Справа № 503/222/25
Провадження №3/503/374/25
13 березня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
встановив:
08 лютого 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 305992, згідно змісту якого 08.02.2025 року (зазначення у даті «2024» року суд вважає явною опискою при зазначенні дійсного року «2025») близько 10.00 години ОСОБА_1 перебуваючи в МТП, як особа ВПО. за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою та погрожував в адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян та тим самим своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не. визнав свою вину у вчиненні вище вказаного правопорушення зазначивши, що не вчиняв відносно ОСОБА_2 дій вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У відповідності до положень ч.1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім іншого, ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно змісту копії письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 08.02.2025 року (а.с.5), 07.02.2025 року ввечері ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за їхнім місцем проживання ( АДРЕСА_2 ), виражався на її адресу нецензурною лайкою, поводився неадекватно, та 08.02.2025 року зранку ОСОБА_3 знову виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, але реальних дій при цьому не вчиняв.
Таким чином усні пояснення ОСОБА_1 , надані ним в судовому засіданні, та письмові пояснення ОСОБА_2 є взаємовиключними, а суд не має можливості надати перевагу певним з них визнавши викладену у них версію події дійною.
Жодних інших доказів на підтвердження обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення у матеріалах справи не міститься, зокрема пояснень свідків.
За умов заперечення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, самого вчинення пред'явленого їй адміністративного правопорушення, то суд не вважає лише одні письмові пояснення потерпілої особи, які суперечать поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, достатніми, переконливими та достовірними доказами вини особи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що під час доведення винуватості особи не має залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Виходячи з положень ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ураховуючи зазначене вище матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять обсягу належних, допустимих і достатніх доказів, на підставі яких суд мав би можливість дійти до неспростовного висновку про наявність в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу пред'явленого правопорушення. У зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю внаслідок відсутності доказів (недоведеності) винуватості особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, то провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 7, 173, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, особою щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Вороненко