12 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/25151/24
категорія 110010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" про застосування заходів реагування,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Державна екологічна інспекція Поліського округу із позовом до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал", в якому просить застосувати до відповідача заходи реагування в частині зупинення скиду зворотних (стічних) вод з випуску № 2 очисних споруд до приведення зворотних (стічних) вод до нормативів ГДС, встановлених дозволом на спеціальне водокористування № 127/ЖТ/49д-21 від 12.07.2021, та приведення очисних споруд до стану, який відповідає встановленим нормам, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 44 Водного Кодексу України.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує, що в ході перевірки було виявлено порушення екологічного законодавства, а саме зафіксовано скид неочищених стічних вод у річку Тетерів, що спричинило значне перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Підприємство не забезпечило належну роботу очисних споруд, внаслідок чого у водойму потрапляли забруднюючі речовини, зокрема аміак, фосфати та завислі речовини, у концентраціях, що перевищують допустимі норми. Крім того, територія очисних споруд була занедбана та захаращена, що свідчить про неналежне виконання підприємством своїх обов'язків. За результатами перевірки інспекція видала припис про усунення порушень, однак відповідач його не виконав. Також було складено адміністративні протоколи на керівництво підприємства, але це не призвело до припинення скиду неочищених стоків. Позивач вважає, що діяльність підприємства загрожує екологічній безпеці регіону та потребує негайного реагування, тому звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача припинити скид неочищених стічних вод та привести очисні споруди у відповідність до встановлених норм.
Ухвалою суду від 25.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 10.01.2024, відповідач не погодився з позовними вимогами Державної екологічної інспекції Поліського округу. Підприємство визнає наявність проблем із дотриманням встановлених екологічних нормативів, проте вказує на об'єктивні причини їх виникнення. Очисні споруди, які знаходяться на балансі підприємства, були введені в експлуатацію ще у 1975 році та потребують масштабної реконструкції, що неможливо без належного фінансування. Протягом багатьох років підприємство зверталося до органів місцевої та державної влади з проханням про виділення коштів на реконструкцію, однак фінансування так і не було надано. Було розроблено кілька проєктів реконструкції, але їх реалізація зупинялася через відсутність коштів. Водоканал, зі свого боку, вживає всіх можливих заходів для підтримання роботи очисних споруд, проводячи регулярне очищення та ремонт наявних систем. Позовні вимоги щодо негайного зупинення скиду стічних вод з випуску № 2 є нездійсненними, оскільки це призведе до серйозних негативних наслідків для міста. У разі припинення скиду міська каналізаційна система вийде з ладу, що спричинить екологічну катастрофу. Підприємство вважає, що вирішення проблеми можливе лише шляхом фінансування реконструкції споруд з державного та місцевого бюджетів.
У відповіді на відзив Державна екологічна інспекція Поліського округу вказує на систематичні порушення Коростишівським МКП «Водоканал» у сфері очищення стічних вод. Зокрема, підприємство десятиліттями скидає повністю неочищені стічні води у річку Тетерів, що призводить до екологічної катастрофи. Очисні споруди підприємства не функціонують, їх стан занедбаний, а споживання електроенергії свідчить про відсутність їх використання. Лабораторні дослідження підтверджують, що вміст забруднюючих речовин у стічних водах до і після очищення практично ідентичний. Зокрема, рівень аміаку перевищує норму в 12,1 разів, фосфатів - у 1,7 раза, хімічне споживання кисню (ХСК) - у 2,1 рази, завислих речовин - у 1,9 рази, а біохімічне споживання кисню (БСК5) - у 2,1 рази. Зазначає, що попередні спроби відповідача вирішити проблему були недостатніми, а твердження про брак фінансування не виправдовують тривале порушення норм. Наполягає на зупиненні скиду стічних вод з випуску № 2 до приведення їх до нормативів ГДС та реконструкції очисних споруд, що дозволить уникнути подальшого забруднення річки та покращить екологічну ситуацію в регіоні.
В запереченні відповідач зазначив, що Коростишівське МКП «Водоканал» є єдиним підприємством, яке забезпечує централізоване водопостачання та водовідведення для населення міста Коростишева, включаючи 17602 жителів та 9708 домогосподарств, а також об'єкти критичної інфраструктури, такі як лікарня, харчова промисловість та навчальні заклади. Підприємство включено до реєстру суб'єктів природних монополій та до переліку об'єктів критичної інфраструктури, що підтверджує його важливість для життєзабезпечення громади. Зупинення скиду стічних вод через необхідність реконструкції очисних споруд призведе до санітарно-епідеміологічної катастрофи, порушення роботи лікарні, підприємств та навчальних закладів. Фінансування реконструкції заплановане лише на 2025 рік, але конкретні терміни виділення коштів невідомі. Підприємство зверталося до міської ради з проханням про виділення коштів, але це потребує часу та додаткових ресурсів, які не залежать від волі відповідача.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
12.07.2021 Коростишівське комунальне підприємство "Водоканал" отримало дозвіл на спеціальне водокористування № 127/ЖТ/49д-21. Цей дозвіл надавав відповідачу право скидати оброблені стічні води в річку Тетерів (права притока Дніпра) через пункт скидання № 2 після біологічного очищення на власних очисних спорудах. Обмеження включали максимальний обсяг скидання 85,65 м куб/годину та 750,3 тис. м куб/рік.
Державною екологічною інспекцією Поліського округу в період з 26.10.2021 по 29.10.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства MKП «Водоканал». Перевіркою виявлено, що підприємством не виконуються умови, передбачені дозволом на спеціальне водокористування, в частині здійснення обліку забору та використання води засобами вимірювальної техніки; дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин; утримання в належному стані зони санітарної охорони навколо джерел водопостачання. Очисні споруди каналізації утримуються в неналежному стані, чим не виконано пункт 4 припису ДЕІ Поліського округу від 19.02.2020 № 13/02.4. Відповідно до звітності за 2020 рік MKП «Водоканал» було відведено у р. Тетерів недостатньо очищених зворотних (стічних) вод: випуск № 2 - 248,6 тис. м куб; випуск № 1 - 64 тис. м куб. Не розроблені заходи щодо попередження забруднення підземних вод (локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод), чим не виконано пункт 5 припису ДЕІ Поліського округу № 13/02.4 від 19.02.2020.
За результатами заходу державного нагляду (контролю) складено Акт від 29.10.2021 № 681 та надано припис від 29.10.2021 № 91, яким Коростишівське МКП «Водоканал» зобов'язано:
- здійснювати облік забору та використання води засобами вимірювальної техніки;
- забезпечувати дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;
- забезпечувати утримання в належному стані охорони навколо джерел водопостачання;
- очисні споруди каналізації привести до відповідного стану;
- забезпечити скидання зворотних (стічних) вод у водний об'єкт з показниками, що не перевищують встановлені нормативи ГДС;
- розробити заходи щодо попередження забруднення підземних вод (локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод);
- забезпечити виконання припису ДЕІ Поліського округу № 13/02.4 від 19.02.2020 в повному обсязі.
25.06.2024 ОСОБА_1 безпосередньо до Державної екологічної інспекції Поліського району та через вебресурс "Еко Загроза" подала скаргу № 001984 щодо порушень екологічного законодавства з боку МКП "Водоканал".
22.07.2024 спеціалісти інспекції провели огляд пункту скидання № 2 на території Коростишівської міської ради Житомирського району. Було складено акт № 103/001984, в якому зафіксовано візуальні зміни кольору води (сірий) та специфічний для очисних споруд запах.
11.10.2024 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України видало наказ № 1268 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання - Коростишівським міським комунальним підприємством «Водоканал» вимог законодавства про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
17.10.2024 Державна екологічна інспекція України видала погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо Коростишівського МКП «Водоканал» № 2.3/176 Пг.
18.10.2024 на підставі погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо Коростишівського МКП «Водоканал» № 2.3/176 Пг Державна екологічна інспекція України видала доручення № 1880 начальнику Державної екологічної інспекції Поліського округу забезпечити в установленому законодавством порядку здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо Коростишівського МКП «Водоканал» вимог законодавства про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
На виконання Доручення Державної екологічної інспекції України від 18.10.2024 № 1880 Державна екологічна інспекція Поліського округу видала наказ № 801-ОД від 04.11.2024 «Про здійснення заходу державного нагляду (контролю)» щодо Коростишівського МКП «Водоканал» вимог законодавства про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
На підставі наказу № 801-ОД від 04.11.2024 «Про здійснення заходу державного нагляду (контролю)» щодо Коростишівського МКП «Водоканал» вимог законодавства про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів інспекцією було видане направлення № 22 від 04.11.2024 нa проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Коростишівським МКП «Водоканал».
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дейсаном С.О, Прохоренком Ю.В., Радченком Р.Р., Ковальською І.М. в період з 06.11.2024 по 19.11.2024 за участю директора Коростишівського МКП «Водоканал» Снітко В.Г. та головного інженера Коростишівського МКП «Водоканал» Петрухіна С.М. здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання - Коростишівським міським комунальним підприємством «Водоканал» вимог законодавства про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) було складено Акт № 23 від 19.11.2024, в якому йдеться, зокрема, що відповідно до звіту про використання води за формою № 2-ТП водгосп (річна) загальний об'єм скинутих недостатньо очищених стічних вод по випуску № 2 до річки Тетерів склав:
- за 2021 рік - 235,5 тис. м куб;
- за 2022 рік - 212,8 тис. м куб;
- зЗа 2023 рік - 215,1 тис. м куб.
Під час проведення заходу державного нагляду (контролю) спеціалістами відділу інструментально - лабораторного контролю були відібрані проби води на вході на очисні споруди, з випуску № 2, а також вище та нижче скиду (протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод від 11.11.2024 № 122-24/1 (акт відбору проб від 06.11.2024 № 122-24/1), від 12.11.2024 № 124-24/1 (акт відбору проб від 07.11.2024 № 124-24/1), від 13.11.2024 № 125-24/1 (акт відбору проб від 08.11.2024 № 125-24/1)).
Перевіркою встановлено, що Коростишівським МКП «Водоканал» не виконуються умови передбачені дозволом на спеціальне водокористування № 127/ЖТ/49д-21 від 12.07.2021, в частині дотримання встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин по випуску № 2.
Очисні споруди МКП «Водоканал» не працюють та не виконують будь-яких функцій щодо очищення зворотніх (стічних) вод, про що додатково свідчить довідка підприємства про використання електроенергії, згідно якої електроенергія фактично використовується для власних господарсько - побутових потреб.
Територія очисних споруд захаращена, допускається несанкціоноване розміщення побутових відходів. Коростишівське МКП «Водоканал» з 01.11.2021 по 18.11.2024 відведено у річку Тетерів 778912 м куб, у тому числі:
- у період з 30.10.2021 по 31.12.2021 було скинуто до водного об'єкту по випуску № 2 - 58405 м куб стічних вод;
- у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 було скинуто до водного об'єкту по випуску № 2 - 268446 м куб стічних вод;
- у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 було скинуто до водного об'єкту по випуску № 2 - 231675 м куб стічних вод;
- у період з 01.01.2024 по 18.11.2024 включно було скинуто до водного об'єкту по випуску № 2 - 220386 м куб стічних вод.
У той же час згідно проведених лабораторних досліджень встановлено, що вміст забруднюючих речовин у стічних водах на вході в очисні споруди (до очистки) та вміст забруднюючих речовин у стічних водах на випуску № 2 (після очистки) мають фактично ідентичні показники, що свідчить про фактичний скид у річку Тетерів взагалі неочищених зворотних (стічних) вод у зазначених вище об'ємах.
Постановою від 19.11.2024 № 1067-2.2 на директора Коростишівського МКП «Водоканал» Снітка В.Г. за порушення встановлених режимів роботи водогосподарських систем, а саме очисних споруд, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Постановою від 19.11.2024 № 1066-2.2 на головного інженера Коростишівського МКП «Водоканал» ОСОБА_2 за порушення правил водокористування, а саме невиконання умов, передбачених дозволом на спеціальне водокористування, в частині дотримання встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин по випуску № 2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, 19.11.2024 Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дейсаном С.О. складено адміністративний протокол № 020118 щодо головного інженера Коростишівського МКП «Водоканал» ОСОБА_2 , який будучи відповідальною посадовою особою на Коростишівському МКП «Водоканал» допустив порушення правил охорони водних ресурсів, а саме скид неочищених зворотних стічних вод об'ємом 778912 м куб за період з 01.11.2021 по 18.11.2024, чим порушив ч. 1 ст. 59 КУпАП та ст. 44 та 70 Водного кодексу України.
Постановою від 26.11.2024 № 1075-2.2 справу за вказаним протоколом закрито у зв'язку з тим, що згідно обґрунтованого розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод у річку Тетерів Коростишівським МКП «Водоканал» через порушення природоохоронного законодавства, який проведений відповідно до «Методики розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 року за № 389 і зареєстрованої в Мін'юсті України 14.08.2009 року за № 767/16783 із змінами, розмір заподіяної шкоди в даному випадку становить 9050142 грн (дев'ять мільйонів п'ятдесят тисяч сто сорок дві гривні), що в свою чергу є ознакою кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 242 КК України.
Недотримання відповідачем нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, що скидаються в річку Тетерів, стали підставою для звернення в суд з цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Статтею 50 Конституції України передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Відповідно до вимог статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
За змістом статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України від 25.06.1991 № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон № 1264-XII) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 34 Закону № 1264-XII завдання контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Статтею 35 Закону № 1264-XII визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.
Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
Згідно з пунктами а, в ч.1 ст. 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про оцінку впливу на довкілля; обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 275).
На підставі п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 230 від 07.04.2020, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.
Згідно з пунктами 4 та 5 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Положеннями статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877) закріплено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Нормами частини 5 статті 4 Закону № 877 визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877 підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 32, Державна екологічна інспекція Поліського округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на територію Житомирської та Рівненської областей.
Згідно з п. 6 вказаного Положення Державна екологічна інспекція Поліського округу має право звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.
Відповідно до пункту 10 Положення інспекція наділена повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Отже, позивач є органом, уповноваженим державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Черкаської області та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання.
Згідно з частиною першою статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
У статті 38 Водного кодексу України визначено, що нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води. Порядок розробки нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Відповідно до частин першої та другої статті 41 Водного кодексу України скидання у водні об'єкти речовин, для яких не встановлено нормативи екологічної безпеки водокористування та нормативи гранично допустимого скидання, забороняється. Скидання таких речовин у виняткових випадках може бути дозволено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях рибного господарства та рибної промисловості, за умови, що протягом встановленого ними періоду ці нормативи будуть розроблені та затверджені.
Положеннями статті 70 Водного кодексу України передбачено, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.
Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.
Відповідно до частин першої та другої статті 95 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що в ході здійснення позапланового заходу державного нагляду відповідача посадові особи Державної екологічної інспекції Поліського округу неодноразово здійснювали відбір проб води. Відповідно до протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод від 11.11.2024 № 122-24/1, від 12.11.2024 року № 124-24/1, від 13.11.2024 року № 125-24/1 вбачається перевищення гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, що скидаються в річку Тетерів, зокрема показників амонію (по азоту), фосфатів, хімічного споживання кисню (ХСК), зважених речовин та біохімічного споживання кисню (БСК-5).
Крім того, підписавши акт без будь-яких зауважень, уповноважені від підприємства особи (директор та головний інженер) погодились із вказаними у ньому даними.
Стаття 71 ВК України встановлює підстави для обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення скидання стічних вод у водні об'єкти, відповідно до якої у разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.
З огляду на це оцінюванню судом підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і, чи таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах, які склались у цій справі, відповідачем ще з 2020 року не усунуто виявлених порушень.
Суд враховує, що Водний кодекс України та Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" спрямовані на забезпечення балансу між контролем за дотриманням екологічних норм та стимулюванням виправлення порушень суб'єктами господарювання. Основною метою заходів державного нагляду є не покарання, а забезпечення правомірної діяльності суб'єктів господарювання.
З огляду на виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, їх довготривалість суд вбачає наявність підстав для застосування заходів реагування до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" шляхом зупинення скиду зворотних (стічних) вод з випуску № 2 очисних споруд до приведення зворотних (стічних) вод до нормативів, встановлених дозволом на спеціальне водокористування № 127/ЖТ/49д-21 від 12.07.2021, та зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту реального усунення виявлених порушень, що зумовили звернення до суду з цим позовом.
Крім того, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на реальне забезпечення вимог законодавства у сфері природоохоронного законодавства.
Водночас суд звертає увагу, що пунктом 6 частини першої статті 44 Водного кодексу України встановлено обов'язок водокористувачів утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.
Разом із тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що перевищення нормативів, встановлених дозволом на спеціальне водокористування, знаходиться у прямому причинному зв'язку з неналежним утриманням відповідачем певних об'єктів (очисних споруд).
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані сторонами, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зважаючи на вказане, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Державної екологічної інспекції Поліського округу (вул. Леха Качинського, 12-А, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10014, ЄДРПОУ 42163803) до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" (вул. Назаренка, 6, м. Коростишів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12501, ЄДРПОУ 20417222) про застосування заходів реагування задовольнити частково.
Застосувати до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення скиду зворотних (стічних) вод з випуску № 2 очисних споруд до приведення зворотних (стічних) вод до нормативів, встановлених дозволом на спеціальне водокористування № 127/ЖТ/49д-21 від 12.07.2021.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 12 березня 2025 р.
12.03.25