05 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8313/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М. М.,
при секретарі судового засідання Пішта І. І.,
за участі:
представник позивача - не з'явився,
представник відповідача - Фітас Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 260/8313/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІ ТЕЛЕКОМ» (вул. Шевченка, буд. 5, м. Хуст, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90400, код ЄДРПОУ 45365016) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРСІ ТЕЛЕКОМ» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року задоволено позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІ ТЕЛЕКОМ» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області № 40/07-16-04-11-09/45365016 від 07.11.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІ ТЕЛЕКОМ»; визнано протиправними дії щодо виключення товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІ ТЕЛЕКОМ» з реєстру платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року; зобов'язано Головне управління ДПС у Закарпатській області поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІ ТЕЛЕКОМ» платником єдиного податку з 30.09.2024 шляхом включення до реєстру платників єдиного податку Державної податкової служби України у 2024 році, про що внести запис до реєстру платників єдиного податку.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 19.02.2025 представник позивача до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву про подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
24 лютого 2025 року представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив суд: ухвалити додаткове рішення у цій справі та стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІ ТЕЛЕКОМ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області 11 784 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку із розглядом цієї справи в суді першої інстанції.
05 березня 2025 року відповідачем подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно яких просить відмовити у задоволенні такої. Вказує, що на час вирішення справи по суті у позивача ТОВ «Корсі Телеком» були в наявності всі необхідні документи щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, такі не були надані суду до ухвалення судового рішення у даній справі та не наведено об'єктивних причин неможливості надання таких документів у строки, визначені КАС України. Окрім того, розмір заявлених ТОВ «Корсі Телеком» витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Головне управління ДПС у Закарпатській області є бюджетною установою, яка фінансується з Держаного бюджету України, що зумовлює неспівмірність покладення на бюджетний орган всього тягаря витрат на правничу допомогу, що може собі дозволити суб'єкт господарювання. Тобто фінансовий стан сторін є неспівмірним. До того ж позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували фактичну сплату вартості послуг правничої допомоги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення такого.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Розглянувши питання щодо ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).
Частинами 2, 3 статті 252 КАС України визначено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цієї статті Кодексу сформована, зокрема у постановах від 21 червня 2023 року у справі №320/14138/21 та від 24 червня 2024 року у справі №420/11912/23.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною дев'ятою статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз положень процесуального законодавства, якими врегульовано питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Водночас, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», заява №71660/11, пункт 95).
У справі «Бєлоусов проти України» (заява №4494/07, пункти 115-116) Суд зазначив, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними» (див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України», заява №34725/08, пункт 97); Суд зазначає, що вже постановляв у деяких справах, що суми відшкодування судових та інших витрат можуть бути сплачені безпосередньо на рахунки представників заявників (див., наприклад, рішення у справах «Тогджу проти Туреччини», заява №27601/95, пункт 158; «Начова та інші проти Болгарії» [ВП], заяви №43577/98 і №43579/98, пункт 175; «Імакаєва проти Росії», заява №7615/02; «Карабуля проти Румунії», заява №45661/99, пункт 180).
Судом встановлено, що під час розгляду в суді позивач здійснив витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 11784 грн, що підтверджується наступними документами: детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; договором про надання правової допомоги від 26.12.2024; рахунками та актами виконаних робіт від 09.01.2025, 11.02.2025 та 19.02.2025; витягом із Статуту адвокатського об'єднання «Греца і Партнери».
Відповідно до пункту 5.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 26 грудня 2024 року за послуги згідно з цим Договором Клієнт сплачує Виконавцю гонорар в наступних розмірах: 1800 гри за одну годину роботи старшого партнера Об'єднання; 1500 грн за одну годину роботи партнера Об'єднання; 1200 грн за одну годину роботи адвоката Об'єднання; 1000 грн за одну годину роботи помічника адвоката Об'єднання.
Надані послуги оформляються актами виконаних робіт, що готуються Виконавцем або щомісячно протягом дії цього договору, або по факту виконання конкретного замовлення (послуги) чи участі в конкретній судовій справі. Такі акти Клієнт негайно зобов'язаний підписувати, та направляти на адресу Виконавця (п. 5.3. договору про надання правової (правничої) допомоги від 26 грудня 2024 року).
Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у зв'язку з розглядом в суді першої інстанції справи №260/8313/24 від 21.02.2025, загальна вартість виконаних послуг складає 11784 грн, з них:
- подання клопотання про приєднання до справи №260/8313/24 та ознайомлення зі справою в електронному вигляді - 450 грн;
- коригування і доповнення відповіді на відзив по справі № 260/8313/24 - 5400 грн;
- подання до суду заяви про забезпечення позову від ТОВ «Корсі Телеком» по справі №260/8313/24 - 342 грн;
- подання до суду заяви про зміну (уточнення) предмету позову по справі №260/8313/24 від ТОВ «Корсі Телеком» - 342 грн;
- представництво інтересів ТОВ «Корсі Телеком» у підготовчому судовому засіданні по справі № 260/8313/24 від 15.01.2025 - 2250 грн;
- представництво інтересів ТОВ «Корсі Телеком» у суді по справі №260/8677/24 (розгляд по суті, оголошена перерва перед дебатами) від 05.02.2025 - 1350 грн;
- представництво інтересів ТОВ «Корсі Телеком» у суді по справі №260/8313/24 (розгляд по суті, дебати) (з врахуванням часу очікування) від 19.02.2025 - 900 грн;
- підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №260/8313/24 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції - 750 грн.
Як вбачається з поданих представником позивача доказів на підтвердження витрат на надання правничої допомоги, зокрема, рахунку й акту виконаних робіт від 19.02.2025 та детального опису робіт від 21.02.2025, такі складені вже після винесення рішення у справі з урахуванням додатково витрачених годин адвоката на представництво інтересів позивача у суді, що також відповідає п. 5.3. договору про надання правової (правничої) допомоги від 26 грудня 2024 року.
З огляду на вказане, суд відхиляє твердження представника відповідача про те, що на час вирішення справи по суті у позивача ТОВ «Корсі Телеком» були в наявності всі необхідні документи щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу та такі не були надані суду до ухвалення судового рішення у даній справі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом сформовано усталену практику з питань стягнення витрат на правничу допомогу. Так, Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18 та від 22 жовтня 2021 року у справі №160/7922/20 виходив з того, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Щодо доводів відповідача про те, що дана справа не потребує значних витрат, зусиль та часу для формування правової позиції, відсутня необхідність встановлення фактичних обставин справи та доказування, суд вказує, що на підтвердження такої позиції відповідачем не наведено достатніх обґрунтувань та не подано жодних доказів.
Представник відповідача не довів, що понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката є явно неспівмірними з обсягом або якістю цих послуг, з реальними витратами адвоката на складання документів у справі, вчинення інших дій, які охоплюються поняттям правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у Додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц зазначила: « 28. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.»
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
На переконання суду, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 11784 грн документально підтверджені належно оформленими документами, наявними в матеріалах справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем на підтвердження понесених ним витрат не було надано доказів фактичної сплати вартості послуг правничої допомоги, оскільки у КАС України, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, застосовано Верховним Судом у постанові від 23 січня 2025 року у справі №240/32993/23.
У своїх запереченнях відповідач також вказує, що Головне управління ДПС у Закарпатській області є бюджетною установою, яка фінансується з Держаного бюджету України, що зумовлює неспівмірність покладення на бюджетний орган всього тягаря витрат на правничу допомогу, що може собі дозволити суб'єкт господарювання.
З цього приводу суд зазначає, що Головне управління ДПС у Закарпатській області як суб'єкт владних повноважень повинен діяти виключно у межах закону, при цьому метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі спонукає суб'єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Суд також враховує положення пункту 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя (on measures facilitating access to justice) №R(81)7, згідно з якими за винятком особливих обставин сторона, яка виграла справу, в принципі має одержувати від сторони, яка програла справу, відшкодування видатків і витрат, включаючи гонорари адвокатам, котрі вона небезпідставно понесла в зв'язку із провадженням.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 11784 грн.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі - задовольнити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІ ТЕЛЕКОМ» (вул. Шевченка, буд. 5, м. Хуст, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90400, код ЄДРПОУ 45365016) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11784,00 грн. (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Суддя М.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України додаткове рішення у повному обсязі складено та підписано 13.03.2025 року.