Справа № 462/9036/24
13 березня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої-судді
Гедз Б.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача
7 850,82 грн відшкодування матеріальної шкоди, повязаної з пошкодженням транспортного засобу; 10 000,00 грн відшкодування моральної шкоди, пов'язаної із пошкодженням транспортного засобу та понесені судові витрати. Заявлені позовні вимоги обгрунтовує тим, що 07.12.2023 на вул. Левандівська, 12 у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригоад за участі транспортного засобу марки Dacia Logan, дорожній номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу марки Ford Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної події автомобілі зазнали пошкоджень, а ОСОБА_1 завдано матеріального збитку. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Ford Mondeo була застрахована у ПАТ «Європейський страховий альянс» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивач звернувся до до ПАТ «Європейський страховий альянс» із заявою про виплату страхового відшкодування та 11.01.2024 отримав страхове відшкодування у сумі 11 799,18 грн. Так, відповідно до Звіту про оцінку вартості збитків вартість відновлювального ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки Dacia Logan, дорожній номерний знак НОМЕР_1 , становила 17 159,01 грн, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу із врахуванням податку на додану вартість становила 21 507,50 грн. Оскільки страховою компанією виплачено суму страхового відшкодування із вирахуванням ПДВ та суми франшизи, різниця вартості відновлювального ремонту та страхової виплати у розмірі 7 850,82 грн підлягає стягненню із відповідача. Окрім цього, діями відповідача було завдано моральної шкоди, яку позивачем оцінено у розмірі 10 000,00 грн. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 03 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам у справі розяснено право подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву.
Суд, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надсилав відповідачу за адресою місця його проживання: Львівська область, Стрийський район, с. Подорожнє, рекомендованою поштовою кореспонденцією до відома відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї, роз'яснено право відповідача, порядок та строки подання відзиву на позовну заяву та як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повернутого на адресу суду, судова кореспонденція отримана відповідачем 20.02.2025.
У визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, відповідачем відзиву до суду не подано, про наявність поважних причин не подання відзиву у встановлений строк суду не повідомлено, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення суду також не поступала.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 07.12.2023, що на вул. Левандівська, 12 у м. Львові 07.12.2023 о 17.00 год. відбулась дорожньо-тарнспортна пригода за участю транспортних засобів марки Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та марки Ford Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Згідно вказаного повідомлення транспортні засоби внаслідок дорожньо-трансполртної пригоди отримали технічні пошкодження, а саме автомобілю марки Dacia Logan, днз НОМЕР_1 , завдано пошкодження заднього багажника, кришки багажника, у транспортного засобу марки Ford Mondeo, днз НОМЕР_2 , пошкоджено передній бампер, передній номерний знак.
Водій автмообіля марки Ford Mondeo, днз НОМЕР_2 , Кізюк Володимир свою вину вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнав повністю.
Як встановлено із Поліса № 213140512 транспортний засіб марки Ford Mondeo, днз НОМЕР_2 , станом на дату ДТП 07.12.2023 був застрахований у ПрАТ «Європейський альянс».
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , позивач у справі є власником транспортного засобу марки Dacia Logan, днз НОМЕР_1 .
Згідно змісту відповіді директора ПрАТ «Європеський страховий альянс» від 12.08.2024, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Ford Mondeo, днз НОМЕР_2 , дійсно була застрахована у Київській дирекції ПрАТ «Європейський страховий альянс» відповідно до Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-213140512 від 30.01.2023 із терміном дії договору протягом одного року, франшиза - 2 500,00 грн. Вартість матеріального збитку автомобіля марки Dacia Logan, днз НОМЕР_1 , визначено на підставі Звіту № SOS-231208-273051 від 27.12.2023 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, без врахування ПДВ, яка складає 14 299,18 грн (17 159,01 грн - вартість матеріального збитку - 2 859,83 - ПДВ = 14 299,18 грн). Розрахунок суми страхового відшкодування без урахування ПДВ проведено на підставі п. 36.2. ст. 36 Закону. Крім того, у відповідності до п. 12.1. ст. 12 Закону, страхове відшкодування зменшено на суму франшизи. Таким чином, належна сума стархового відшкодування за вирахуванням франшизи склала 11 799,18 грн, яка була 11.01.2024 перерахована на банківський рахунок
ОСОБА_4 , згідно платіжної інструкції № 7764.
Позивач ствердив про отримання ним страхового відшкодування від ПрАТ «Європейський страховий альянс» у розмірі 11 799,18 грн, на підтвердження чого представлено Довідку про рух коштів на рахунку банківської картки ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк», згідно якої 11.01.2024 КД ПрАТ «Європейський страховий альянс» перерахувало грошові кошти на суму 11 799,18 грн за ремонт автомобіля марки Dacia Logan, днз НОМЕР_1 , згідно Полісу ЕР-213140512 від 30.01.2023.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страховою відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Відповідно до статей 22, 1192 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема, витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), має право на їх повне відшкодування, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до абзацу 3 п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при відшкодуванні страховиком шкоди,завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно Звіту № SOS-231208-273051 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 27.12.2023 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки Dacia Logan, днз НОМЕР_1 , становить 21 507,50 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування), вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 17 159,01 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування).
Разом з тим, як вбачається із рахунку на оплату № 012 від 04 березня 2024 року ФОП ОСОБА_5 та квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 9 на суму 13 500 грн, а також рахунку на оплату № 025 від 19 березня 2024 року ФОП ОСОБА_6 та квитанції на переказ готівки від 19.03.2024 на суму 5 700,00 грн, позивач у справі поніс фактичні витрати щодо ремонту заднього бампера транспортного засобу марки Dacia Logan, днз НОМЕР_1 , на загальну суму 19 650,00 грн.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що фактичний розмір понесених витрат на ремонт транспортного засобу позивача становив 19 650,00 грн, в той же час страховою компанією виплачено страхове відшкодування у сумі 11 799,18 грн, відповідно не відшкодованою залишилася сума збитків у розмірі 7 850,82 грн.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст.ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, різниця між розміром фактично заподіяної транспортному засобу позивача шкоди та розміром страхового відшкодування, яке підлягало виплаті страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 7 850,82 грн, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 , внаслідок дій якого транспортний засіб позивача марки «Dacia Logan», номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.
Також згідно приписів ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Зокрема, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Позивач в обгрунтування заявленої ним суми відшкодування моральної шкоди у розмір 10 000,00 грн, вказує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 07.12.2023 завдано моральну шкоду, яка полягає у пережитому ним під ДТП переляку, нервовому стресі, моральних стражданнях, а також у зв'язку із пошкодженням належного йому автомобіля неможливості користуватись транспортним засобом, погіршення його технічного та естетичного вигляду, відтак пов'язані з цим побутові незручності, витраченням часу та порушенням звичного ритму життя у звязку із пошуком СТО, ремонтом автомобіля, консультування з адвокатом і т.д., що позначилось на його душевному стані та як наслідок призвело до погіршення відносин як у сім'ї, так і на роботі.
Відповідно до ч. 3-5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначеності розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають визначенню загальні підстави цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Тому суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно роз'яснень, даних у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.
Закон пов'язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи.
Отже моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від майнової шкоди, ЦК України не встановлює ні мінімального, ні максимального розміру відшкодування моральної шкоди. Безумовно, моральну шкоду неможливо компенсувати в повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового вираження щиросердечного болю, честі, гідності особи, тому будь-який її розмір буде мати суто умовне вираження. Критерії оцінки, якими можна керуватися при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, різноманітні. Головне - щоб за їх допомоги можна було вимірити глибину і тривалість страждань (для людей).
Відтак, оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що доведеним є факт дорожньо-транспортної пригоди 07.12.2023, учасником якої був позивач та внаслідок якої йому було завдано матеріальних збитків шляхом пошкодження належного йому транспортного засобу, а відтак спричинені моральні страждання, що призвели до душевних переживань, порушення звичного йому ритму життя та пересування, а тому, враховуючи конкретні обставини справи, глибину заподіяної моральної шкоди, характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач, але водночас беручи до уваги вимоги розумності та справедливості, а також із врахуванням, що розмір відшкодування, що присуджується, не може бути надмірним та має кореспондувати глибині та силі страждань, які зазнала особа у зв'язку з порушенням її прав, суд приходить до висновку, що сума у розмірі 2 000 грн буде достатнім розміром одноразового відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди.
Враховуючи задоволення позовних вимог, відповідно до норм ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн.
Крім того, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20) та від 16 червня 2021 року у справі
№ 640/4126/19 (провадження № 61-14735св20).
Згідно наявного у матеріалах справи Договору про надання професійної правничої допомоги № 2Б/0073 від 08 серпня 2024 року, укладеного між АО «Центр захисту при ДТП «Автопоміч» та ОСОБА_1 , детального опису робіт на виконання умов Договору про надання професійної правничої допомоги № 2Б/0073 від 08 серпня 2024 року, актом приймання-здавання робіт від 20 грудня 2024 року по наданню правничої допомоги згідно Договору № 2Б/0073 від 08 серпня 2024 року ОСОБА_1 встанволено факт погодження сторонами та надання позивачу послуг правової допомоги на суму 13 500,00 грн.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
У постанові № 908/2702/21 від 12.01.2023 року Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 02 червня 2022 року у справі № 873/108/20 (подібний у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17), відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, згідно детального опису робіт загальна кількість часу на надання правничої допмоги ОСОБА_1 становила 4 год. 30 хв. вартістю 13 500,00 грн, зокрема зустріч, консультація клієнта, узгодженння правової позиції - 30 хв. - 1 500,00 грн, опрацювання законодавчої бази - 30 хв. - 1 500,00 грн, аналіз судової практики - 30 хв. - 1 500,00 грн, збір доказів - 30 хв. - 1 500,00 грн, формування правової позиції поведенню справи та вибір стратегії - 30 хв. - 1 500,00 грн, підготовка та подання позовної заяви - 2 год. - 6 000,00 грн
Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 500,00 грн за попереднє консультування, узгодження правової позиції, аналіз практики та підготовку позовної заяви у вказаній справі, не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, їх необхідністю для постановлення судового рішення у справі, яку віднесено до категорії малозначних справ, та розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, з урахуванням задекларованих в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення вказного судового рішення, суд приходить до висновку за необхідне зменшити розмір заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500 грн до6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, на думку суду, саме такий розмір витрат правової допомоги є необхідним і неминучим для позивача.
Керуючись ст. 23, 1166, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 7 850 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 82 копійки та моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) 20 копійок.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: Львівська область, Стрийський район, с. Подорожнє, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 12.03.2025.
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
Оригінал рішення у справі № 462/9036/24
Суддя Б.М.Гедз