Справа №521/2533/25
Номер провадження 3/521/1993/25
13 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеса, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , органом 5116, від 30.07.2022 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.02.2025 року біля 15:00 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 40, в магазині «Аврора», гр. ОСОБА_1 здійснив крадіжку молочного шоколаду «Milka» 90г. в кількості 12 штук на суму 590 грн.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення СМС-повідомлення. В матеріалах справи наявна заява від ОСОБА_1 в якій просить розглянути адміністративну справу без його участі, вину визнає.
Слід зазначити, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008р. «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Справа перебуває у провадженні суду з 17.02.2025 р. ОСОБА_1 добре відомо про складання на нього вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення та про направлення його на розгляд до Малиновського районного суду м. Одеси. При цьому, суд ураховує те, що останній до суду не з'явився, ходом руху справи не цікавивсь.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 КпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зі змісту частини першої статті 51 КпАП випливає, що склад даного правопорушення має місце у разі вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі ПК) визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2025 році для кримінально-правової кваліфікації становить 1514 грн.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 51 ч. 1 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №703370 від 08.02.2025; заявою ОСОБА_2 від 08.02.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08.02.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.02.2025 року; даними довідки вартості викраденого товару від 08.02.2025; довідкою «Армор» від 08.02.2025.
З пояснень ОСОБА_1 випливає, що останній підтвердив факт вчинення крадіжки за обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому суд враховує, що вартість майна, яким заволодів ОСОБА_1 , становить 590 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що діяння ОСОБА_1 охоплюється складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КпАП, за ознаками дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, кваліфікуючою ознакою якого є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та вважає за доцільне з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень у майбутньому застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 51, 283, 284 КпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 ч. 1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок .
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Поліщук І.О.