ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" березня 2025 р. справа № 300/5192/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кузенко Н.І.,
представника заявника - Богданова О.В.,
представника відповідача - Клебана М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 300/5192/23 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 986 606,59 грн,
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 300/5192/23 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 986 606,59 грн.
10.03.2025 представником заявника скеровано через підсистему "Електронний суд" заяву про відвід судді Главачу І.А. у справі №300/5192/23.
В судовому засіданні 10.03.2025 представник заявника означену заяву підтримав.
Представник відповідача проти заявленого відводу заперечив.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши дану заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.
Статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Так, в ухвалі суду від 24.02.2025 поновлено провадження в адміністративній справі №300/5192/23 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 300/5192/23 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 986 606,59 грн та призначено судове засідання на 10.03.2025 о 13:20 год., при цьому заяву про відвід подано - 10.03.2025.
Враховуючи, що заява про відвід подана представником заявника пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, у суду відсутні підстави для передачі такої заяви іншому судді, у зв'язку з чим питання про відвід судді підлягає вирішенню судом, що розглядає справу.
В обґрунтування заяви про відвід судді представником заявника вказано, що у ОСОБА_1 та його представника виникли сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді Главача Ігоря Антоновича, у зв'язку з прийняттям неправосудних рішень, перекручення фактів, намагання сприяти одній із сторін та в не бажанні розібратися в простих та очевидних речах. Зокрема:
суддя Главач І.А. відверто ігнорує рішення касаційної інстанції від 20.06.2024 у справі № 300/2868/22, яким рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області , що стало підставою для винесення рішення у справі № 300/5192/23 скасовано;
під час судового засідання 23.10.2024 суддя Главач І.А. надмірно переймався процесуальними діями ГУ ДПС в Івано-Франківській області та відверто натякав, що у разі прийняття того чи іншого рішення для ГУ ДПС в Івано-Франківській області будуть відповідні правові наслідки при тому, що державний орган в судовому засіданні мав представника. Суддею Главачем І.А. не одноразово висловлювалися думки щодо можливостей, після скасування судового рішення, заявлення податковим органом відповідних позовів, надаючи в судовому засіданні перевагу одній із сторін. Наведене підтверджується записом судового засідання;
в ухвалі про зупинення провадження у справі від 23.10.2024 та в ухвалі про поновлення провадження у справі від 24.02.2025 року перекручено заяву представника ОСОБА_1 щодо уточнення заявлених вимог та викладено таким чином, щоб скласти враження ніби незаконне зупинення провадження у справі було внаслідок клопотання представника заявника, а не внаслідок не компетентності судді;
суддею Главачем І.А. свідомо, при відсутності надмірного навантаження в розгляді справ, затягується перегляд неправомірного судового рішення за нововиявленими обставинами, яке має бути переглянуто протягом 30 днів, однак з часу відкриття провадження за нововиявленими обставинами минуло більше ніж 6 місяців, тобто 180 днів;
суддя Главач І.А. наполегливо не бажає відновлення порушених ним же, прав ОСОБА_1 та всіма способами намагається затягнути справу, залишаючи неправосудне рішення діючим та створюючи надалі збитки для ОСОБА_1 та не можливість нормального існування, оскільки рахунки ОСОБА_1 арештовані і він більше ніж два роки залишається буз засобів для існування.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Водночас, частиною 4 вказаної статті встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладені в обґрунтування поданої заяви про відвід судді, суд дійшов висновку, що доводи заявника ґрунтуються на його незгоді з прийнятими процесуальними діями в межах розгляду матеріалів справи та як наслідок винесення відповідних протокольних судових рішень.
Суд зазначає, що згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влад", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді обставини є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, Інші доводи є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не дають підстави для сумнівів у об'єктивності судді при розгляді цієї справи.
З огляду на наведене суддя дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відвід судді від участі в розгляді справи №300/5192/23 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви про відвід судді Главача І.А. в адміністративній справі №300/5192/23 - відмовити.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.