13 березня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/22063/24
Провадження № 22-ц/4815/222/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Хилевича С.В., Шимківа С.С.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 14 листопада 2024 року, ухвалене в складі судді Гордійчук І.О., повний текст рішення складено року у справі № 569/22063/24
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14 листопада 2024 року справу №569/22063/24 за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів передано на розгляд Комінтернівському районному суду м. Харкова (61068, м. Харків, пров. Брянський 5).
Ухвала суду мотивована тим, що правовідносини, які є предметом позову, не підпадають під дію ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки позивач в позові стверджує, що він не замовляв та не мав наміру замовляти у відповідача будь-яких послуг, а тому і підсудність даної справи належить визначати згідно з приписами ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду в апеляційній скарзі просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Рівненського міського суду .
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в позовній заяві позивач акцентував увагу на тому, що його кошти сплачувались на підприємницький рахунок відповідача, відкритий ним як суб'єктом господарської діяльності. Під час перерахування коштів він мав намір внести їх для «страхування» переказу його коштів з міжнародного банку на вимогу менеджера компанії «Траст Макворі Кепітал». Позивач вважав, що одержувач платежу був уповноваженим на здійснення платіжних операцій з прийняття інвестицій від громадян.
Зазначено, що дійсно, у нього з відповідачем не було жодних домовленостей та послуг відповідач йому не надав. Однак ці обставини, на думку заявника, не спростовують наявність споживчих правовідносин. Навпаки, вони є додатковим підтвердженням того, що правочини з надання послуг між ним та відповідачем мали дефектний характер та зі сторони відповідача були здійснені з використанням нечесної підприємницької практики.
Вважав, що суд першої інстанції допустив неправильне тлумачення споживчих правовідносин і неправомірно відмовив у застосуванні правил альтернативної підсудності, передбачених ч.5 ст. 28 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В даному випадку оскаржується ухвала про передачу справи на розгляд до іншого суду, яка зазначена в пункті 9 частини першої статті 353 ЦПК України. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду таким вимогам відповідає.
Направляючи справу за підсудністю до Комінтернівському районному суду м. Харкова на підставі ч.1 ст.27 ЦПК України, оскільки відповідач зареєстрована у м. Харків.
Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду погоджується з огляду на наступне.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Стаття 187 ЦПК України регламентує дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. Суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, відповідно до частини 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Однак слід відзначити, що загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується лише у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Частиною 5 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Таким чином, у спорах, що стосуються захисту прав споживачів діє альтернативна підсудність за вибором споживача.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги стосовно того, що в даній справі слід застосувати положення ч. 5 статті 28 ЦПК України, оскільки правовідносини регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів», апеляційний суд враховує таке.
У преамбулі до ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту права споживачів.
Відповідно до п. 17 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Згідно пункту 22 статті 1 Розділу 1 загальні положення ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відтак, з огляду на характер правовідносин, які регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів», його дія поширюється на відносини, які виникають із договорів, актів законодавства та інших угод, які не суперечать Закону.
ОСОБА_1 як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі зазначає, що у нього з відповідачем немає жодних домовленостей (угод, договорів тощо), жодних послуг відповідач не надавав.
Отже, виходячи зі змісту позову, у суду не виникає сумнівів, що у спірних правовідносинах позивач не є споживачем послуг, а фактично ставить питання перед судом про стягнення з відповідача коштів, які той отримав без достатніх правових підстав ( безпідставно отриманих коштів )
У зв'язку із наведеним, норми ч. 5 ст. 28 ЦПК України у цій справі не підлягають застосуванню.
Враховуючи наведене апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 14 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 13 березня 2025 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Хилевич С.В.
Шимків С.С.