про відмову у роз'ясненні судового рішення
12 березня 2025 року 320/1107/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2.3.13 Наказу Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України №462-ос від 28.08.2023 року про припинення державної служби ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста 1-відділу 4 управління Департаменту розвитку електронних комунікацій Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України,
- визнати протиправним та скасувати Наказ Адміністрації Держспецзв'язку від 15.07.2023 року №625 «Про затвердження змін до Штату Адміністрації Держспецзв'язку» в частині скорочення з 01.09.2023 року посади головного спеціаліста 1-відділу 4 управління Департаменту розвитку електронних комунікацій Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України,
- поновити на посаді головного спеціаліста 1-відділу 4 управління Департаменту розвитку електронних комунікацій Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України ОСОБА_1 ;
- стягнути з Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2023 року по дату прийняття судового рішення по справі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України №462-ос від 28.08.2023 в частині припинення державної служби згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону (скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу) ОСОБА_1 , звільнивши її з посади головного спеціаліста 1-відділу 4 управління Департаменту розвитку електронних комунікацій Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України 31.08.2023.
- поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста 1-відділу 4 управління Департаменту розвитку електронних комунікацій Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України з 01.09.2023;
- стягнуто з Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 13, код ЄДРПОУ 34620942) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 421 853,19 грн;
- допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді головного спеціаліста 1-відділу 4 управління Департаменту розвитку електронних комунікацій Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України з 01.09.2023;
- допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 13, код ЄДРПОУ 34620942) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, що становить 26 729,00 грн;
- у задоволенні решти вимог - відмовлено.
До суду від представника відповідача надійшла заява про роз'яснення рішення суду від 21.01.2025 в адміністративній справі №320/1107/24, зокрема, резолютивної частини з наступних питань:
- як та у який спосіб Адміністрація Держспецзв'язку має здійснити поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста 1 відділу 4 управління Департаменту розвитку електронних комунікацій Адміністрації Держспецзв'язку з 01.09.2023, враховуючи вимоги статті 41 Закону України «Про державну службу» (з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей) та те, що зазначений структурний підрозділ Адміністрації Держспецзв'язку припинив свою діяльність з 01.09.2023, у зв'язку з його ліквідацією?
- яким чином та за рахунок якого бюджету потрібно здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць?
Також в означеній заяві представник відповідача просив відстрочити виконання рішення на строк до десяти днів з дати винесення ухвали про його роз'яснення для уникнення неправильного виконання рішення.
Розглянувши заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з частиною другою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Також вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Аналіз предмету позову у цій справі та змісту рішення суду дає підстави для висновку, що рішення від 21.01.2025 є чітким і зрозумілим, а його резолютивна частина не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння та виконання.
Більш того, слід зазначити, що подана заява про роз'яснення судового рішення за своїм змістом є заявою про роз'яснення порядку та способу його виконання, тобто заявник фактично просить вказати, яким чином виконати рішення суду, що не є роз'ясненням його змісту.
Таким чином, оскільки порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку виконання рішення суду, то до них не може бути застосовано механізм, визначений ст. 254 КАС України.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2025 року у справі №400/8134/21.
За таких обставин заява представника відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
При цьому, суд наголошує, що в частині поновлення на роботі позивача та виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню. А вчинення відповідних дій з метою створення умов для виконання рішення суду є безпосередньо обов'язком роботодавця.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про роз'яснення рішення в адміністративній справі №320/1107/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кочанова П.В.