про залишення позовної заяви без руху
12 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/5490/25
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова із позовом, у якому просить визнати протиправними і скасувати постанови головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 17.02.2025 у межах виконавчого провадження №77220298 про відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн; розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 200,00 грн.
Перевіривши позовну заяву на відповідність нормам статтей 160 - 161 КАС України, суд зазначає наступне.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч зазначеному, позивач не надав суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: постанови головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 17.02.2025 у межах виконавчого провадження №77220298.
Разом з тим, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю фінансування.
Ознайомившись зі змістом поданого клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд відмічає, що позивач не є суб'єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону №3674-VI в частині відстрочення сплати судового збору, доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору позивач не надав.
Сам лише факт відсутності фінансування не може бути підставою для безумовного відстрочення сплати судового збору у всіх абсолютно випадках, а належних доказів на підтвердження обставин щодо відсутності коштів на здійснення оплати судового збору не надано.
Отже, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI, встановлено, що за подання до адміністративного суду: адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2025 року становить 3028, 00 грн.
Судом встановлено, що позивачем подано позовну заяву, яка містить одну вимогу немайнового характеру (щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження) та дві вимоги майнового характеру (щодо оскарження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження).
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 7267,20 грн.: 2422,40 грн (3028,00 х 0,8 = 2422,40 грн - вимога немайнового характеру), а також 2422,40 грн (32000,00 грн х 1,5% х 0,8 = 2422,40 грн - вимога майнового характеру) та 2422,40 грн (200,00 грн х 1,5% х 0,8 = 2422,40 грн - вимога майнового характеру).
Таким чином, позивачу слід надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 7267, 20 грн.
Крім того, відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно пункту першого частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду через систему "Електронний суд" 28.02.2025. У позовній заяві зазначає, що оскаржувана постанова від 17.02.2025 року надійшла на адресу позивача 20.02.2025, тому вважає, що строк звернення до суду з позовом не є пропущеним.
Однак, матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження факту отримання позивачем спірної постанови саме 20.02.2025.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).
Таким чином, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 7267,20 грн.;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку;
- засвідчених у спосіб, визначений законом, копій постанов головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 17.02.2025, винесених у межах виконавчого провадження №77220298.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Р.М.Шимонович