Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 березня 2025 року Справа№640/3400/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Як підставу для вилучення відомостей з Реєстру позивач вказує приписи ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Цю справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Куденкову К.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року суддею прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи розпочато спочатку. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази.
Відповідач надав відзив на позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва, яким просив відмовити в задоволенні позову. Зазначав, що в березні 2016 року територіальним управлінням юстиції у Львівській області було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення відомості про позивача. Зазначив, що 18.11.2021 адвокат Дмитро Вербицький, який представляв інтереси ОСОБА_1 , звертався з заявою до Національного агентства, в якій просив вилучити з Реєстру відомості щодо позивача. Національне агентство розглянуло цю заяву та надало відповідь листом від 03.12.2021 у якому повідомило про відсутність підстав для вилучення відомостей щодо ОСОБА_1 з Реєстру. Посилався на те, що основний аргумент, в обґрунтування заявлених позовних вимог, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що оскільки ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, а тому ця обставина може слугувати підставою для виключення інформації про позивача з реєстру. Національне агентство не погоджується з такими твердженнями, оскільки нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення реєстру, що виключає можливість застосування ст. 39 КУпАП як підстави для вилучення відомостей про особу з Реєстру. Зазначено, що відомості щодо ОСОБА_1 до реєстру було внесено, на підставі постанови Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2015 у справі № 460/4262/15-п, якою позивача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1700,00 гривень. Притягнення позивача до відповідальності за корупційне правопорушення ним не заперечується. Факт внесення територіальним управлінням юстиції у Львівській області відомостей до Реєстру щодо ОСОБА_1 останнім не оскаржувався і не був визнаний у судовому порядку протиправним. Вважає, що внесення відомостей про ОСОБА_1 до реєстру не є адміністративним стягненням, а тому, сплив строку, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню не знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з приписами Положення про реєстр, яким врегульовано порядок його ведення. Також вважає, що оскільки на момент звернення позивача до суду з цим позовом постанова Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2015 у справі №460/4262/15-п, яка була підставою для внесення відомостей про нього до реєстру, не скасована, підстави для виключення з реєстру відомостей про ОСОБА_1 відсутні.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2015 у справі № 460/4262/15-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 03.03.2016 у справі 460/4262/15-п апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 22 грудня 2015 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП та накладено стягнення у виді 1700 грн. штрафу - без змін.
Позивачем надана роздруківка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, в якому наявні відомості щодо ОСОБА_1 : - стаття, відповідно до якої особу притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення: ч. 1 ст. 172-7 КУпАП порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; - Склад корупційного правопорушення: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Станом на 13.03.2025 наведена інформація наявна в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Адвокат позивача 18.11.2021 звернувся до відповідача з листом, в якому просив вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Відповідач листом №23-06/86320-21 від 03.12.2021 повідомив адвоката позивача про те, що згідно з відомостями Реєстру та ЄДРСР, постановою Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2015 у справі № 460/4262/15-п, виконуючого обов'язки міського голови м. Яворова ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн. Також зазначено, що постановою Апеляційного суду Львівської області від 03.03.2016 у цій же справі ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, а постанову Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2015 залишено без змін. Постанова Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2015 у справі № 460/4262/15-п (рішення № 54521840) набрала законної сили 03.03.2016, на підставі чого працівниками Мін'юсту відомості стосовно ОСОБА_1 внесено до реєстру. Роз'яснено, що станом на 03.12.2021 до Національного агентства не надходило судових рішень, які скасовують постанову Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2015 у справі № 460/4262/15-п стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з чим підстави для вилучення відомостей з реєстру наразі відсутні.
Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення
Частиною 1 ст. 59 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.
Відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації завіреної в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч. 3 ст. 59 Закону № 1700-VII Національне агентство забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру.
У п. 2 і п. 4 розділу І Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 09.02.2018 № 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 345/31797 (далі - Положення № 166), визначено, що Реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Держатель та Адміністратор Реєстру - Національне агентство.
У п. 3 розділу І Положення№ 166 зазначено, що Реєстр ведеться з метою: 1) забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення; 2) забезпечення в установленому порядку проведення спеціальної перевірки відомостей стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком; 3) аналізу відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільш корупційними ризиками, а також формування та реалізації державної антикорупційної політики; 4) аналізу відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення№ 166 внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Пунктом 8 розділу ІІ Положення№ 166, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 8 розділу ІІ Положення№ 166, у редакції, чинній на момент розгляду цієї справи, передбачено, що підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є: 1) ухвала суду про скасування вироку; 2) винесення виправдувального вироку; 3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження; 4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення; 5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення; 6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Особа надсилає до Національного агентства разом із заявою про вилучення відомостей з Реєстру (додаток 4) копію паспорта, військово-облікового документа (іншого документа, що посвідчує особу військовослужбовця та підтверджує її безпосередню участь з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України) та згоду на обробку персональних даних.
Перевірку інформації щодо залучення особи здійснює Реєстратор шляхом надсилання протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви особи про вилучення відомостей з Реєстру запиту до відповідного органу. Такий запит розглядає відповідний орган протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. У разі підтвердження інформації щодо залучення особи Реєстратор вилучає відомості з Реєстру протягом п'яти робочих днів з дня отримання підтвердження відповідного органу.
У разі якщо запитувану Реєстратором інформацію неможливо отримати у зв'язку з її перебуванням на тимчасово окупованих територіях України, заява особи розглядається після відновлення можливості отримати таку інформацію, про що письмово повідомляється ця особа.
Наведені у п. 8 розділу ІІ Положення№ 166 підстави для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення є вичерпними.
Статтею 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа може вважатися такою, що не була «піддана адміністративному стягненню», а не такою, що не «вчиняла» правопорушення.
Приписи ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення впливають на застосування інших положень цього нормативно-правового акта, зокрема, щодо наявності обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, кваліфікацію правопорушення тощо.
Проте ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить умов, за яких особа вважається такою, що не «вчиняла» корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Тому суд вважає помилковим посилання позивача на приписи ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення як на підставі для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Позивачем не наведено і судом не встановлено наявності передбачених . 8 розділу ІІ Положення № 166 для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення щодо ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (ідентифікаційний код: 40381452; 01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 28) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Повне рішення суду складене 13 березня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков