Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 березня 2025 року Справа№200/153/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в письмовому позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про:
- визнання протиправною відмову і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 20453063, адреса: 88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок, 4) від 11.11.2024 №156050025636 у призначені пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП відсутній, Фактична адреса: АДРЕСА_1 ., місце реєстрації: АДРЕСА_2 .);
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 20453063, адреса: 88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок, 4) призначити пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП відсутній, Фактична адреса: АДРЕСА_1 ., місце реєстрації: АДРЕСА_2 .) у розмірі 50% пенсії годувальника - ОСОБА_2 , починаючи з 07.03. 2024 року довічно.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.11.2024 №156050025636 ій відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника, відповідно до якого зазначено, що до страхового стажу годувальника зараховано всі надані періоди роботи. Необхідно надати документ про місце реєстрації заявниці та відсутня заява про неотримання пенсії від органів пенсійного фонду російської федерації; необхідно надати скановані оригінали документів про стаж померлого годувальника. Також необхідно завірити належним чином надані довідки МСЕК про встановлення інвалідності заявниці. Вважаючи порушеними свої права та інтереси звернулась до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 14 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/153/25.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу..
Представник ГУ ПФУ в Закарпатській області правом на надання до суду відзиву на позов не скористався.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 175 КАС України).
Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження із визначенням п'ятнадцятиденного строку для подання відзиву, отримана Відповідачем 14 січня 2025 року через систему «Електронний суд», та станом на час винесення даного рішення відзив з боку відповідача не надійшов, суд кваліфікує це, як визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом з дитинства ІІ групи безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду медикосоціальною експертною комісією, серія 12 ААВ №162657, а також медичним висновком №2520 від 16 листопада 2007 року.
05 листопада 2024 року позивач звернулась до сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження сер. НОМЕР_2 , що надано до матеріалів справи, ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .
До заяви про призначення пенсії позивачем було надано наступні документи:
- паспорт; довідку про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру;
- довідка від 14.06.2017 року №5138- 5000024270 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, серія 12 ААВ №162657;
- свідоцтво про народження, серії НОМЕР_2 ;
- медичний висновок №2520 від 16 листопада 2007 року;
- паспорт та РНОКПП на ім'я ОСОБА_2 ;
- довідка від 07 грудня 2017 року №0000431800 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_2 ;
- свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 .
За результатом розгляду вищевказаної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області було прийнято рішення від 11.11.2024 №156050025636 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії в разі втрати годувальника.
Відповідно до рішення від 11.11.2024 №156050025636, вбачається, що страховий стаж годувальника становить 58 років 10 місяці 16 дні.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу годувальника зараховано всі надані періоди роботи. Необхідно надати документ про місце реєстрації заявниці та відсутня заява про неотримання пенсії від органів пенсійного фонду російської федерації; необхідно надати скановані оригінали документів про стаж померлого годувальника. Також необхідно звірити належним чином надані довідки МСЕК про встановлення інвалідності заявниці.
Заявниця не має права на призначення пенсії по втраті годувальника, оскільки відсутні необхідні основні документи заявниці та про страховий стаж померлого годувальника.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
09.07.2003 року прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004 року. Частиною 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених участині другійстатті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.
При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону та діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж: до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
За приписами ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно (ч. 1 ст. 38 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»).
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
Порядок подання та оформлення документів для призначення і перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1(далі - Порядок №22-1).За змістом пункту 2.3 Порядку №22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2,3 пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені вабзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника сім'ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов'язана з проходженням військової служби.
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1частини другої статті 36 Закону).
Слід зазначити, що орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
Тобто, вимоги відповідача щодо надання позивачем необхідних документів таких, як заява про неотримання пенсії від органів пенсійного фонду російської федерації; скановані оригінали документів про стаж померлого годувальника; належним чином завірені надані довідки МСЕК про встановлення інвалідності заявниці - не передбачається вищезгаданим Порядком.
Як встановлено судом, та про що зазначено вище, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом з дитинства ІІ групи безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду медикосоціальною експертною комісією, серія 12 ААВ №162657, а також медичним висновком №2520 від 16 листопада 2007 року.
05 листопада 2024 року позивач звернулась до до сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження сер. НОМЕР_2 , що надано до матеріалів справи, ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент смерті виповнилося 59 років.
Поряд із цим, відповідно до форми РС-право вбачається, що ОСОБА_2 зараховано усі періоди страхового стажу, що становить 27 років 3 місяці та 23 дні.
Аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.11.2024 №156050025636 про відмову про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнято не у спосіб визначений чинним законодаством.
Відтак, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення в Закарпатській області від 11.11.2024 №156050025636, яким відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 .
Поряд із цим, лід зазначити, що пунктом 4.2 та 4.3 Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/ або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи.
На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6).
Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що рішення щодо призначення пенсії приймається пенсійним органом за наявності усіх документів про призначення пенсії.
Органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями збирати необхідні для розгляду заяви особи (у тому числі щодо призначення пенсії) документи.
Отже, у випадку виявленої відсутності необхідних документів для призначення позивачу пенсії, відповідач мав можливість вчинити дії, спрямовані на їх отримання від відповідних органів (осіб), або ж письмово повідомити заявника про необхідність подання додаткових документів.
Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та призначити пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_1 у розмірі 50% пенсії годувальника - ОСОБА_2 , починаючи з 07.03.2024 року довічно.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору при звернені до суду.
Відтак, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись положеннями КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відсутній, фактична адреса: АДРЕСА_1 ., місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, адреса: 88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок, 4) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.11.2024 №156050025636 про відмову у призначені пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.11.2024 про призначення пенсії у разі втрати годувальника та призначити пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_1 у розмірі 50% пенсії годувальника - ОСОБА_2 , починаючи з 07.03.2024 року довічно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Суддя О.О. Галатіна