про зупинення провадження у справі
13 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/8537/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглядаючи у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за 125 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 24.12.2023 по 26.04.2024, обчислений шляхом множення середньоденного розміру мого грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати.
В обґрунтування позову зазначає, що грошове забезпечення було нараховано та виплачено лише 27.04.2024 на виконання судового рішення від 25.04.203 у справі №240/14210/22. На думку позивача, затримка виплати вказаної частини грошового забезпечення є підставою для відшкодування середнього заробітку за весь час такої затримки.
Ухвалою суду позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №440/6856/22. Провадження у справі поновлено.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та наказом командира частини від 21.02.2022 звільнений зі служби з 21.02.2022.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 21.02.2022, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористану відпустку, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року та встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
27.04.2024 військова частина перерахувала на картковий рахунок позивача кошти у сумі 84389,34 грн. відповідно до банківського підтвердження про надходження коштів на рахунок.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що в межах спірних правовідносин доцільно заявити вимогу про виплату середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 24.12.2023 по 26.04.2024, оскільки стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, у зв"язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення за інший період з 22.02.2022 по 23.12.2023 є предметом спору у іншій справі.
Так, згідно інформації з КП "ДСС" у провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №240/36004/23 за позовом ОСОБА_1 , предметом спору у якій є протиправна бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за 670 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 22.02.2022 по 23.12.2023, обчислений шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати.
Водночас, суд враховує, що з 19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-ІХ, яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з якими виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюються не більш, як за шість місяців.
У постанові від 06 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22 судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визнала неможливим розповсюдження викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 вересня 2019 року у справі №761/9584/15-ц підходу щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, на статтю 117 КЗпП України в новій редакцій, яка регулює правовідносини, які виникли/тривають після 19 липня 2022 року. У таких висновках судова палата виходила з того, що з прийняттям Закону № 2352-IX законодавець обмежив строк, за який роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові середній заробіток, шістьма місяцями, чим фактично на нормативному рівні усунув обставини, які призводили до порушення критеріїв співмірності, недобросовісності. Тому судова палата відступила від висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі № 120/10686/22, у якій зроблено протилежний висновок щодо застосування статті 117 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX, а саме, можливості застосування критеріїв щодо зменшення розміру відповідного відшкодування виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.
Оскільки в межах розгляду справи №240/36004/23 спірним періодом для нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні є період з 22.02.2022 по 23.12.2023, який включає встановлений з 19.07.2022 шестимісячний строк, а спірним періодом у даній справі є період з 24.12.2023 по 26.04.2024, суд вважає, що результати розгляду адміністративної справи №240/8537/24 можуть вплинути на вирішення даної справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі слід зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/8537/24.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Зупинити провадження в адміністративній справі № 240/8537/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/8537/24.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Капинос