Справа № 758/3288/25
13 березня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Якимець О. І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
адвокат Скляр Марина Сергіївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просила скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 963 від 28.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В позовній заяві також міститься клопотання про визнання поважною причини пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом та про поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №963 від 28.10.2024р.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
При цьому, позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. ст. 160-161 КАС України.
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, оскаржувана постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 28.10.2024 року.
Як зазначає у позовній заяві представник позивача, у встановлений десятиденний строк позивач не міг подати позовну заяву, оскільки дізнався про винесення оскаржуваної постанови лише після отримання 11.02.2025 року повідомлення про накладення арешту на його рахунок у мобільному додатку Приват24.
Разом з тим, як вбачається з відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку, позовну заяву було подано лише 08.03.2025. року, тобто, після спливу десятиденного строку, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України, перебіг якого почався 11.02.2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 цього Кодексу, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представник позивача, звертаючись до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, долучив до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статей 1, 2 цього Закону, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 цього ж Закону містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а його стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Суд звертає увагу на необхідність розмежування справ щодо накладення адміністративного стягнення та справ з приводу оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.
У справах про накладення адміністративного стягнення підлягають застосуванню положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, а ставка судового збору визначена п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» і дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
Водночас, порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення шляхом подання адміністративного позову визначений нормами КАС України. При цьому, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у 2025 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3 028 грн.
Таким чином, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що для усунення недоліків позовної заяви йому необхідно надати докази поважності причин пропущення строку звернення до адміністративного суду, а також доплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн та надати суду докази сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та відповідно до ст. 169 КАС України, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши термін для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. ст. ст. 160, 161, 169 КАС України суд,
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю п'ять днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання вимог суду позовна заява буде залишена без розгляду та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. І. Якимець