Справа № 947/790/25
Провадження № 2-а/947/51/25
13.03.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про залишення позову без розгляду, подану у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Приморській відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про поновлення пропущеного строку, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі та стягнення з Державного бюджету України на користь позивачки безпідставно набуті кошти,
В інтересах позивачки ОСОБА_1 06.01.2025 до суду звернулась адвокат Зачепіло З.Я. з позовом про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду, скасування постанови серії ЕКНА № 1495582 від 22.02.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором Управління патрульної поліції відносно ОСОБА_1 , закриття провадження по справі та стягнення з Державного бюджету України на користь позивачки безпідставно набуті кошти у розмірі 1017,00 грн.
Ухвалою судді від 8 січня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою витребувано з Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином завірену копію постанови серії ЕНА № 1495582 від 22.02.2024 про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 (виконавче провадження № 74809307 від 08.05.2024).
Від представника відповідача 17.01.2025 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду із вказаним позовом, на спірні правовідносини розповсюджуються норми КАС України щодо встановлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Звертає увагу суду на те, що позивачці достеменно було відомо про винесення оскаржуваної постанови, оскільки 14.05.2024 вона звернулась до керівника УПП в Одеській області ДПП з відповідною скаргою щодо оскарження винесеної постанови.
Також відповідачем 17.02.2025 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами, вважає їх неогрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що інспектором патрульної поліції під винесення оскаржуваної постанови як доказ використовувались відеоматеріали з відео реєстратора службового автомобіля та портативного відео реєстратора патрульного поліцейського (ПВР 474598), однак відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026, строк зберігання відеозаписів з портативних пристроїв та відео реєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, становить 30 діб, після чого знищуються.
Від сторони позивача 03.03.2025 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого вважає, що докази на вчинення нею адмінстартивного правопорушення стороною відповідача не надано, за адресою, вказаною в оскаржуваній постанові вона не проживала, та відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце рооживання вона зареєстрована у місті Києві, відношення до транспортного засобу MAZDA CX-5, днз НОМЕР_2 , вона не має, за нею зареєстрований інший транспортний засіб.
Від Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 06.03.2025 надійшла інформація, про неможливість надати витребувану копію оскаржуваної постанови через закінчення виконавчого провадження, як фактично виконаного та надіслання виконавчого документа органу, який його видав.
У судове засідання 13.03.2025 сторони не з'явились, про дату, час і місце належним чином повідомлені.
Від сторони позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Від представника відповідача заяви, клопотання не надходили, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України через неявку у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Згідно зі ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Судом встановлено, що 06.01.2025 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Зачепіло З.Я., звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому, окрім основних вимог, порушує питання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.
При цьому стороною позивача з приводу заявлених відповідачем у клопотанні підстав для залишення позову без розгляду обґрунтувань та пояснень не надано.
Окрім цього, як зазначила сама ОСОБА_1 в адміністративному позові, 08.05.2024 із за стосунку «Дія» їй стало відомо про відкриття виконавчого провадження № 74809307 від 08.05.2024 за оскаржуваною постановою серії ЕНА № 1495582. До цього часу оскаржувану постанову не отримувала.
14.05.2024 позивачка звернулась до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції отримала відповідь із заявою про скасування помилкової та незаконної постанови.
20.05.2024 з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції отримала відповідь, відповідно до якої її скаргу залишено без розгляду.
Отже, з урахування часу, витраченого стороною позивача на оскарження постанови до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, суд, рахуючи строк з 20.05.2024, вважає, що строки звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови серії ЕНА № 1495582 сплинули 30.05.2024 (останній день).
Причини, з яких позивачка упродовж червня-грудня 2024 року об'єктивно не мала можливості звернутись до суду з вказаним позовом, нею не зазначені.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.ч.13-15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа «Ілхан проти Туреччини» (№22277/93 від 27.06.2000 року § 59).
Питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Також у постанові від 25.03.2020 у справі №9901/588/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, ЄСПЛ, у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України», нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть стосуватися реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
На цьому наголошено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №800/474/17 (провадження №11-337заі18).
У постанові від 30 квітня 2021 року винесеної у справі №520/15510/19 Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду зазначив, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд враховує суттєве порушення позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами (більше 10 місяців з дня винесення оскаржуваної постанови та 7 місяців з дати залишення скарги без розгляду), що суперечить принципу стабільності існуючих правових відносин, необхідністю додержання якого й зумовлено існування строків звернення до адміністративного суду в адміністративному судочинстві.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено, встановлений КАС України строк для звернення до суду, крім того, поважних причин, що перешкоджали йому звернутися до суду з відповідним позовом, у встановлені процесуальним законом строки, ним не наведено.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст.ст. п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України,
Клопотання представника відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про залишення позову без розгляду задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Приморській відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про поновлення пропущеного строку, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі та стягнення з Державного бюджету України на користь позивачки безпідставно набуті кошти, залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Рішення складене та підписане 13.03.2025.
Суддя Скриль Ю. А.