Рішення
ІмЕНЕм УкрАїни
справа № 521/8866/24
провадження № 2/521/627/25
05 березня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді Михайлюка О.А.,
при секретарі Тарасюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ спільного майна подружжя, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що у період перебування у шлюбі позивачем та відповідачем частково за рахунок особистих коштів позивачки та частково за рахунок спільних коштів подружжя придбано за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м, яку було оформлено за ОСОБА_2 .
Позивач зазначала, що на придбання квартири нею було витрачено особисті кошти, що в сумі складає еквівалент 41000 доларів США (по курсу НБУ на час подання позову (40,3958 грн за 1 долар США) - 1 656 227,8 грн (один мільйон шістсот п'ятдесят шість гривень двісті двадцять сім гривень 80 коп.), які вона отримала: від продажу власної земельної ділянки, площею 0,080 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , виходячи з ринкової вартості об'єкту у розмірі еквівалентному 36000 доларів; із суми, яку вона отримала від своєї матері ОСОБА_3 у розмірі еквівалентному 5000 доларів США. Також позивач зазначила, що оскільки придбане житло потребувало ремонтних робіт, в подальшому для проведення ремонтних робіт у придбаній квартирі, придбання необхідних матеріалів для їх проведення, облаштування меблями і побутовою технікою, її матір ОСОБА_3 також передала особисто їй грошові кошти, які вона отримала від продажу власної квартири АДРЕСА_3 15.06.2016 року у розмірі 149 674,25 грн (сто сорок дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 25 копійок).
Позивач вказала, що загальна сума грошових коштів, які належали їй особисто і яка була витрачена на придбання квартири АДРЕСА_1 , проведення у ній ремонтних робіт з придбанням необхідних матеріалів, облаштування меблями і побутовою технікою складає 1805 902,05 грн (один мільйон вісімсот п'ять тисяч дев'ятсот дві гривні 05 копійок), а ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м складає 1 985 511 грн (один мільйон дев'ятсот вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот одинадцять гривень), що дорівнює еквівалент вартості в доларах США - 50 526 доларів. Тобто розмір спільних коштів подружжя в придбанні квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м, що, виходячи з її ринкової вартості, складає різницю між її загальною ринковою вартістю - 1 985 511 грн і витраченими особистими коштами позивачки на її придбання, ремонт і облаштування - 1805 902,05 грн , а саме: 179 608, 95 грн.
Також позивач вказала, що за час подружнього життя, сторонами, за спільні кошти придбано транспортний засіб NISSAN, модель X-TRAIL, тип легковий універсал-В, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1997, колір жовтий.
На даний час сторони добровільно не можуть дійти згоди щодо поділу майна, придбаного ними за час спільного подружнього життя, а тому позивач вимушена звернутись до суду.
Позивач посилається на те, що разом з нею проживають спільні малолітні діти, тобто квартира, будучи неподільним майном використовується позивачем та вказує, що, враховуючи інтереси сторін, неможливість одночасного користування квартирою сторонами найдоцільнішим способом поділу спільного майна є поділ спільного майна в натурі між сторонами та визнання права власності на квартиру за позивачем та права власності на транспортний засіб за відповідачем.
У позовній заяві позивач просила суд визнати в порядку поділу спільного майна подружжя право власності: за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м; за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на транспортний засіб NISSAN, модель X-TRAIL, тип легковий універсал-В, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1997, колір жовтий; стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію у розмірі 99883,025 грн (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні, 025 коп.; стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 40 140 грн (сорока тисяч сто сорока гривень), які складаються з судового збору у розмірі 15140 грн (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн (двадцять п'ять тисяч гривень).
Позивач та її представник ОСОБА_4 в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, представник позивача до закінчення судових дебатів зробила заяву про стягнення судових витрат з відповідача у разі задоволення позову, вказала, що докази на підтвердження понесення судових витрат будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, з'явилася його представник ОСОБА_5 , просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 09 червня 2022 року у справі №521/1861/22 розірвано шлюб, укладений 05 лютого 2014 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
В період шлюбу у сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до договору купівлі-продажу від 05 травня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Філімоновою Г.В., зареєстрованого в реєстрі за №598, ОСОБА_2 прийняв у власність (купив) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м., в тому числі житловою 41,8 кв. м.. Цей договір вчинений за згодою дружини покупця, ОСОБА_1 , викладеною у відповідній заяві, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Філімоновою Г.В. 05 травня 2016 року.
Згідно із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №58739703 від 10 травня 2016 року, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу - NISSAN, модель X-TRAIL, тип легковий універсал-В, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1997, колір жовтий, дата реєстрації - 09 квітня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
Згідно частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.
За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують.
Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.
Водночас майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.
Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. (Постанова Верховного Суду від 07.09.2016 р. провадження №6-801цс16. Відповідне положення також міститься у постанові КЦС ВС від 24 березня 2020 року у справі № 367/3800/14-ц).
Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно частини першої статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до статті 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Згідно з пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України, яка від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.
Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Така правова позиція викладена в постанові КЦС ВС від 27.02.2019 у справі № 464/7011/16-ц (61-12168св18).
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 1,2 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як підтверджено висновком експерта №718-ЕД/1.1. від 28 жовтня 2024 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 16 жовтня 2024 року (вартість не враховує ПДВ) складає: 2045822 (два мільйони сорок п'ять тисяч вісімсот двадцять дві) гривні, що в еквіваленті доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 16.10.2024 року (41,2139 грн за 1 дол.) дорівнює округлено до цілого 49639 (сорок дев'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) у.о.
Згідно з Висновком експерта №820-10/24 експертного, транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості КТЗ, для подання до суду від 14 жовтня 2024 року ринкова вартість колісного транспортного засобу NISSAN, модель X-TRAIL, тип легковий універсал-В, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1997 куб. см, колір жовтий на дату оцінки 14 жовтня 2024 року визначається рівною 416420 (чотириста шістнадцять тисяч чотириста двадцять) гривень, що в еквіваленті доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 14.10.2024 року (41,1891 за 1 дол.) дорівнює округлено до цілого 10110 (десять тисяч сто десять ) у.о.
Суд враховує, що є підтвердженим з боку позивача, письмовими доказами, висновком експерта, показаннями свідків, що на придбання спірної квартири позивачкою було витрачено особисті кошти, що в сумі складає 1621840,85 грн (один мільйон шістсот двадцять одна тисяча вісімсот сорок гривень 85 коп.) або еквівалент 39007 доларів США (за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі (41,5782 грн за 1 долар США), які ОСОБА_1 отримала: від продажу власної земельної ділянки, площею 0,080 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , виходячи з ринкової вартості об'єкту у розмірі еквівалентному 28 000 доларів, що підтверджується Консультативним висновком ТОВ «ОДЕСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРІЗАЦІЇ» від 21.10.2024 року, в якому встановлено, що в результаті проведеного аналізу архівних пропозицій схожих за своїми характеристиками земельних ділянок, можна зробити висновок, що ймовірне значення ринкової вартості 1 сотки ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , становить близько 3500 доларів США, а тому ринкова вартість становить: 28000 (двадцять вісім тисяч) доларів США та за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі (41,5782 грн за 1 долар США) складає 1164189,6 грн (один мільйон сто шістдесят чотири тисячі сто вісімдесят дев'ять гривень 60 коп.); із суми, яку вона особисто отримала від своєї матері ОСОБА_3 у розмірі еквівалентному 5000 (п'ять тисяч) доларів США та за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі (41,5782 грн за 1 долар США) складає 207891 грн (двісті сім тисяч вісімсот дев'яносто одну гривню), що підтверджується письмовими доказами: витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 14.10.2003 року, копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та показаннями свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні 04.12.2024 року, яка пояснила, що з 14.03.2003 року займається підприємницькою діяльністю і за рахунок своїх заощаджень від доходів від ведення власного бізнесу передала позивачці зазначену суму для придбання нею квартири АДРЕСА_1 ; із суми, яку позивач особисто отримала від своєї матері ОСОБА_3 для проведення ремонтних робіт у придбаній квартирі, у розмірі який матір отримала від продажу власної квартири АДРЕСА_3 15.06.2016 року - 149 674,25 грн (сто сорок дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 25 копійок), що в еквіваленті доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 15.06.2016 року (24,9149 за 1 дол.) дорівнює округлено до цілого 6007 (шість тисяч сім) доларів США та за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі (41,5782 грн за 1 долар США) складає 249760,25 грн (двісті сорок дев'ять тисяч сімсот шістдесят гривень 25 коп.) та підтверджується договором купівлі-продажу, реєстровий номер 909 від 15.06.2016 року посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Філімоновою Г.В. та придбанням ОСОБА_3 необхідних матеріалів для їх проведення, облаштування меблями і побутовою технікою, що підтверджується отриманими на адвокатський запит від ОСОБА_3 від 27.05.2024 року письмовими доказами: накладною Епіцентр від 23.12.2016 року на суму 3633,88 грн; чеком ТОВ «Епіцентр» на суму 5481,93 грн; видатковою накладною № 14637 від 09 грудня 2016 року на суму 950 грн; видатковою накладною №95685 від 28 грудня 2016 року на суму 472 грн; видатковою накладною №14532 від 07 грудня 2016 року на суму 97,72 грн; видатковою накладною №14531 від 07 грудня 2016 року на суму 1083, 03 грн; видатковою накладною №89100 від 04 липня 2016 року на суму 4112, 75 грн; видатковою накладною №89168 від 05 липня 2016 року на суму 1101,41 грн; видатковою накладною №89171 від 05 липня 2016 року на суму 94,08 грн; чеком товару №Усл/OD-0009175 від 04.10.16 р. на суму 2625 грн; товарним чеком №270616063854 від 27.06.2016 року на суму 960 грн; товарним чеку №270616060603 від 27.06.2016 року на суму 22554 грн; звітом по замовленню №79 від 08.07.2016 року на суму 60304,5 грн; рахунком на суму 541,1 грн; накладною від 18.11.2016 року на суму 15890 грн; накладною на суму в еквіваленті 550 доларів; накладною від 23 листопада 2016 року на суму в еквіваленті 2000 доларів США; договором №301 про замовлення меблів №301 від 03 вересня 2016 року на суму еквівалентну 4109 євро з товарними чеками на суму 90334 грн; товарним чеком від 23.06.2016 року на суму 3800 грн; товарним чеком на суму 2725 грн; товарним чеком на суму 3258 грн; товарним чеком на суму 1802 грн; товарним чеком на суму 120 грн; товарним чеком на суму 110 грн; товарним чеком від 24.06.2016 року на суму 275 грн; товарним чеком від 20.07.2016 року на суму 2740 грн; товарним чеком від 18.07.2016 року на суму 473 грн; товарним чеку від 05.06.2016 року на суму 39 грн; товарним чеком від 05.07.2016 року на суму 40 грн; товарним чеком від 05.07.2016 року на суму 82 грн; товарним чеком від 25.07.2016 року на суму 75 грн; товарним чеком від 25.07.2016 року на суму 175 грн; товарним чеком на суму 4150 грн; товарним чеком від 30.09.2016 року на суму 45 грн; товарним чеком від 30.09.2016 року на суму 336 грн; товарним чеком від 30.09.2016 року на суму 85 грн; товарним чеком від 13.09.2016 року на суму 2300 грн; товарним чеком від 15.08.2016 року на суму 210 грн; товарним чеком від 30.09.2016 року на суму 88 грн; розпискою на суму 1490 грн; товарним чеком від 15.11.2016 року на суму 1488 грн; товарним чеком від 17.11.2016 року на суму 135 грн; товарним чеком від 17.11.2016 року на суму 120 грн; товарним чеком від 17.11.2016 року на суму 100 грн; товарним чеком від 17.12.2016 року на суму 1120 грн; товарним чеком від 17.11.2016 року на суму 15 грн; товарним чеком від 25.11.2016 року на суму 1700 грн; товарним чеком від 17.11.2016 року на суму 40 грн; товарним чеком від 02.11.2016 року на суму 2011 грн; товарним чеком на суму еквівалентну 225 доларів США; рахунком від 11.10.2016 року на суму 4299 грн; накладною на суму 410 грн; видатковою накладною №89947 від 28 липня 2016 року на суму 10685 грн; видатковою накладною №90000 від 29 липня 2016 року на суму 80 грн; видатковою накладною №15047 від 16 грудня 2016 року на суму 293,85 грн; товарним чеком від 07.07.2016 року на суму 2596 грн; товарним чеком від 13.07.2016 року на суму 6610 грн; чеком №Б18585 від 29 червня 2016 року на суму 51,84 грн; видатковою накладною №6439 від 05 липня 2016 року на суму 144 грн; товарним чеком від 07.07.2016 року на суму 2570 грн; квитанціями на суму 22664,82 грн; видатковою накладною №726549 від 07.07.2016 року на суму 2040 грн.
Таким чином, суд вважає, що позовна вимога про визнання в порядку поділу спільного майна подружжя право власності: за позивачем на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м; за відповідачем на транспортний засіб NISSAN, модель X-TRAIL, тип легковий універсал-В, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1997, колір жовтий, підлягає задоволенню виходячи і з того, що різниця між ринковою вартістю квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м, що частково перебуває у спільній власності колишнього подружжя і сумою витрачених на її придбання, ремонт і облаштування особистих коштів позивачки складає 423 981, 15 грн ( 2 045 822 грн - 1 621 840,85 грн = 423 981, 15 грн), що дорівнює ринковій вартості колісного транспортного засобу NISSAN, модель X-TRAIL, тип легковий універсал-В, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1997 куб. см, колір жовтий.
Звертаючись до суду із вимогою про визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м. із одночасним стягненням з відповідача на користь позивача компенсації за її частку у спільному майні, позивач зазначала про стягнення на її користь з відповідача грошової компенсації у розмірі 99883, 025 грн (дев'яносто дев'яти тисяч вісімсот вісімдесят трьох гривень, 025 коп.), однак в процесі розгляду справи стороною позивача надано висновки експертів щодо актуальної ринкової вартості квартири і транспортного засобу, в яких визначені суми відрізняються від сум вказаних в позові та які є неактуальними на час винесення рішення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ спільного майна подружжя.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень, що підтверджується квитанцією 9343-4437-1702-0654 від 27 травня 2024 року.
Оскільки позовні вимоги про визнання права власності та поділ спільного майна подружжя задоволено, то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 69, 71 СК України, ст.ст. 183, 355, 356, 364, 368, 370, 372 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 89, 265, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати в порядку поділу спільного майна подружжя право власності за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м.
Визнати в порядку поділу спільного майна подружжя право власності за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на транспортний засіб NISSAN, модель X-TRAIL, тип легковий універсал-В, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1997, колір жовтий.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Михайлюк
05.03.25