Справа № 357/13654/24
Провадження № 2/375/49/25
13 березня 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.
за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі-ТОВ «Юніт Капітал») - Тараненко А.І. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 683697296 від 30жовтня 2021 року у розмірі 28017,66 грн, витрат по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн та витрат на правову допомогу у сумі 6000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 30 жовтня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 683697296 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У вказаному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відразу після вчинених дій відповідача, 30 жовтня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 7500,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01. За умовами якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклали ряд додаткових угод: № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Пунктом 2.1. договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018року, визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №171 від 1 лютого 2022року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 23101,32 грн.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу 30/1023-01 строк якого закінчується 31 грудня 2024 року. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному Додатку Договору (п.4.1.)
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30 жовтня 2023 року до Договору факторингу № 30/1023-01 30 жовтня 2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28017,66 грн.
20 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №200824 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до п. 1.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права та вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу №200824 від 20 серпня 2024року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28017,66 грн. Даний факт підтвержується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №200824 від 20 серпня 2024 року.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 683697296 від 30 жовтня 2021 року становить 28017,66 грн.
що складається: з заборгованості по кредиту 7499,00 грн, заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом 20518,66 грн.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 7 листопада 2024року позовну заяву передано для розгляду за підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області.
25 грудня 2024 року справа надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Банах-Кокус О.В.
Ухвалою Рокитнянського районного суду від 10 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
В прохальній частині позову представник позивача просив розгляд справи провести без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відповідно до поштового повідомлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка направлялась за місцем реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 , повернулась на адресу суду. Відзив на позов та клопотання від відповідача не надходили, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних усправі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явивсяв судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи зазначене, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За змістом частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення. Суд, на підставі статті 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 30 жовтня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 683697296 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 7500,00 грн, та зобов'язувався протягом 28 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 0,50 % від суми кредиту за кожний день користування ним.
ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконало своє грошове зобов'язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7500,00 грн. Термін платежу 27 листопада 2021року.
За умовами договору відповідачу надається кредит у сумі 7500,00 грн (п. 1.1 договору), на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 28 днів, «Дисконтний період», (п. 1.7 договору). На час дисконтного періоду процентна ставка становить 182,50 річних, що становить 0,50 % від суми кредиту за кожен день користування ним.
Відповідно до п. 1.8. договору сторони погодили, що строк дисконтного періоду може бути продовжений позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.
У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8. Договору, умови щодо нарахування процентів сторонами застосовуються правила нарахування процентів за процентною ставкою в розмірі 722,7 процентів річних, що становить 1,98% в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. (п. 1.9.3 договору)
Договір підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV53EU9 30 жовтня 2021 року об 11:59:46.
Відповідно до електронного повідомлення з додатками АТ «ТАСКОМБАНК» від 8серпня 2024 року на картку відповідача 30 жовтня 2021 року було перераховано 7500,00грн.
28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01. За умовами якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклали ряд додаткових угод: № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному Додатку Договору (п.4.1.). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №171 від 1 лютого 2022року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 23101,32 грн.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу 30/1023-01 строк якого закінчується 31 грудня 2024 року. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному Додатку Договору (п.4.1.)
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30 жовтня 2023 року до Договору факторингу № 30/1023-01 30 жовтня 2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28017,66 грн.
20 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №200824 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до п. 1.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права та вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу №200824 від 20 серпня 2024року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28017,66 грн. Даний факт підтвержується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №200824 від 20 серпня 2024 року.
Встановлено, що відповідач на виконання кредитного договору, здійснював часткові платежі в сумі 1051,00 грн - 27 листопада 2021 року та 5,00 грн - 30 грудня 2021 року, відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.82).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частинами 1, 2, 3, 4 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно із частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З матеріалів справи вбачається, що позикодавець свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов'язання.
Отже, з відповідача необхідно стягнути заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором в розмірі 6444,00 грн (7500,00 грн (тіло кредиту) - 1051,00 грн (оплата від 27.11.2021) - 5,00 грн (оплата 30.12.2021) = 6444,00 грн).
Встановлено, що відповідач користується кредитними коштами після закінчення дисконтного періоду.
Доказів того, що дисконтний період був продовжений відповідно до п. 1.8. договору - суду не надано.
Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду (п. 1.9.3. договору). Отже, розмір відсотків за користування кредитом становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд при вирішенні справи користується правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду.
В постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч. 2 ст.625 ЦК України, позивач не скористався.
Отже, нарахування позивачем відсотків поза межами строку кредитування понад 28днів є необґрунтованим та не відповідає практиці Верховного Суду.
З урахуванням висновків зроблених Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача процентів, оскільки представником позивача не надано суду доказів, що строк дії договору продовжено, суд розраховує їх наступною формулою: 7500,00 грн (сума кредиту) х 1,98 % х 28 (строк кредитування) = 4158,00 грн.
Отже, позов слід задовольнити частково, стягнути із відповідача заборгованість у сумі 10602,00 грн, з яких: 6444,00 - заборгованість по тілу кредиту; 4158,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).
За змістом частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до приписів частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн до матеріалів справи надано: договір про надання правничої допомоги №26/08/24-02 від від 26 серпня 2024 року, укладеного між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» і ТОВ «Юніті Капітал» (а.с. 88-99), Додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги Протокол погодження вартості послуг; додаткова угода №8 від 26серпня 2024 року до договору про надання правничої допомоги №26/08/24-02 від 26серпня 2024 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 26 серпня 2024 року (до договору про надання правничої допомоги від №26/08/24-02 від від 26 серпня 2024 року) свідоцтво на право зайняття адвокатскою діяльністю Тараненко А.І.; послуги надано на загальну суму 6000,00грн.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у частині 3 статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Проаналізувавши справу на предмет її складності, враховуючи наявну сталу судову практику у таких спорах, встановлені судом обставини справи, кількість судових засідань, а також зміст та обсяг наданих адвокатом послуг і їх вартість, також, суд враховує, що дані матеріали подані в системі «Електронний суд», розгляд справи здійснювався за відсутності представника позивача, суд доходить переконання, що зазначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн є необґрунтованим, оскільки такий не відповідає критерію реальності адвокатських послуг.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає обґрунтованим розміром витрати позивача на професійну правову допомогу, наданих у цій справі, - 3000,00 грн (вивчення матеріалів справи і складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором), у зв'язку з чим дану вимогу слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача реальну та обгрунтовану суму витрат 3000,00 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».
У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що судом ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог, в розмірі 10602,00 грн, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у справі пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.
Позивач просить стягнути із відповідача 28017,66 грн. Водночас судом вирішено стягнути 10602,00 грн, що становить 37,84 %.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: 2422,40 грн х 37,84 % = 916,64 грн та витрати на надання правової допомоги у розмірі: 3000,00 грн х 37,84% = 1135,20 грн.
Всього судові витрати становлять 2051,84 грн (витрати на судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу), що складає 37,84 % від заявлених позивачем вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 268, 274-289, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», заборгованість за Кредитним договором №683697296 від 30 жовтня 2021 року у розмірі 10602,00 (десять тисяч шістсот дві) гривні 00копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати у розмірі 2051,84 (дві тисячі пядесят одна) гривня 84 копійки.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 13 березня 2025 року.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС