Справа № 947/2733/25
Провадження № 1-кс/947/3722/25
13.03.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено з заступником начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024164690000080 від 03.09.2024, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комишівка, Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого неповнолітню дитину, обіймаючого посаду голови БО «БФ «В.В. з Україною в серці», фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
І. Суть клопотання.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024164690000080 від 03.09.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Як встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на початку серпня 2024 року, більш точний час слідством не встановлений, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, вирішив сприяти у незаконному переправленні осіб чоловічої статі через державний кордон України, за грошову винагороду, шляхом надання офіційних документів, за наступних обставин.
Далі, ОСОБА_4 , діючи з тих же мотивів та спонукань, усвідомлюючи, що реалізація злочинного плану, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, особам яким тимчасового обмежено право на виїзд з України, потребує залучення інших осіб, які будуть виконувати його вказівки щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з метою отримання незаконного прибутку, на початку вересня 2024 року, більш точний час слідством не встановлений, залучив до злочинної діяльності невстановлених в ході досудового розслідування працівників одного з районних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі РТКЦ та СП) в Одеської області, які можуть створити та надати останньому документ про зняття з військового обліку за станом здоров'я, який у подальшому надає можливість безперешкодно перетнути державний кордон України особою призовного віку із внесенням відомостей у відповідні бази даних.
Так, відповідно до розробленого ОСОБА_4 плану, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше початку серпня 2024 року, останній підшукав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому повідомив про можливість переправлення його через державний кордон України під час дії правового режиму воєнного стану, незважаючи на встановлену заборону, шляхом виготовлення та надання останньому документу про зняття його з військового обліку за станом здоров'я, який у подальшому надає можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, за грошову винагороду сума якої складає 4 000 доларів США.
У свою чергу ОСОБА_8 повідомивши про відомі йому факти до правоохоронних органів, був залучений, за його згодою, до проведення слідчих (розшукових) дій, та діючи під контролем правоохоронних органів погодився на запропоновані йому умови перетину державного кордону України.
В подальшому, 27.09.2024 о 12 год. 46 хв. перебуваючи на заправній станції «Сокар» розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Авангард, вул. Базова, 18, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_8 .
Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 , діючи відповідно до розробленого ним плану, з корисливих мотивів, розповів ОСОБА_8 порядок виготовлення та надання останньому документу про зняття його з військового обліку за станом здоров'я, який у подальшому надає можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, а також зазначив що грошові кошти необхідно передавати частинами, а саме 1 500 доларів США з початку, а іншу частину грошових коштів в сумі 2 500 доларів США, безпосередньо при отриманні документу про зняття його з військового обліку за станом здоров'я, на зазначені умови ОСОБА_8 погодився.
На виконання вказівок ОСОБА_4 02.10.2024 приблизно о 18 год. 00 хв. перебуваючи біля підземного переходу розташованого на Куліковому полі із сторони Італійського бульвару в м. Одеса, ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 першу частину грошових коштів у сумі 1 500 доларів США, а також раніше зазначені останнім перед зустріччю копії документів, а саме паспорту громадянина України, військового квитка, ідентифікаційного коду, закордонного паспорту та чотири фотознімки розміром 3,5х4 см.
Далі, під час наступної зустрічі, яка відбулась 18.11.2024 о 18 год. 00 хв. в кафе розташованому на другому поверсі торгового центру «Сіті Центр» за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 2 ОСОБА_8 на вимогу ОСОБА_4 , передав останньому оригінал свого військового квитка.
Після передачі військового квитка, ОСОБА_4 зазначив ОСОБА_8 , що у подальшому повідомить останньому, дату та час надання йому документу про зняття його з військового обліку за станом здоров'я.
Так, 17.01.2025 ОСОБА_4 під час телефонної розмови з ОСОБА_8 повідомив останньому про необхідність передачі грошових коштів не йому безпосередньо, а знайомому на ім?я ОСОБА_9 , який знаходиться біля кафе «Манго» у м. Одеса.
В подальшому, 17.01.2025 приблизно о 22.00, перебуваючи за адресою:
м. Одеса, вул. Французький бульвар, 9, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на сприяння незаконному перетину осіб через державний кордон з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_8 через громадянина ОСОБА_10 , який не був обізнаний із злочинним наміром ОСОБА_4 , грошові кошти у розмірі 2500 доларів США.
В подальшому, незаконні дії ОСОБА_4 припинено співробітниками поліції та УСБУ в Одеській області, та останнього було затримано.
За викладених обставин, 18 січня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за кваліфікуючими ознаками:сприяння незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, з корисливих мотивів
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 20.01.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.03.2025 із можливістю внесення застави в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 гривень.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подано слідчим з дотриманням строків, встановлених ч.1 ст.199 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
ІІ. Позиція учасників судового засідання.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що підозра є не обґрунтованою, дії її підзахисного не вірно кваліфіковані. Ризики не обґрунтовані. Долучила письмові заперечення з додатками - характеризуючи ми документами, просила відмовити та обрати запобіжний захід домашній арешт, або зменшити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 ю підтримав думку свого захисника та у задоволенні клопотання просив відмовити.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Вирішуючи питання доцільності тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до чч.1 та 2 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Зі змісту ст.199 КПК України вбачається, що підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Частиною 4 ст.199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя враховує:
По-перше: ймовірність та обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується наданими прокурором письмовими доказами, зокрема:
- проколами допитів свідка ОСОБА_8 який поясняв, що ОСОБА_4 сприяв незаконному переправленню через державний кордон України;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «аудіо-, відеоконтроль особи» від 15.10.2024;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «аудіо-, відеоконтроль особи» від 29.10.2024;
- протоколом огляду і вручення грошових коштів від 17.01.2025;
- протоколом затримання ОСОБА_4 , безпосередньо під час вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.01.2025;
- протоколом обшуку транспортного засобу «BMW 730I» чорного кольору, державний номер НОМЕР_1 від 17.01.2025;
- протоколом огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 9 від 17.01.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України.
Відповідно до ст. ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті у випадку направлення обвинувального акту до суду.
Дані, що містяться у наданих слідчому судді копіях матеріалів кримінального провадження можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
По-друге: ступінь ризиків, які стали підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, та беручи до уваги те, що підозрюваному інкриміновано кримінальне правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років, що передбачає в разі доведення вини у суді, призначення останньому покарання виключно у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя вважає доведеним прокурором продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду
Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Також, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків на показання яких сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред'явленої йому підозри та які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Перевіряючи актуальність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Прокурором доведено наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме органу досудового розслідування необхідно:
- витребувати висновок експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та боєприпасів до неї»;
- витребувати висновок експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів»;
- витребувати відповідь від Національного Агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів відносно підозрюваного ОСОБА_4 ;
- розсекретити матеріали негласних слідчих (розшукових) дій відносно підозрюваного ОСОБА_4 ;
- розсекретити ухвали Одеського апеляційного суду щодо надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно підозрюваного ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 ;
- встановити осіб причетних до вчинення злочину;
- витребувати характеризуючі матеріали на підозрюваного;
- виконати інші слідчі (розшукові) дії, необхідність в проведенні яких виникне під час досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді від 13.03.2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024164690000080 від 03.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 18.05.2025 року, включно.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було з огляду на їх м'якість, а також встановлення в судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов'язків, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним особливо тяжкого злочину; особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я.
Тобто слідчим суддею встановлено, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час існує, а також наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси області від 20.01.2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою.
Доказів того, що на даний час перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ним та його захисником не надано.
Таким чином, з урахуванням цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, імовірне вчинення ОСОБА_4 злочину за обставин, як вони викладені у повідомленні про підозру, а саме організацію незаконного переправлення осіб придатних до військової служби через державний кордон України в умовах воєнного стану, що опосередковано впливає на обороноздатність країни та свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, будучи при цьому головою БО «БФ «В.В. з Україною в серці», слідчий суддя вважає що визначений раніше розмір застави 250 (двісті п'ятдесят ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2025 рік, що становить 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч ) гривень,є помірним та можливим для внесення підозрюваним, що в свою чергу зможе забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Окремо слід звернути увагу, що майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 та його родини перевірявся слідчим суддею при застосуванні до нього запобіжного заходу, разом з тим на час розгляду даного клопотання слідчим суддею не встановлено обґрунтованих та достатніх підстав для зменшення розміру застави.
При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків щодо переховування, впливу на свідків та експертів існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав'язку з чим обґрунтованим є покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, тобто з м.Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні за обставинами кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, зважаючи на продовження існування ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя доходить висновку, що вказане клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196-197, 199, 201, 202, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено з заступником начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 11.05.2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор".
Визначений раніше розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 250 (двісті п'ятдесят ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2025 рік, що становить 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч ) гривень - залишити без змін.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA308201720355299001001086720, код отримувача (ЄДРПОУ) - 42268321, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО): 820172.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 11.05.2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, тобто з м.Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні за обставинами кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну .
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1