Справа № 947/9600/25
Провадження № 1-кс/947/3920/25
13.03.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 його захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Одеса, українець, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 10.12.2021 Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк на 3 роки;
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 ..
З клопотання вбачається, що у ОСОБА_4 , у невстановлений час виник умисел на збут наркозалежним особам наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон.
Так, 12.03.2025 близько 12 години 40 хвилин, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, неподалік від буд. №3А, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який почав зберігати при собі з метою подальшого збуту.
12 березня 2025 близько 12 години 46 хвилин, знаходячись за адресою
м. Одеса, вул. Інглезі, 3А, працівниками поліції зупинений ОСОБА_4 , у якого було виявлено, та під час проведення обшуку на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, вилучено 100 згортків із кристалічною речовиною білого кольору, що відповідно до проведеного швидкого тесту IDT 0850 METHADONE (LOT:8533122А ЕХР:08/2025), є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон, який ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав при собі з метою подальшого збуту.
12.03.2025 в порядку с. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України.
13.03.2025 ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клоптання, просив обрати більш мякий запобіжний захід не пов'язаний з позбавлення волі.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував та пояснив, що не збирається ухилятися від органу слідства, пояснив, що утримує матір з тяжкою хворобою.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України від 12.03.2025 за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 3А, протоколом огляду предмету (експрес-тест) від 12.03.2025, допитом свідка ОСОБА_7 , допитом свідка ОСОБА_8 , допитом свідка ОСОБА_9 , допитом свідка ОСОБА_10 та іншими доказами у сукупності.
На даному початковому етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми, щоб стверджувати, що ОСОБА_4 має певне відношення до вказаного злочину.
Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об'єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, ч.1 ст.307 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню № 12025162480000326 від 12.03.2025 року відносно ОСОБА_4 .
Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та зашкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Зазначені ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки остання вчинила правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженні.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний неодружений, без дітей, не має офіційних джерел доходу, має інше кримінальне провадження, що розглядається в суді.
Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу ОСОБА_4 дають достатні підстави припускати, що останній, який на теперішній час підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, будучи обізнаний та розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
- знищити, сховати або спотворити речові докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, у тому числі остання матиме віддалений доступ до мобільного телефону і зможе знищити всі дані, які в ньому містяться.
- незаконно впливати на свідків, оскільки йому надані копії матеріалів кримінального провадження в яких містяться всі дані про свідків, і може вплинути на них з метою викривлення тих обставин, які їй відомі, для уникнення від кримінальної відповідальності.
Перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків схиляючи їх до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_4 має коло осіб, яким останній збував наркотичні засоби.
За результатами досліджень Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров'я України (який є загально доступним документом) за останні десять років кількість смертей серед осіб, які перебували на наркологічному обліку, зросла більше ніж у 3 рази, у тому числі від передозування майже в 4 рази. Загрозливих масштабів набули поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних речовин (174,7 на 100 тис. населення), а також психічні захворювання (11,5 на 100 тис. населення). Україна входить до переліку країн із загрозливим рівнем немедичного споживання наркотиків.
Тому на підставі викладеного, суд констатує про наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаному ризику застосування до підозрюваного більш м'яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти з конфіскацією майна, згідно ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального злочину у сфері обігу наркотичних засобів в умовах воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Підстав для незастосування застави слідчим суддею не встановлено, у зв'язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 181, 183, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 травня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваному ОСОБА_4 обов'язки строком до 08 травня 2025 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1