Справа №2/1868/10
Номер провадження №6/521/155/25
6 березня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі
судді Маркарової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Вінжановської К.С.
розглянувши відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинаєва Андрія Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,-
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинаєв А.О. звернувся із вищевказаним поданням.
В обґрунтування подання він послався на те, що на примусовому виконанні перебуває рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20.07.2010 (справа 2-1868/10) про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» кредитної заборгованості 1 692 481 грн.
Тривалий час рішення суду боржниками не виконується.
Так, боржник ОСОБА_1 від виконання рішення суду свідомо ухиляється, виконавчі дії не виконує.
Заявник в судове засідання не з'явився, просив розглянути подання без його участі.
Відповідно до ч. 4 статті 441 ЦПК України подання розглядається судом без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Дослідивши подання, матеріали з виконавчого провадження суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно Конституції України, ЦПК України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012; 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012; № 11-рп/2012).
Європейський суду з прав людини, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Так, згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадяни України» підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є :
-дія неврегульованих зобов'язань
-ухилення від виконання зобов'язань, покладених на громадянина судовим рішенням.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Зазначене узгоджується із ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2.04.2012 № 512/5.
Як визначено судовою практикою Верховного Суду України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та у п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», позначає такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків; на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Судом встановлено, що 1.02.2022 постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинаєва А.О. відкрито виконавче провадження ВП № 68437683 по виконанню рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20.07.2010 (справа 2-1868/10) про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» кредитної заборгованості 1 692 481 грн.
Постанова є чинною.
В процесі виконавчого провадження виконавцем вчинена низка виконавчих дій щодо перевірки майнового стану боржника, накладення на нього арешту, тощо.
На виклики державного виконавця боржник не з'являється.
Поряд із тим, ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 14.05.2014 встановлений подальший порядок виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Так, на час розгляду судом подання існують не врегульовані зобов'язання, які можуть бути підставою для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон в прядку ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Разом із тим, факт свідомого ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням суду, в даному випадку, перешкода в реалізації квартири (відчуження, підміна, пошкодження, знищення або інші незаконні дії) відсутній.
Враховуючи, що в процесі розгляду подання виконавцем не надані суду належні та достатні докази свідомого ухилення боржника від виконання рішення суду, подання суперечить вимогам закону.
Керуючись ст. 441 ЦПК України,-
В задоволені подання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз'яснити приватному виконавцю, що він не позбавлений права повторного звернення із поданням при зміні об'єктивних обставин.
Суддя: Світлана МАРКАРОВА
Повний текст ухвали суду виготовлений 6.03.2025
06.03.25