12 березня 2025 року Справа 160/4645/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху у справі №160/4645/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання витягу з протоколу засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій № 7 від 27.07.2024 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати витяг з протоколу засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій № 7 від 27.07.2024 стосовно ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 щодо оформлення та видачі посвідчення учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 оформити та видати посвідчення учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задоволено. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, заявлено клопотання про залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Так, в обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що спір позивача, пов'язаний з проходженням, публічної (військової) служби. Позивач про порушення своїх прав дізнався 04.06.2024 при направленні заяви про надання статусу учасника бойових дій в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У той же час, позивач звернувся до суду лише 05.02.2025. 21.06.2024 позивачу був наданий статус учасника бойових дій , але звернення до суду відбулося лише 05.02.2024 зі значним пропущенням місячного терміну. Крім того, у своєму листі від 14.08.2024 № 5/30/12729 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив представника позивача про те, що саме у військовій частині НОМЕР_1 знаходяться відповідні документи для надання позивачу статусу учасника бойових дій, але і у даному випадку звернення до суду позивачем відбулося лише 05.02.2024 зі значним пропущенням місячного терміну. Відповідач також вказав, що згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.06.2023, позивач самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 ще 27.05.2023 та не проходить військову службу по теперішній час, тобто, у позивача було достатньо часу щоб захистити свої права відповідно до процесуальних строків, а звернувся до суду він лише 05.02.2025. На підставі всього вищевказаного, відповідач наголосив, що позивачем порушено місячний термін звернення до суду без поважних причин, крім того, позивач на даний час не надав до суду відповідної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 122 та ст. 123 КАС України та відповідно залишає позовну заяву без руху або її повернення позивачу.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, діяльність військовослужбовців.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Також, в постанові від 22 липня 2020 року у провадженні № К/9901/13509/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Інститут строків у адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Предметом спору у даній справі є бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання витягу з протоколу засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій № 7 від 27.07.2024 ОСОБА_1 та відмова Військової частини НОМЕР_1 щодо оформлення та видачі посвідчення учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_1 .
Суд вказує, що відповідно до матеріалів позовної заяви, позовні вимоги звернуто до суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься лист-відповідь Військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2025, в якій, зокрема, зазначено про відсутність правових підстав для видачі витягу з протоколу засідання комісії військової частини НОМЕР_1 з питань розгляду матеріалів про визначення осіб учасниками бойових дій, так як станом на 23.01.2025 ОСОБА_1 , рахується таким, що самовільно залишив військову частину та наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 16.07.2023 № 95-РС йому призупинено військову службу в Збройних Силах України з 23.06.2023 року. Отримання витягу з протоколу та посвідчення учасника бойових дій можливе лише після повернення ОСОБА_1 до військової частини та поновлення на військовій службі в Збройних Силах України.
Таким чином, позивач, звернувшись 12.02.2025 з позовною заявою про визнання протиправними бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання витягу з протоколу засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій № 7 від 27.07.2024 ОСОБА_1 , а також про визнання протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 щодо оформлення та видачі посвідчення учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_1 , не пропустив строк звернення до суду.
Крім цього, суд зазначає, що відмова у видачі посвідчення учасника бойових дій при наявності у позивача встановленого статусу учасника бойових дій є триваючим правопорушенням.
Так, у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 вказано, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону".
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем строк звернення до суду не пропущено, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись положеннями ст.ст. 44, 162, 245, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.Є. Калугіна