Справа № 159/1512/25
Провадження № 1-кс/159/532/25
про арешт майна
13 березня 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого дізнавача сектору дізнання Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №1 2025035550000080 від 10.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна, -
Дізнавачем сектору дізнання Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням з процесуальним прокурором ОСОБА_4 , внесено до суду клопотання про арешт майна в рамках даного кримінального провадження.
Клопотання мотивовано тим, що 10.03.2025 року о 11 год. 12 хв. надійшло повідомлення зі служби "102" про те, що за адресою: сел. Турійськ, вул. Центральна, нарядом "Бальзам 11" було зупинено автомобіль марки «Таврія», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який на вимогу працівників поліції пред'явив посвідчення водія НОМЕР_2 з явними ознаками підробки.
Відомості про вищевказане кримінальне внесено до ЄРДР за № 12025035550000080 від 10.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
10.03.2025 року, під час проведення огляду місця події, було вилучено посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 з ознаками підробки..
Вилучене посвідчення водія визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, дізнавач просить накласти арешт на вказане посвідчення водія з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним документом.
Дізнавач та прокурор в клопотанні просять розглянути дане клопотання без їх участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по вказаних матеріалах, дійшов таких висновків.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Враховано наслідки арешту майна для інших осіб: через неможливість розпорядження вказаним майном інтереси інших осіб не будуть порушені.
Оцінка розумності та співрозмірності обмеження права власності на майно та потреб кримінального провадження: обмеження розпорядження вказаним майном та іншими речами, з огляду на потреби кримінального провадження, є розумним та співрозмірним, оскільки в подальшому самі по собі або в сукупності з іншими речами та документами можуть виступати важливими речовими доказами, можуть бути використані як доказ.
Тимчасовим вилученням майна, згідно ч. 1 ст. 167 КПК України є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п. 1 ч. 2, ч. ч. 3, 11 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи, що зазначене посвідчення водія є речовим доказом по кримінальному провадженню, вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, а тому, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження цього майна, на нього слід накласти арешт.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання дізнавача сектору дізнання Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 25.01.2025 року, видане на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що було вилучено 10.03.2025 року під час проведення огляду місця події, заборонивши відчужувати, розпоряджатись та користуватись вищевказаним документом до вирішення провадження по суті.
Ухвала підлягає негайному виконанню дізнавачем сектору дізнання Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , на якого покласти обов'язок інформувати про неї заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Ухвала може бути скасована в порядку ст.174 КПК за клопотанням власника чи володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1