13 березня 2025 року
м. Рівне
Справа № 570/2842/24
Провадження № 22-ц/4815/241/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді : Гордійчук С.О.,
суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»,
відповідач: ОСОБА_1
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан»,
розглянув в порядку письмового позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сулковського Б.П., на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2024 року, ухвалене в складі судді Ковальова І.М., дата складання повного тексту судового рішення відсутня, у справі № 570/2842/24,
В червні 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №100888484 від 19 липня 2021 року у розмірі 10730,00 грн. (сума заборгованості за тілом кредиту - 9500,00 грн.; відсотки в розмірі 870,00 грн. (за період з 19 липня 2021 року по 18 серпня 2021 року) та понесені судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 1083,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Не погодившись із даним рішенням суду в частині стягненні витрат на професійну правничу допомогу, представник ОСОБА_1 адвокат Сулковський Б.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині розподілу судових витрат пов'язаних з розглядом даної судової справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 всі судові витрати, які понесені нею у даній справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми процесуального права.
Звертає увагу на те, що судом не були враховані норми ч.1 ст. 133, п.1 ч.2 ст. 133 та ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України, а саме те, що позов було задоволено частково на загальну суму 10730, 00 грн, а тому судові витрати пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того зазначає, що відповідачем по справі також були понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, тому вважає, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відхилених позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» просить зменшити заявлений представником апелянта розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду таким вимогам в оскаржуваній частині не відповідає.
Судом встановлено, що відповідно до п. 4.2 договору про надання правової допомоги №42649746 від 01 квітня 2024 року, що укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М.у разі прийняття судом по матеріалам позовної заяви позитивного рішення, клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар у розмірі 6000 гривень.
В прохальній частині заявленого позову просять стягнути з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що рішенням суду позовні вимоги задоволено частково на 46,27 %, проте судові витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу були розподілені судом не пропорційно задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині.
Доводи апеляційної скарги про те, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3223,80 грн, пропорційно розміру відхилених позовних вимог не заслуговують на увагу з таких підстав, оскільки вони грунтуються на неправильному тлумаченні скаржником вказаних норм права.
Щодо розподілу судових витрат на користь відповідача, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що для успішного стягнення судових витрат на правничу допомогу необхідно дотримуватися певних вимог щодо часу та форми подання відповідних заяв і доказів.
Сторона повинна чітко заявити про намір стягнути судові витрати на правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі. Це може бути зроблено у відзиві на позовну заяву або окремо в клопотанні. Одночасно, суд зауважує, що для забезпечення стягнення судових витрат на правничу допомогу, сторона повинна не лише зазначити про це у відзиві, але й підтвердити свій намір відповідним клопотанням під час судового засідання.
Убачається, що представник відповідача брав участь у відкритих судових засіданнях 22.10.2024 та 07.11.2024 року та не підтвердив намір про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з позивача на користь відповідача, відповідну заяву до закінчення судових дебатів не заявив, а тому питання про стягнення судових витрат на його користь судом першої інстанції не вирішувалось. Клопотання про ухвалення додаткового рішення відповідач не заявляв.
На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає зміні зі зменшенням суми стягнутих з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі з 6000,00 грн до 2776,20 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (46,27%).
Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження і зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та до тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381 - 384,389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сулковського Б.П. задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2024 року змінити, зменшивши розмір судових витрат, що стягнуті з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на правову допомогу з 6000,00 грн до 2776,20 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 13 березня 2025 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді: Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.