СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/26674/24
пр. № 2-а/759/63/25
30 січня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Журибеди О.М.
за участі секретаря - Хвостенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду міста Києва в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Вінницькій області, поліцейський 2 взводу 6 роти 1 батальону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницький обл., ДПП летенанта поліції Парчевського Артура Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій просить суд: - скасувати постанову серії ЕНА №3606452 від05.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичном урежимі, винесену поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницький області, ДПП лейтенантом поліції Парчевським Артуром Анатолійовичем; провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП- закрити.
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 05.12.2024 року відносно позивача за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н., село Махнівка, дорога АД М-21 на 243 км. Дороги поліцейським 2 взводу, 2 роти, 1 батальону, БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області, ДПП лейтенантом поліції Парчевським А.А. було складено постанову серії ЕНА №3606452 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Співробітник поліції пояснив позивачеві причину складення постанови вказавши, зщо позивач 05.12.2024 року о 08:36 год. у встановленому пункті позначеному закном 5.49 ПДР перевищив встановлену законом обмеження швидкості руху транспортного засобу, чим порушив п. 12.4 ПДД та послався при цьому в якості доказу на показник приладу вимірювання швидкості _Трукар ТС001092 та на запис з портативних відеорегістраторів 476008 та 476853. Отже, на підставі показника приладу вимірювання швидкості - Трукар ТС 001092 співробітник поліції виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою було накладено на позивача штраф у розмірі 340, 00 грн. Позивач з винесеною постановою не погоджується, оскільки вважає, що при складанні постанови були відсутні належні та допустимі докази порішення. Серед іншого вказує, що спеціальний прилад не був зафіксований на транспортному засобі або штативі, поліцейський тримав його в руках.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.12.2024 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.01.2025 року від преждставника відповідача УПП у Вінницькій області ДПП Грінченко Д.М. надійшов до суду відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини зазначені у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 05.12.2024 року поліцейським 2 взводу 2роти 1 бат. БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП лейтенантом поліції Парчевським А.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3606452, якою ОСОБА_1 приятгнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Зі змісту постанови слідує, що 05.12.2024 року о 08 год. 36 хв. в селі Махнівка (Комсомольське), дорога АД м-21, 243 км.., ОСОБА_1 керуючи транспоритним засобом «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , в населоному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 АД М-21 243 км.., с.Махнівка, рухався зі швидкістю 90 км./год., чим перевищив встановлені обмеження швидкості на 40 км./год. Швидкість вимірювалася приладом «TruCam ТС001092». Портативний відеореєстратор 476008, 476853. Чим порушив п.12.4 ПДР. Порушення обмеження швидкості в населених пунктах.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1 ст.247 КУпАПпередбачено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.
Як встановлено судом, швидкість руху транспортного засобу була зафіксована за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam ТС001092.
Слід зазначити, що TruCam - це лазерний вимірювач швидкості, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. TruCam автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху, при цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 до 1200 м.
Під час вимірювання швидкості руху, поліцейський виконує наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискає спусковий гачок приладу прилад починає вимірювання швидкості і здійснює запис.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/31908 виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 25.09.2024 та чинного до 25.09.2025 , лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam №ТС001092 є придатним до застосування.
Крім того в самому свідоцтві про повірку зазначено, що максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в річному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Лазерні вимірювачі швидкості TruCam, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/31908 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС001092 до застосування, а тому відсутні підстави ставити під сумнів результати вимірювання швидкості транспортного засобу даним приладом.
Правомірність використання приладу TruCam саме в ручному режимі підтверджується листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») від 03.09.2021 № 22-38/42, відповідно до якого лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання.
Можливість використання приладу TruCam LTI 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання) та не суперечить вимогам законодавства.
Отже, використання приладу TruCam відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням.
Згідно із п. 12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.49, 5.50, 5.51, 5.52; (пункт 1.10 ПДР). Дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту» визначає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах (підрозділ 5 розділу 33 ПДР).
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Таким чином, у ході розгляду даної справи необхідно встановити чи здійснювався позивачем рух на транспортному засобі зі швидкістю, що перевищує двадцять кілометрів на годину, та саме в межах населеного пункту.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
В матеріалах справи наявний фотознімок, здійснений приладом ТruСаm номерного знаку автомобіля позивача НОМЕР_1 .
Перевіркою відомостей з гугл карти, встановлено згідно заданих координат (широта: 49°43'41.8"N довгота: 28°40'32.7"E) місце розташування автомобілю знаходиться на автодорозі М-21.
Суд також звертає увагу, що з наданих фотознімків не можливо прослідкувати, де знаходиться автомобіль позивача, відсутня прив'язка до місцевості, зокрема, що це населений пункт.
Жодного доказу наявності дорожніх знаків 5.49, 5.50, 5.51, 5.52, в зоні дії яких перебував автомобіль позивача, суду не надано.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дана правова позиція закріплена в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якій зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В порушення вищевказаних вимог відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття вищевказаної постанови, на підтвердження факту допущення позивачем порушення вимог Правил дорожнього руху, які передбачені диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП.
Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні і беззаперечні докази наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, то факт вчинення ним вказаного правопорушення є недоведеним.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у правопорушенні, відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відповідно до вимог ч.3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, з урахуванням вимог ст. 247 КУпАП про наявність підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення, при цьому в задоволенні позовних вимог про визнання оскаржуваної постанови протиправною слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 77, 205, 241-246, 268, 286 КАС України, суд
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись статтями73-77,90,205,241-246,255,268,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адіміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Вінницькій області, поліцейський 2 взводу 6 роти 1 батальону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницький обл., ДПП летенанта поліції Парчевського Артура Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасуватм постанову серія ЕНА №3606452 від 05.12.2024 про наклаеднння адіністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським 2 взводу, 2 роти, 1 батальону, БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області, ДПП лейтенантом поліції Парчевським Артуром Анатолійовичем.
Провадження по даміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) 605,60 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.М. Журибеда