вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"19" лютого 2025 р. Справа №370/326/25
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Білоцької Л.В.,
із секретарем Хоменко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження у залі суду у смт Макарів Київської області цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі їх представника адвоката Пелеха Володимира Володимировича, заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення юридичного факту,
ОСОБА_3 , в особі представника адвоката Пелеха Володимира Володимировича, (далі - заявники), звернулися до суду з заявою, вказавши заінтересованою особою: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення юридичного факту, в якій просили встановити юридичний факт, що громадянка ОСОБА_4 ) ОСОБА_5 та громадянин ФРН ОСОБА_1 , є відповідно матір'ю та батьком ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з даною заявою про встановлення юридичного факту, заявники посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя громадянина ФРН ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_4 (дів прізвище ОСОБА_7 народилася донька ОСОБА_6 в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, яка має генетичну спорідненість із заявниками. Дитина народилася у Кіровоградській обласній лікарні (наразі - КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради»), про що було складено медичне свідоцтво про народження № 371 від 29.03.2017 року.
ОСОБА_8 , громадянка України, яка надавала послуги сурогатного материнства та народила дитину, надала свою письмову згоду, посвідчену приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко А.В. від 05.04.2017 року, на те, щоб батьками народженої нею у м. Кропивницький двох дітей: чоловічої статі Крюгер Матео-Мексвелл та жіночої статі ОСОБА_6 , які народилися в результаті застосування репродуктивних технологій методом сурогатного материнства та мають генетичну спорідненість зі своїм генетичним батьком громадянином ФРН ОСОБА_1 та генетичною матір'ю громадянкою ОСОБА_4 , були записані ці особи, які є генетичними батьками новонароджених дітей.
Заявникам було видане відповідне свідоцтво про народження дитини, у якому вони записані батьками дитини.
Заявники посилаються на те, що звернення з даною заявою до суду обумовлене спеціальним для Федеративної Республіки Німеччина порядком реєстрації батьківства щодо дітей, народжених шляхом сурогатного материнства за кордоном.
Так, Верховний федеральний суд ФРН у справі ХІІ ZB 320/17 від 20.03.2019 року, предметом розгляду у якій було питання запису матір'ю в Німеччині саме особи, яка була записана такою у свідоцтві про народження в Україні відповідно до українського права, зробив такий висновок: «Запис в українському реєстрі про народження, а також видане на його підставі свідоцтво про народження, не є рішенням, яке може бути визнаним в розумінні частини 1 параграфу 108 Закону про провадження у справах сім'ї та з питань добровільної підсудності».
Відповідно до ч. 1 параграфу 108 («Визнання іноземних рішень») Закону ФРН «Про порядок розгляду сімейних справ та справ добровільної підсудності» за винятком рішень у справах про шлюб, рішення, прийняті за кордоном визнаються без особливого провадження.
Таким чином, відповідно до законодавства ФРН, для оформлення батьківських прав заявників щодо їх дитини з урахуванням забезпечення як найкращих інтересів дитини, необхідно рішення компетентного суду України, яке б встановлювало юридичний факт батьківства заявників щодо їх дитини.
Рішення суду України про встановлення юридичного факту батьківства заявників щодо їх дитини є єдиним документом, який необхідний для оформлення батьківських прав на території ФРН, тому, у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України, встановлення цього факту іншими засобами є неможливим з огляду на вищевказані джерела права.
Наявність такого рішення забезпечуватиме права заявників та дитини, зокрема матеріального забезпечення та піклування, а також права на повагу до сімейного життя, передбаченого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тому, дана заява подана з метою охорони прав подружжя та дитини на повагу до приватного та сімейного життя, а також, з метою створення умов для здійснення подружжям особистих немайнових прав щодо дитини в країні їх громадянства та постійного проживання.
Ухвалою суду від 05.02.2025 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено до розгляду на 19.02.2025 року.
В судове засідання 19.02.2025 року заявники не прибули. Їх представник адвокат Пелех В.В. в заяві просив слухати справу у його та заявників відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 6).
Заінтересована особа подала лист про розгляд справи за відсутності представника, рішення ухвалити на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
За змістом ст. 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
01.12.2014 року між громадянином ФРН ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадянкою ФРН ОСОБА_9 (прізвище після одруження ОСОБА_10 ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб, актовий запис № Е 91/2014 (Копія свідоцтва про шлюб, справжність перекладу та вірність копії засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурменко Н.О. 28.01.2025 року, а.с. 33-43).
Копія паспорту громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , справжність перекладу та вірність копії засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурменко Н.О. 28.01.2025 року (а.с. 61-63).
Копія паспорту громадянки Федеративної Республіки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , справжність перекладу та вірність копії засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурменко Н.О. 28.01.2025 року (а.с. 64-66).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявників в Україні народилася донька ОСОБА_6 (а.с. 67).
Як вбачається із свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого 05.04.2017 року Кропивницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, її батьками записані ОСОБА_1 громадянин Німеччини та ОСОБА_2 громадянка Німеччини, про що складено актовий запис №358 (а.с. 67).
Дитина народилася у Кіровоградській обласній лікарні (наразі - КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради»), про що було складено медичне свідоцтво про народження № 371 від 29.03.2017 року (а.с. 44).
Дитина народилась в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, методом сурогатного материнства, що підтверджується довідкою ТОВ «ВІОТЕХСОМ» (а.с. 46).
ОСОБА_8 , громадянка України, яка надавала послуги сурогатного материнства та народила дитину, надала свою письмову згоду, посвідчену приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко А.В. від 05.04.2017 року (а.с. 51), на те, щоб батьками народженої нею у м. Кропивницький двох дітей: чоловічої статі Крюгер Матео-Мексвелл та жіночої статі ОСОБА_6 , які народилися в результаті застосування репродуктивних технологій методом сурогатного материнства та мають генетичну спорідненість зі своїм генетичним батьком громадянином ФРН ОСОБА_1 та генетичною матір'ю громадянкою ОСОБА_4 ) ОСОБА_5 , були записані ці особи, які є генетичними батьками новонароджених дітей.
Відповідно до заяви ОСОБА_8 , засвідченої приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко А.В. від 05.04.2017 року (а.с. 56), остання вказала, що в зареєстрованому шлюбі як в Україні, так і за її межами, не перебуває та не проживає ні з ким однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Як вбачається з копії Повного витягу №00048842938 від 21.01.2025 року із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 47-50), 05.04.2017 року за №00135229759 реєстратором Кропивницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, зареєстровано актовий запис №358 про народження ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кропивницький, Кіровоградська обл., Україна; відомості про батька: громадянин Німеччини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відомості про матір: громадянка Федеративної Республіки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підстава запису відомостей про батька: Витяг із заяви на укладення шлюбу № Е 91/2014 виданий відділом реєстрації актів цивільного стану Вольгаст, Федеративна Республіка Німеччина, ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі одруження в Вольгаст, 01.12.2014 р.
Державна реєстрація народження проведена відповідно до ст. 133 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 65 ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 123 Сімейного Кодексу України, у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
Згідно п. 11 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року №52/5, у разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, а також довідка про генетичну спорідненість батьків /матері чи батька/ з плодом. При цьому в графі "Для відміток" актового запису про народження робиться один з таких записів: "Матір'ю дитини, яка ідентифікована електронною системою охорони здоров'я за даними заяви про згоду на запис подружжя батьками дитини, є громадянка (прізвище, власне ім'я, по батькові)" або "Матір'ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження є громадянка (прізвище, власне ім'я, по батькові)", а також зазначаються найменування закладу (установи), що видав(ла) довідку, дата її видачі та номер, дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису жінки на заяві про її згоду на запис подружжя батьками дитини.
Як вбачається з копії згаданого вище Повного витягу №00048842938 від 21.01.2025 року із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 47-50) в графі «Відомості про відмітки зроблені в актовому записі» зроблено відповідні записи, а саме: «Прізвище « ОСОБА_12 » дитини записано за письмовою згодою батьків. Ім'я дитини записано за їх письмовою згодою. По батькові дитини не зазначено згідно національних традицій батьків. Матір'ю дитини згідно з медичного свідоцтва про народження №371 від 29.03.2017 року, видане перинатальним центром Кіровоградської обласної лікарні є громадянка України ОСОБА_8 , яка дала згоду на запис громадян Німеччини - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьками дитини. Справжність підпису на заяві громадянки ОСОБА_8 засвідчена приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко А.В. від 05.04.2017 року, зареєстровано в реєстрі за № 929. Довідка про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) із плодом видана Медичним центром Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІОТЕХСОМ», місто Київ, 04.04.2017 року за №0404/2. По батькові батьків дитини документами не підтверджено. Місце проживання батьків дитини зазначено згідно паспортів та їх нотаріально засвідчених перекладів на українську мову.
Відповідно до ст. ст. 2, 3 Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держави - учасниці поважають та забезпечують всі права, передбачені цією Конституцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.
Верховний федеральний суд ФРН у справі XII ZВ 320/17 від 20 березня 2019 року, предметом розгляду у якій було питання запису матір'ю в Німеччині саме особи, яка була записана такою у свідоцтві про народження в Україні відповідно до українського права, зробив такий висновок: «Запис в українському реєстрі про народження, а також видане на його підставі свідоцтво про народження, не є рішенням, яке може бути визнаним в розумінні частини 1 параграфу 108 Закону про провадження у справах сім'ї та з питань добровільної підсудності» (а.с. 7-29).
Відповідно до ч. 1 параграфу 108 («Визнання іноземних рішень») Закону ФРН «Про порядок розгляду сімейних справ та справ добровільної підсудності», за винятком рішень у справах про шлюб, рішення, прийняті за кордоном визнаються без особливого провадження (а.с. 30-32).
У рішеннях у справі «Меннессон проти Франції» скарга №65192/11 та у справі «Лабассе проти Франції» скарга №65941/11, Європейський суд з прав людини зазначив, що кожна країна має право заборонити сурогатне материнство на її території. Однак, Суд також визначив, що заборона сурогатного материнства не може впливати на дітей, народжених у такий спосіб за кордоном. У цьому контексті Суд висловив позицію, що країни, де сурогатне материнство заборонене, повинні визнати родинний зв'язок між дітьми, народженими від сурогатної матері за кордоном, та їхніми біологічними батьками, інакше буде мати місце порушення прав дітей на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
З урахуванням висновку, викладеного у рішенні Верховного федерального суду ФРН XII ZВ 320/17 від 20 березня 2019 року, таке порушення прав може бути усунуто шляхом встановлення факту родинних відносин в суді України.
Дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що є достатньо підстав вважати, що громадянка ОСОБА_4 ) ОСОБА_5 та громадянин ФРН ОСОБА_1 , є відповідно матір'ю та батьком ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог в повному обсязі.
Судові витрати у виді сплаченого судового збору у даній категорії справ покладаються на заявників.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 76, 258-259, 263-265, 293, 315-316, 354-355 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі їх представника адвоката Пелеха Володимира Володимировича, заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) про встановлення юридичного факту - задовольнити.
Встановити юридичний факт, а саме, що громадянка ОСОБА_4 ) ОСОБА_5 та громадянин ФРН ОСОБА_1 , є відповідно матір'ю та батьком ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 19.02.2025 року.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса): 25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, провулок Ліпатова Андрія, 10, код ЄДРПОУ 24144761; електронна адреса - vcs@krm.kr.drsu.gov.ua
Суддя Л.В. Білоцька