Справа № 504/222/25
Провадження № 2/947/2126/25
про залишення позовної заяви без руху
12.03.2025 м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Цирфа К.А., ознайомившись з матеріалами справи №504/222/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
04.03.2025 до Київського районного суду м. Одеси в порядку ст. 31 ЦПК України з Комінтернівського районного суду Одеської області надійшла справа №504/222/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яка згідно до автоматичного розподілу судової справи між суддями, вказана справа передана судді Київського районного суду м. Одеси К.А. Цирфі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, для усунення недоліків з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).
Згідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» у 2025 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028 грн.
Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1211,20 грн.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Як вбачається у позовній заяві позивач вказав, відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Проте, відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені ЗУ від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст.12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Предметом спору у цій справі є розірвання шлюбу, тобто, ця справа не пов'язана з порушенням прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій і ніяк не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Отже, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, запропонувати позивачу надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про розірвання шлюбу у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за реквізитами:отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101).
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст.175, 177, 185 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви- десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Цирфа К. А.