441/2900/24
2/441/245/2025
судового засідання
12.03.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.
за участю секретаря судового засідання Лихоносової Д.В.
позивачки
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 , 27.11.2024 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, що зареєстрований 27.08.2010 виконавчим комітетом Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, актовий запис № 17.
Ухвалою суду від 18.12.2024, за клопотанням відповідача, провадження у справі зупинено, сторонам надано строк для примирення - 2 місяці, а 12.03.2025 - поновлено.
Відповідач ОСОБА_2 21.02.2025 та повторно 11.03.2025 подав заяви про зупинення провадження у справі та надання сторонам строку для примирення мотивуючи в основному не вирішенням питання поділу спільного сумісного майна подружжя. У судове засідання вчергове не з'явився, доказів на підтвердження поважності причин неявки, суду не надав (а.с. 25, 29-30).
Позивачка ОСОБА_1 в суді заперечила клопотання відповідача, пояснила, що останній, в т.ч. за час строку наданого судом для примирення, жодних заходів не вживав, навпаки стосунки між ними ще більше погіршились, відтак подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити її інтересам.
Заслухавши думку позивачки, вивчивши заяви, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад цивільного судочинства.
Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду у справі про розірвання шлюбу зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Водночас, у пункті 4 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
Таку правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 08.03.2023 у справі № 127/16963/22-ц.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2018 у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зробив висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказав, що "примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Відповідач ОСОБА_2 у заявах від 21.02.2025 та від 11.03.2025 просить зупинити провадження у справі та надати сторонам додатковий строк для примирення мотивуючи в основному не вирішенням питання поділу спільного сумісного майна подружжя (а.с. 25, 29-30).
Позивачка у суді наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, покликаючись на те, що не бажає в подальшому підтримувати сімейні стосунки з ОСОБА_2 , шлюбні відносини між ними погіршилися, що призвело до їх припинення ще у грудні 2022 року, їхня сім'я існує формально.
З огляду на вищеозначені обставини та інші фактичні взаємини подружжя ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що повторне вжиття заходів щодо примирення подружжя, як це передбачає ст. 111 СК України, є недоцільним та неефективним, що подальше спільне життя подружжя, збереження нормальних сімейних відносин між сторонами є неможливим та суперечитиме інтересам позивачки і моральним засадам суспільства, що має важливе значення, що подружні відносини між сторонами припинено остаточно, а отже, шлюб носить формальний характер.
Більше того, із пояснень ОСОБА_1 в суді, інших матеріалів справи убачається, що після звернення позивачки до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 минуло більше трьох місяців, однак за цей час сторони не примирилися, відповідач в судові засідання не з'являється, жодних заходів щодо примирення не вживав.
Окрім цього, повторне застосування заходів для примирення подружжя ОСОБА_3 , які мають наслідком зупинення провадження у справі, суперечитиме загальним засадам цивільного судочинства та порушуватиме розумність строків розгляду справи.
Наявність між сторонами невирішеного спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, на що є покликання у заявах відповідача від 21.02.2025 та від 11.03.2025, не відповідає меті інституту надання строку для примирення - сприяння примиренню подружжя, оскільки надає одній зі сторін можливості зловживати процесуальними правами
За наведеного, керуючись ст. 2, 222, ч. 7 ст. 240 ЦПК України, суд -
у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі та надання сторонам строку для примирення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
С у д д я А.М.Малахова-Онуфер