12 березня 2025 року Справа №160/11926/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/11926/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.03.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/11926/22.
В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що відповідно до отриманої відповіді на адвокатський запит, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувало лише заборгованість тільки за період з 05.03.2019 по 31.03.2019, що свідчить про часткове виконання судового рішення. Отже, з наведеного на думку позивача, вбачається, що на даний час рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/11926/22 виконано частково.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/11926/22 до розгляду.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду упродовж 5 днів з дня отримання даної ухвали докази на підтвердження виконання судового рішення у справі №160/11926/22, а також пояснення щодо здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення у справі №160/11926/22 саме по 31.03.2019.
10.01.2025 від відповідача надійшли пояснення, в яких зазначено, що з грудня 2022 року сума доплати за рішенням суду від 13.09.2022 по справі № 160/11926/22 обліковується у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Належні пенсійні кошти в сумі 1389,39 грн, нараховані на виконання рішення суду, будуть виплачені при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
Суд, розглянувши подану заяву та пояснення відповідача, зазначає наступне.
Судом встановлено, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/11926/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №160/11926/22 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення прийнято за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
Судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 13.10.2022.
На виконання рішення суду 09.11.2022 позивачу видано виконавчі листи у справі.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун'єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
У контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.
Відтак, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 382 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, враховуючи те, що в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №160/11926/22 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу з 05.03.2019 та нараховано до виплати пенсію за період з березня 2019 року по 31.03.2019 року в сумі 1389,39 грн, проте, заборгованість з пенсії не виплачена та така сума заборгованості облікована в Пенсійному фонді України.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №160/11926/22 повністю не виконано. Вжиття відповідачем заходів щодо виконання судового рішення та відсутність бюджетних асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на сплату заборгованості з пенсійних виплат за судовими рішеннями, недостатньо для висновку про повне виконання відповідачем судового рішення.
Крім цього, відповідачем не обґрунтовано здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 13.09.2022 у справі №160/11926/22 з 05.03.2019 по 31.03.2019.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, нарахована позивачу сума доплати до пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. А тому, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Разом з цим суд зауважує, що ГУПФУ в Дніпропетровській області з моменту набрання рішенням суду від 13.10.2022 у цій справі законної сили не вживав достатніх дій з метою виплати позивачу заборгованості, відповідних доказів суду не надано.
Суд зауважує, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих зволікань.
Європейський суд з прав людини у пункті 39 рішення від 29.06.2004 у справі "Войтенко проти України" (заява №18966/02) зазначив, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, пар. 66, ЄСПЛ 1999-V). Проте, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана (там же пар. 69).
Зважаючи на те, що рішенням суду у цій справі не вирішувалось питання про негайне його виконання в частині сплати на користь позивача заборгованості з пенсійних виплат, суд погоджується з доводами пенсійного органу про необхідність урегулювання сплати такої заборгованості шляхом отримання додаткових бюджетних асигнувань з Державного бюджету України, що потребує додаткового часу.
Поряд з цим, принцип обов'язковості судового рішення, внаслідок набрання законної сили яким у боржника в особі компетентного державного органу виникла повинність сплатити певну суму коштів на користь особи, зобов'язує такий орган демонструвати добросовісне ставлення до свого обов'язку, зокрема шляхом вжиття належних заходів з метою якнайшвидшого виконання приписів судового акта.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому слід зазначити, що у силу частини третьої статті 382-1 КАС України визначення строку для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення відноситься до дискреційних повноважень суду.
Враховуючи встановлені обставини, суд у порядку здійснення судового контролю за виконанням суб'єктом владних повноважень рішення в адміністративній справі, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №160/11926/22 протягом 2 (двох) місяців з дня постановлення даної ухвали.
На підставі викладеного, оцінивши докази долучені до заяви про встановлення судового контролю, з урахуванням наданих відповідачем пояснень та доказів щодо виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 2-9, 167, 243, 248, 256, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/11926/22 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №160/11926/22 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №160/11926/22 протягом 2 (двох) місяців з дня постановлення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна