СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/125/25
ун. № 759/13149/22
13 березня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва, Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Бетіна М.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
05 березня 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа №732011 таким, що не підлягає виконанню. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 20 грудня 2024 року Київським апеляційним судом в порядку письмового провадження було розглянуто справу №759/13149/22, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 . За результатами розгляду справи №759/13149/22 Київським апеляційним судом було ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 - скасовано та ухвалено нове судове рішення в цій частині про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_2 , як солідарного боржника з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» заборгованість з оплати послуг централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 24 678 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 1 588 (одна тисяча п?ятсот вісімдесят вісім) грн. 84 коп. та інфляційні втрати у розмірі 7 548 (сім тисяч п?ятсот сорок вісім) грн. 08 коп. В іншій частині заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року - залишено без змін.
Вказали, що до ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 20 грудня 2024 року, Святошинським районним судом м. Києва було видано позивачу виконавчий лист № 732011 (на підставі якого було відкрите ВП НОМЕР_1 від 01.11.2023 року).
Вважають, що після ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 20 грудня 2024 року, що набрала законної сили з дня її прийняття, виконавчий лист № 732011 потрібно визнати таким, що не підлягає виконанню.
У відповідності до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року заяву прийнято до розгляду, призначено її розгляд у відкритому судовому засідання.
У судове засідання ні стягувач, ні боржники не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Частиною 3 статті 432 ЦПК України встановлено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Зважаючи на те, що учасники справи повідомлені про розгляд справи належним чином, враховуючи положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, що не з'явились.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши наявні докази по справі на основі повного, всебічного та об'єктивного аналізу наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 07 грудня 2022 року судом винесено заочне рішення у справі, яким позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь позивача заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 31 843,49 грн., 3% річних у розмірі 2 928,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 14 981,90 грн., витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. та 35,00 грн. витрати на отримання інформації з Державного реєстру речових прав.
17 квітня 2023 року Святошинським районним судом м. Києва видано три виконавчі листи по справі 759/13149/22 щодо боржників: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Суд зауважує, що щодо кожного відповідача видано окремий виконавчий лист.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2024 року Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково. Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 - скасовано та ухвалено нове судове рішення в цій частині про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_2 , як солідарного боржника з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» заборгованість з оплати послуг централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 24 678 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 1 588 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім) 84 коп. та інфляційні втрати у розмірі 7 548 (сім тисяч п'ятсот сорок вісім) грн.08 коп. В іншій частині заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року - залишено без змін.
Судом апеляційної інстанції в постанові від 20 грудня 2024 року вказано, що в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила повністю скасувати заочне рішення суду першої інстанції, тобто до всіх трьох відповідачів, та ухвалити нове судове судове рішення про стягнення заборгованості в межах строку позовної давності, проте, такі вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки згідно висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/3-ц, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.
Отже, оскільки інші відповідачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не зверталися до суду із заявами про застосування позовної давності, апеляційний суд наголосив на тому, що відсутні правові підстави для скасування рішення суду в частині позовних вимог до цих відповідачів з ухваленням нового судового рішення про відмову заявлених до них позовних вимог поза межами позовної давності.
Отже, постанова Київського апеляційного суду від 20 грудня 2024 року по справі №759/13149/22 не стосується ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Щодо вказаних відповідачів рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року залишено без змін.
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вважають, що після ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 20 грудня 2024 року, що набрала законної сили з дня її прийняття, виконавчий лист № 732011 потрібно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Суд зауважує, що Святошинським районним судом м. Києва не видавався виконавчий лист № 732011, натомість, було видано три виконавчі листи по справі №759/13149/22, кожен із яких стосувався конкретного боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1, 2 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Суд повторно наголошує, що постанова Київського апеляційного суду від 20 грудня 2024 року по справі №759/13149/22 не стосується ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відтак, відсутні правові підстави для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, котрі були видані по справі №759/13149/22 щодо боржників: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Однак, постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2024 року заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 - скасовано та ухвалено нове судове рішення в цій частині про часткове задоволення позову.
Отже, саме щодо відповідача ОСОБА_2 рішення Святошинського районного суду м. Києва було скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Таким чином, вже після видачі виконавчого листа у справі №759/13149/22 стовно боржниці ОСОБА_2 , рішення суду стосовно останньої було скасоване.
Відтак, суд вважає за необхідне визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Святошинським районним судом м. Києва у справі № 759/13149/22 стосовно боржника: ОСОБА_2 .
Підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі № 759/13149/22 стосовно боржників: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутні, оскільки рішення суду стовно них залишено без змін.
Відтак, заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 259, 432 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Святошинського районного суду м. Києва, що виданий 17 квітня 2023 року у справі № 759/13149/22 стосовно боржника - ОСОБА_2 .
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею.
Повний текст ухвали виготовлено 13 березня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко