.12.2023 по 04.03.2024)» (стор. 58-59 Акту перевірки).
Сума нарахованої контролюючим органом пені - 351 951,64 грн.
«Частина валютної виручки в розмірі 20 878,74 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією № 23UA100160250583U7 від 06.06.2023 на загальну суму 297 939,48 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 05.12.2023), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 35 днів (з 04.03.2024 по 08.04.2024)» (стор. 59 Акту перевірки).
Сума нарахованої контролюючим органом пені - 80 372,48 грн.
03.01.2024 було укладено Додаткову угоду № 6 до Контракту № 92/5001/2014/IT-Gen/UKR/FE/CP/HRF(T)/Proc/USE-18.4-35-K/KE14 від 17.03.2014, відповідно до п. 5 якої Сторони дійшли згоди:
припинити з дня укладання цієї Угоди грошове зобов'язання, за яким Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 36 080,22 дол. США за відвантажені вироби;
припинити з дня укладання цієї Угоди грошове зобов'язання, за яким Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю 36 080,22 дол. США, яке виникло за Контрактом;
зарахувати зустрічні однорідні вимоги Сторін одна до одної за взаємними зобов'язаннями.
Суд зазначає, що відповідач розрахував граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у вказаних контрактах без урахування заліку зустрічних однорідних вимог, посилаючись на пункт 14-6 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», згідно з яким банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Окрім цього, згідно з Актом перевірки, ЦМУ ДПС виявило порушення при виконанні контракту № 14-0873-00/USE-18.4-112-К/КЕ-17 від 10.10.2017:
«Частина валютної виручки в розмірі 32 808,07 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією № UA100030/2021/470925 від 30.03.2021 на загальну суму 1 597 434,60 дол. США. Строк надходження валютної виручки було продовжено Висновком Мінекономіки від 28.07.2022 № 4432-09/53057-07 з 14.07.2022 до 13.09.2023 та Висновком Мінекономіки від 04.12.2023 № 4432-09/3784-07 з 13.10.2023 до 07.04.2024, що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 1 день (07.04.2024 - 08.04.2024)» (стор. 82 Акту перевірки).
«Сума валютної виручки в розмірі 335 803,90 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією № UA100160/2021/471684 від 13.08.2021. Строк надходження валютної виручки було продовжено Висновком Мінекономіки від 28.07.2022 № 4432-09/53057-07 з 13.08.2022 до 13.09.2023 та Висновком Мінекономіки від 04.12.2023 № 4432-09/3784-07 з 13.10.2023 до 07.04.2024, що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 1 день (07.04.2024 - 08.04.2024)» (стор. 83 Акту перевірки).
Загальна сума нарахованої контролюючим органом пені - 42 954,76 грн.
08.04.2024 було укладено Додаткову угоду № 6 до контракту № 14-0873-00/USE-18.4-112-К/КЕ-17 від 10.10.2017 про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою Сторони дійшли згоди:
припинити з дня укладання цієї Угоди грошове зобов'язання, за яким Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 368 611,97 дол. США за відвантажений товар на умовах FOB, яке виникло за контрактом;
припинити з дня укладання цієї Угоди грошове зобов'язання, за яким Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю 368 611,97 дол. США в якості штрафу, яке виникло за Контрактом;
зарахувати зустрічні однорідні вимоги Сторін одна до одної за вказаними зобов'язаннями.
Відповідач, посилаючись на пункт 14-6 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», не прийняв зарахування зустрічних однорідних вимог як підставу для завершення валютного нагляду.
Суд зазначає, що частиною 10 статті 5 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон № 959-XII) визначено, що втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, у тому числі шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених у цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.
Так, Верховний Суд у своїх постановах дотримується послідовної правової позиції, що припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України (постанови ВС від 15.08.2024 № 580/4079/23, від 19.09.2023 № 804/15956/15, від 07.02.2023 № 1340/3649/18, від 29.07.2021 № 817/1200/15, від 31.01.2020 № 813/1342/16).
Особливості здійснення операцій з експорту товарів у період дії воєнного чи надзвичайного стану встановлені статтею 19-1 Закону № 959-XII. На цей період Кабінет Міністрів України має право запроваджувати режим експортного забезпечення з метою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та особливостей здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206, 1512, 2306 згідно з УКТ ЗЕД.
До операцій з експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, забороняється зарахування зустрічних вимог.
Відповідно до Закону України "Митний тариф України" від 19.02.2022 № 2697-IX, яким встановлено особливості застосування та основні правила інтерпретації Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, до вищезазначеного переліку входять такі товари: 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння ріпаку), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія соняшникова), 2306 (макуха).
Товари, експорт яких було здійснено Компанією за відповідними зовнішньоекономічними контрактами, не належать до переліку товарних позицій, за якими КМУ може запровадити режим експортного забезпечення. Отже, до операцій Компанії за зовнішньоекономічними контрактами не може застосовуватися заборона зарахування зустрічних вимог.
Обмеження щодо зняття експортних операцій з валютного контролю, запроваджені пунктом 146 Постанови правління НБУ № 18, адресовані виключно уповноваженим банкам і регулюють завершення валютного нагляду, а заборону суб'єктам господарювання припиняти зобов'язання шляхом зарахування зустрічних вимог не встановлюють. Національний банк України також зазначає про це у своєму листі від 08.12.2022 № 40-0007/85076 у відповідь на лист ДК "Укрспецекспорт" від 15.11.2022 № USE-13-7982. У своєму листі НБУ підкреслює, що норми пункту 146 Постанови правління НБУ № 18 не забороняють і не обмежують припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог за зовнішньоекономічними контрактами.
У постанові від 31.01.2020 № 1340/3649/19 Верховний Суд дійшов такого правового висновку: "Резидент є вільним у виборі форми здійснення зовнішньоекономічних операцій з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на контролі саме по собі не спричиняє застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону № 185/94-ВР".
Статтею 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185/94-ВР), була встановлена відповідальність за порушення резидентами строків розрахунків в іноземній валюті за наслідками виконання зовнішньо-економічних контрактів у вигляді пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
В свою чергу, Закон №185/94-ВР втратив чинність з 07.02.2019, тобто з дня введення в дію нового Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Норми попереднього Закону №185/94-ВР у статті 4 є аналогічними нормам нового Закону №2473-VIII у пункті 5 статті 13, а саме встановлено відповідальність за порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
Тобто, відповідальність у вигляді пені відповідно до попереднього Закону №185/94-BP і нового Закону №2473-VIII, встановлено за порушення резидентами строків розрахунків за операціями з експорту і імпорту товарів, а не за незавершення банками здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за вказаними операціями.
Таким чином суд дійшов висновку, що застосування сторонами зовнішньоекономічних контрактів такої форми розрахунків, як зарахування зустрічних однорідних вимог, є підставою для припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними операціями, що виключає відповідальність за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а отже відповідачем неправомірно нараховано позивачу пеню у розмірі 475 278,88 грн. (351 951,64 + 80 372,48 +42 954,76).
Також судом встановлено та підтверджено Актом перевірки (стор.19), що ЦМУ ДПС виявлено порушення при виконанні контракту №14-1056-00//USE-18.4-80-К/КЕ-19 від 19.07.2019, а саме:
експортований товар згідно МД №UА 00302021470931 від 30.03.2021 року на загальну суму 1 885 924,5 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - Висновку Мінекономіки від 27.07.2022 строки були продовжені з 08.07.2022-13.09.2023 та Висновку Мінекономіки від 04.12.2023 строки були продовжені з 30.10.2023-17.09.2024), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 2 дня (14.09.2023- 15.09.2023);
частина валютної виручки в розмірі 183 997,2 дол. США за експортований товар згідно МД №UA100160/2021/471685 від 13.08.2021 року на загальну суму 183 997,2 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - Висновку Мінекономіки від 27.07.2022 строки були продовжені з 08.07.2022-13.09.2023 та Висновку Мінекономіки від 04.12.2023 строки були продовжені з 30.10.2023-17.09.2024), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 2 дня (14.09.2023-15.09.2023);
частина валютної виручки в розмірі 10 233,50 дол. США за експортований товар згідно МД №UA209170/2022/055694 від 23.07.2022року на загальну суму 10 233,50 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 18.01.2023), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 2 дня (14.09.2023-15.09.2023);
частина валютної виручки в розмірі 89 868,00 дол. США за експортований товар згідно МД №UA100030/2021/470931 від 30.03.2021 року на загальну суму 1 885 924,5 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - Висновку Мінекономіки від 27.07.2022 строки були продовжені з 08.07.2022-13.09.2023 та Висновку Мінекономіки від 04.12.2023 строки були продовжені з 30.10.2023-17.09.2024), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 45 днів (16.09.2023-29.10.2023);
частина валютної виручки в розмірі 183 997,2 дол. США за експортований товар згідно МД №UA100160/2021/471685 від 13.08.2021 року на загальну суму 183 997,2 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/ повернення товару - Висновку Мінекономіки від 27.07.2022 строки були продовжені з 08.07.2022-13.09.2023 та Висновку Мінекономіки від 04.12.2023 строки були продовжені з 30.10.2023-17.09.2024), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 45 днів (16.09.2023-29.10.2023);
частина валютної виручки в розмірі 2 578,37 дол. США за експортований товар згідно МД №UA209170/2022/055694 від 23.07.2022 року на загальну суму 10 233,50 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 18.01.2023), що вказує на порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 45 днів (16.09.2023-29.10.2023).
Сума нарахованої контролюючим органом пені за вказаними операціями - 1 426 971,43 грн.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 №104 затверджено Порядок видачі висновку про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національним банком.
Згідно з п. 2 Порядку, висновок надається Мінекономіки для окремих операцій з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, зокрема у рамках зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на постачання товарів спеціального призначення, таких як міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання, відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 3 п. 3 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою правління НБУ від 02.01.2019 №7, термін «висновок» означає акт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики в економічній сфері, виданий для продовження граничних строків розрахунків, установлених Національним банком.
Згідно з п. 4 Постанови правління НБУ №7, перевищення граничних строків розрахунків можливе лише на підставі висновку.
Судом встановлено, що з метою належного виконання вимог щодо дотримання строків розрахунків за експортними операціями згідно з ч.2, 3 Закону №2473- VII, ДК «Укрспецекспорт» листом від 13.09.2023 вих. №USE-12-7990 звернулась до Мінекономіки, в якому просило надати висновок щодо подовження строку проведення розрахунків за контрактом №14-1056-00//USB-18.4-80-К/KE-19 від 19.07.2019, а саме: на суму 89 848,00 дол.США з 13.09.2023 по 17.09.2024 (митна декларація №UA100030/2021/470931 від 30.03.2021 року на загальну суму 1 885 924,5 дол. США) на суму 183 997,20 дол.США з 13.09.2023 по 17.09.2024 (митна декларація №UA100160/2021/471685 від 13.08.2021року на загальну суму 183 997,2 дол. США) на суму 2 657,51 дол.США з 13.09.2023 по 17.09.2024 (митна декларація №UA209170/2022/055694 від 23.07.2022 року на загальну суму 10 233,50 дол. США).
Наказом Мінекономіки від 21.10.2023 №15711 прийнято рішення про відмову у видачі висновку ДК «Укрспецекспорт», про що Компанію було повідомлено листом від 23.10.2023 №4432-10/3365-07. 27.10.2023 ДК «Укрспецекспорт» повторно звернулась до Мінекономіки з листом вих. №USE-12-9532 щодо надання висновку за контрактом №14-1056- 00//USE-18.4-80-K/KE-19 від 19.07.2019 та просила подовжити строки проведення розрахунків з 13.09.2023 по 17.09.2024.
08.12.2023 позивач отримав Висновок Мінекономіки від 04.12.2023 №4432-09/3783-07 про продовження граничних строків розрахунків за вказаними операціями, але граничні строки розрахунків Мінекономіки продовжено з 30.10.2023 по 17.09.2024.
З урахуванням викладених обставин, а також з аналізу норм чинного законодавства, встановлено можливість в індивідуальному порядку продовжити загальновстановлений строк з проведення розрахунків за окремими операціями з експорту чи імпорту товарів, що здійснюється резидентами під час виконання зовнішньоекономічних договорів. Таке продовження надається на підставі відповідного висновку Мінекономіки.
Висновок може бути виданий на звернення резидента як в межах передбаченого строку, так і після його закінчення. Однак санкції за порушення строків застосовуються лише у випадку перевищення строку розрахунку, якщо на момент перевірки контролюючим органом немає рішення про продовження, або якщо оплата була здійснена після закінчення подовженого строку, визначеного в висновку Мінекономіки.
Висновок Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків є індивідуальним юридичним актом, що скасовує відповідальність за правопорушення і звільняє платника від сплати пені.
Таким чином суд дійшов висновку, що висновок Мінекономіки, виданий після перевищення встановленого строку розрахунків, має зворотну дію і звільняє від відповідальності за пеню, якщо платник вживав всі можливі заходи для уникнення правопорушення.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №160/816/20, від 05.01.2021 у справі №804/828/16, від 10.04.2020 у справі №810/1221/16, від 04.12.2018 у справі №813/6485/14.
Зокрема, у постанові від 04.12.2018 по справі №813/6485/14, Верховний Суд зазначив про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені. Відповідальність за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності настає лише за встановлене порушення строку після закінчення дії рішення про продовження строків розрахунків.
У постанові від 16.05.2024 по справі №380/17885/22 Верховний Суд підтримав правову позицію, висловлену у вищенаведених постановах і визнав правильним висновок судів попередніх інстанцій, що висновок Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, як індивідуальний правовий акт, виданий для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу у часі та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.
Оскільки позивач вжив всі можливі заходи для попередження порушень при виконанні контракту №14-1056-00//USE-18.4-80-K/KE-19 від 19.07.2019, наявність висновку Мінекономіки від 04.12.2023 №4432-09/3783-07 є підставою для звільнення від відповідальності за період до його видачі.
За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність нарахування позивачу пені у розмірі 1 426 971,43 грн.
Разом з тим судом встановлено, що ЦМУ ДПС виявлено порушення при виконанні контракту №14-0873-00//USE-18.4-112-К/КЕ-17 від 10.10.2017.
Згідно додатку №1-ЕК:
«Висновок Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ відповідно до наказу від 27.07.2022 (лист від 28.07.2022 року №4432-09/53057-07) по контракту №14-0873-00//USE-18.4-112-К/КЕ-17 від 10.10.2017, за яким здійснюються операції резидента, відносяться до договорів постачання товарів спеціального призначення. Сума за якої продовжено строк: 32 807,77 дол. США з 14.07.2022 до 13.09.2023 та суму 335 803,90 дол.США з 13.08.2022 до 13.09.2023».
Кількість днів прострочення - 29.
Сума нарахованої пені складає 1 172 727,26 грн.
Проте під час судового розгляду справи позивачем не надано пояснень та доказів відносно прийняття рішень або розгляду питання Мінекономіки про надання висновку за контрактом №14-0873-00//USE-18.4-112-К/КЕ-17 від 10.10.2017. Тому в цій частині (пеня у розмірі 1 172 727,26 грн. згідно контракту №14-0873-00//USE-18.4-112-К/КЕ-17 від 10.10.2017) суд не має правових підстав для застосування наведених вище висновків щодо продовження граничних строків розрахунків та відповідно звільнення від відповідальності у вигляді сплати пені на підставі висновків Мінекономіки. Жодних інших обґрунтувань неправомірності нарахування пені у розмірі 1 172 727,26 грн. позивачем до суду не надано.
За наведених обставин у сукупності суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.05.2024 №1188/Ж10/31-00-07-02-01-25/21655998, яким до Державної компанії з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» застосовано пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 5 287 230,19 грн. підлягає скасуванню в частині:
-нарахування пені у розмірі 475 278,88 грн. (351 951,64 + 80 372,48 +42 954,76) (зарахування зустрічних однорідних вимог);
-нарахування пені у розмірі 1 426 971,43 грн. (висновок Мінекономіки від 04.12.2023 №4432-09/3783-07).
В іншій частині підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст. 139 КАС України).
При звернені до суду позивачем було сплачено судовий збір на суму у розмірі 30 280,00 грн. (платіжна інструкція №2154 від 26.07.2024).
Враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати позивача на сплату судового збору належить стягнути на його користь пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 10894,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов Державної компанії з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити частково;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.05.2024 №1188/Ж10/31-00-07-02-01-25/21655998 в частині нарахування пені у розмірі 1 902 250,31 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути судові витрати (судовий збір) у розмірі 10894,21 грн. на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 21655998) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 44082145).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.