про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2025 рокум. Ужгород№ 308/5073/15-ц
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.,
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.,
за участю:
прокурор - Малик Ю.Л.,
представник Міністерства оборони України - Кравців Р.Ю.,
представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - Роман Д.М.,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
У квітні 2015 року заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяну державі шкоду в порядку регресу в сумі 20548,92 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.11.2016 відмовлено у позові заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної державі шкоди.
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 29.01.2018 апеляційну скаргу заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволено частково: рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 листопада 2016 року скасовано; в задоволенні позову заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 касаційну скаргу заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволено частково: рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2016 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року скасовано; провадження у справі №308/5073/15-ц закрито.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.06.2020 справу № 308/5073/15-ц передано для продовження розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі - Луцович М.М.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року справу за позовом заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди було призначено до судового розгляду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 березня 2022 року зупинено провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року поновлено провадження в адміністративній справі.
У матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача від 14.09.2020 про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивоване пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Представник вказує, що по даній справі виконання основного зобов'язання мало місце у січні та у лютому 2014 року, коли з позивача у примусовому порядку на користь ОСОБА_2 стягнуто 20 548,92 грн. середнього заробітку за час її вимушеного прогулу, про що позивачу було відомо у січні та лютому 2014 року, що стверджується наявним у матеріалах справи листом від 17.06.14 №2433. Натомість з позовом до суду позивач звернувся тільки 30 квітня 2015 року, тобто з пропуском річного строку позовної давності, і клопотання про його поновлення не заявив. З огляду на наведені обставини, просив залишити позовну заяву без розгляду.
Прокурор та представники позивача у судовому засіданні щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду заперечили та просили відмовити у такому.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення такого.
Вирішуючи вказане клопотання, суд вказує наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Предметом оскарження в межах даної справи є стягнення з відповідача заподіяної державі шкоди в порядку регресу в сумі 20548,92 грн.
Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу.
В постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 06.11.2013 у справі №21-389а13 щодо спору військовослужбовця із військовою частиною і Міністерством оборони України міститься правовий висновок про те, що посилання на статтю 233 КЗпП України як таку, що врегульовує строки звернення до суду при вирішенні питання стосовно публічної служби, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Згадана вище сума грошових коштів у загальному розмірі 20 548,92 грн була стягнена у січні (4 532,78 грн.) та у лютому (16 016,14 грн.) 2014 року в примусовому порядку шляхом списання Головним управлінням ДКСУ в Закарпатській області з банківського рахунку ІНФОРМАЦІЯ_2 цих коштів.
Судом встановлено, що позивачеві було відомо про факт списання спірних коштів у січні і лютому 2014 року, що підтвердив у судовому засіданні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2016 свідок ОСОБА_3 (том 2, а.с.41-45), та стверджується наявним у матеріалах справи листом цього комісаріату від 17.06.14 №2433 (том 2, а.с.7).
Однак до суду позивач звернувся тільки у квітні 2015 року, тобто більше ніж через рік від дня примусового списання останньої частини спірних коштів, з порушенням встановленого ст. 233 КЗпП України строку звернення до суду.
За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд вказує, що у матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, згідно вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, позов слід залишити без руху та надати позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності причин пропуску такого, а також надати належні та допустимі докази щодо підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 169, 171, 248 КАС України, суд,-
Позовну заяву заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - залишити без руху.
Надати позивачеві строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя М.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено та підписано 13.03.2025 року.