12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 757/44331/24-ц
провадження № 61-2623ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировичана ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року у справі за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича до Державного бюро розслідувань про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
У вересні 2024 року Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з Державного бюро розслідувань на користь Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича 1 000 029,00 грн, з яких: 29,00 грн - матеріальної шкоди, 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті незаконних дій посадових (службових) осіб Державного бюро розслідувань під час розгляду заяви про вчинене кримінальне правопорушення, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації.
Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 03 жовтня 2024 року відмовив у відкриті провадження у справі за вказаним позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича.
Роз'яснив позивачу, що з вказаними вимогами слід звертатись в порядку господарського судочинства.
Київський апеляційний суд постановою від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу Бурки Валерія Володимировича, подану в інтересах Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича, залишив без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року залишив без змін.
25 лютого 2025 року Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича, через засоби поштового зв'язку, подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року в указаній справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Державне бюро розслідувань не є суб'єктом наділеним господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно-господарські повноваження щодо фермерського господарства, позовна заява не стосується обставин, які виникли при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності між Державним бюро розслідувань та Фермерським господарством Бурки Віталія Володимировича.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що
у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06).
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до вимог частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Встановлено, що Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича звернулось до суду із позовом до Державного бюро розслідувань про стягнення моральної шкоди та моральної шкоди у розмірі 1 000 029,00 грн.
В обґрунтування позову вказує, що у зв'язку з порушенням органом державної влади - Державним бюро розслідувань, прав гарантованих статтею 40 Конституції України, статтею 56 КПК України шляхом не внесення відповідних відомостей на підставі заяви Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича про вчинення кримінального правопорушення від 11 жовтня 2022 року за № 139 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, позивачу спричинено матеріальну і моральну шкоду у зв'язку з приниженням честі, гідності, ділової репутації.
За загальними положеннями, наведеними у статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу визначені у статтях 1173, 1174 ЦК України, за змістом яких шкода, що завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи посадовою особою відповідного органу при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Вирішуючи питання про те, чи є правовідносини господарськими, а відповідно, і спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Позивачем у цій справі є Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича.
Фермерське господарство, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство», є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи.
Отже позов пред'явлено юридичною особою про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої органом державної влади.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 522/3454/16-ц, «вимоги про відшкодування шкоди, як майнової, так і моральної, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір (частина друга статті 21 КАС України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року та частина п'ята статті 21 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року). Якщо такі вимоги заявлено окремо, вони вирішуються судами у порядку цивільного судочинства або господарського судочинства».
Аналогічна правова позиція вже висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 464/1874/17 (провадження № 14-395цс18), від 05 червня 2019 року у справі № 454/1690/16 (провадження № 14-152цс19), від 05 червня 2019 року у справі № 454/2181/16 (провадження № 14-226цс19), від 03 липня 2019 року у справі № 454/3304/14 (провадження № 14-272цс19), від 18 вересня 2019 року у справі № 757/37226/17 та у постанові Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 461/3186/16-ц (провадження № 61-14931св19).
Підстави для відступу від таких висновків Верховного Суду відсутні.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі, зробив правильний висновок, що справа за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича до Державного бюро розслідувань про стягнення матеріальної та моральної шкодине підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки зазначений спір підвідомчий господарському суду.
Доводи заявника про те, що між учасниками справи не укладалися господарські договори і позивач не заявляв вимоги щодо вирішення спору при укладенні, зміні, розірванні і виконанні цих договорів, що Державне бюро розслідувань як орган державної влади не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо фермерського господарства, відхиляються Верховним Судом, оскільки позивач заявив вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої діями юридичної особи; такі вимоги не об'єднані з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України, тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.
З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, а наведені заявником доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 394, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року у справі за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича до Державного бюро розслідувань про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко