13 березня 2025 року м.Суми
Справа №583/6149/23
Номер провадження 22-ц/816/350/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2024 року у складі судді Яценко Н.Г., ухваленого в м. Охтирка Сумської області, повне судове рішення складено 27 травня 2024 року,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути на свою користь з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» виплату за матеріальну шкоду, заподіяну діяльністю юридичної особи, чия цивільно-правова відповідальність була застрахована відповідно до діючого полісу ОСЦПВВНТЗ і виникла в результаті механічного пошкодження належного позивачу на праві приватної власності транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 63782 грн 20 коп.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 12 травня 2023 року о 07 год. 10 хв. водій автомобіля ЗІЛ ММЗ 4505, державний номер НОМЕР_1 , що належить ПАТ «Укрнафта», ОСОБА_2 , рухаючись по вул. Широкій в м. Охтирка в сторону центру міста та виконуючи маневр повороту ліворуч на вул. Гоголя, не зменшив швидкість і, недотримуючись безпечного радіусу повороту, допустив зіткнення з автомобілем Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , тобто вчинив ДТП. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав значні механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу - ЗІЛ ММЗ 4505, державний номер НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» відповідно до полісу №213032742. Водій ОСОБА_2 свою вину у порушенні Правил дорожнього руху на місці події в присутності керівників визнав повністю, водії обох застрахованих автомобілів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склали «Європротокол», тобто письмо-графічне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, який подали до страхової компанії винуватця - ПрАТ «СК «Арсенал страхування». ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» завело страхову справу та направило оцінювача для визначення розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу і обіцяло виплатити визначену автотоварознавцем суму. Однак через деякий час відповідач, без відома сторони позивача, звернувся до приватного експерта для проведення автотехнічного дослідження обставин ДТП. Після отримання висновку відповідач повідомив позивачу відсутність правових підстав для визнання випадку страховим та здійснення виплати страхового відшкодування. З прийнятим рішенням відповідача позивач ОСОБА_1 не погодився, в зв'язку з чим звернувся до незалежного судового експерта, який має відповідні допуски Міністерства юстиції України щодо проведення інженерно-транспортних (автотехнічних) досліджень та проведення транспортно-трасологічних досліджень, для проведення комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, з метою встановлення наявності вини в діях кожного з водіїв з урахуванням всіх обставин та доказів по справі. Згідно з висновком проведеної незалежної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи в діях водія автомобіля Daewoo Nexia ОСОБА_3 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху відсутні, в діях водія автомобіля ЗИЛ ММЗ 4505 ОСОБА_2 маються невідповідність вимогам п. 10.1, 10.5 Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП. За висновком експерта ОСОБА_4 від 24 листопада 2023 року: ринкова вартість автомобіля Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом цін на час настання події, що відбулася 12 травня 2023 року, без урахування ПДВ, складає 116503 грн 00 коп.; вартість відновлювального ремонту на усунення пошкоджень завданих автомобілю Daewoo Nexia в наслідку його пошкодження 12 травня 2023 року, станом цін на час проведення дослідження без урахування ПДВ на вартість робіт, матеріалів та з урахуванням ПДВ на вартість частини складових, без урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових, складає 89553 грн 52 коп.; розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Nexia, станом цін на час проведення дослідження без урахування ПДВ на вартість робіт, матеріалів та з урахуванням ПДВ на вартість частини складових, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових складає 63782 грн 20 коп. Визначені суми власнику транспортного засобу відповідач добровільно сплатити відмовляється, що і стало підставою для звернення до суду.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 56093 грн 86 коп. страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 9739 грн 23 коп. у відшкодування судових витрат.
Не погодившись із судовим рішенням, ПрАТ «СК «Арсенал страхування» подало апеляційну скарги, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неповну та неправильну оцінку доказів, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Свої доводи мотивує тим, що у випадку оформлення водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) саме страховик наділений правом встановлення (розподілу) відповідальності учасників з метою встановлення, чи є подія, що сталася, страховим випадком. Звертає увагу на те, що в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду не заповнено підпункт 1 у в пункті 12 «під час стоянки/зупинки». У повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_2 , у розділі «Детальний опис події» зазначив, що водій автомобіля ЗИЛ рухався по вул. Гоголя, коли при повороті ліворуч, не помітив автомобіль, що рухався назустріч і допустив зіткнення.
Вказує на те, що з огляду на суперечливість заявлених водіями відомостей про обставини події, страховик скористався правом, передбаченим ст. 25 Закону України «Про страхування» та ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» самостійно з'ясував причини та обставини страхового випадку. На переконання заявника апеляційної скарги, домовленість між водіями-учасниками пригоди відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає лише право скласти європротокол та не свідчить про автоматичний обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування.
Зазначає про не наведення судом першої інстанції підстав відхилення висновку експерта №017-06(Д)/23 від 14 червня 2023 року, складеного експертом ОСОБА_5 .
Наголошує на тому, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової транспортно-трасологічної експертизи, зважаючи на наявність в матеріалах справи двох взаємовиключних висновків експертів.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Кудіним О.В. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення суду, просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги просить залишити без задоволення.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 12 травня 2023 року о 07.10 год. на вул. Гоголя в м. Охтирка Сумської області сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля ЗИЛ ММ3 4505, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ПАТ «Укрнафта», під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
За наслідками дорожньо-транспортної пригоди обома учасниками пригоди було заповнене повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 12 травня 2023 року, у якому, зокрема, міститься інформація про водіїв, їх транспортні засоби, зазначені страхові компанії учасників пригоди з номерами полісів, а також відображена схема пригоди, її обставини та вказано пояснення схеми. При цьому у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколі) зазначено, що водій ОСОБА_2 визнав вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 14).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом ЗИЛ ММ3 4505, номерний знак НОМЕР_1 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал страхування», що підтверджується полісом №213032742 від 21 січня 2023 року. Ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну становить 160000 грн, розмір франшизи - 0,00 грн (а.с. 13).
12 травня 2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що має ознаки страхового випадку до договору ОСЦПВВНТЗ (а.с. 15-17, 111).
При цьому ОСОБА_3 у повідомленні пояснила, що вона рухалася по вул. Гоголя, доїхавши до перехрестя з вул. Широка, призупинилася для огляду дороги при повороті ліворуч. В цей час з вул. Широка виконував поворот ліворуч на вул. Гоголя автомобіль «ЗИЛ», який не зменшив швидкість перед поворотом і, не дотримуючись радіусу повороту, прочесав весь правий бік її автомобілю.
ОСОБА_2 у своєму повідомленні пояснив, що він рухався по вул. Гоголя, коли при повороті ліворуч не помітив автомобіль, який рухався назустріч і допустив зіткнення. Склали європротокол.
Проте страхова компанія відмовилась виплачувати страхове відшкодування власнику транспортного засобу, повідомивши про відсутність правових підстав для визнання випадку страховим та здійснення виплати страхового відшкодування (а.с. 10-11).
Зокрема, страхувальник послався на висновок №017-06(Д)/23 від 14 червня 2023 року судового експерта ОСОБА_5 , згідно з яким, виходячи з обстановки, зафіксованої на місці події в наданих фотознімках з місця її скоєння, а також пошкоджень транспортних засобів під час зіткнення в момент ДТП автомобіль Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2 , знаходився в рухомому стані. В діях водія автомобіля Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 16.12 ПДР України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП, адже виконавши вимоги п. 16.12 ПДР України, водій автомобіля Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , мала технічну можливість своїми одноосібними діями запобігти зіткненню транспортних засобів, для чого у неї не було перешкод технічного характеру, виходячи з наданих на дослідження матеріалів страхової справи (а.с. 112-128).
Стороною позивача наданий висновок експерта ОСОБА_6 №264 від 11 листопада 2023 року, за результатом комплексної судової авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи, відповідно до якого слідова інформація, яка б свідчила про рух автомобіля «Деу Нексія», перед моментом первинного контакту з автомобілем «ЗІЛ», відсутня. Свідчення водія автомобіля «Деу Нексія» стосовно того, що її автомобіль до моменту зіткнення знаходився в нерухомому стані, слід вважати технічно спроможними. В даній дорожній ситуації водій «Деу Нексія» повинна була діяти відповідно до вимог п. 16.3, 16.11, 12.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «Деу Нексія» в даній дорожній ситуації не мала технічної можливості попередити зіткнення. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «Деу Нексія» не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ЗІЛ» повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1, 10.5 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «ЗІЛ» в даній дорожній ситуації мав технічну можливість попередити зіткнення. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «ЗІЛ» вбачається невідповідність вимогам п. 10.1, 10.5 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП (а.с. 28-34).
Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_5 повністю підтримав свій висновок та пояснив, що у автомобіля Daewoo Nexia є певні деформації, які, з технічної точки зору, могли бути отримані лише при русі автомобіля. Крім того, на місці ДТП залишилися уламки склофари і пластику з капоту розсіяні віялоподібно по траєкторії, що також є свідченням руху автомобіля. Зіткнення транспортних засобів відбулося в межах перехрестя вулиць Гоголя та Широкої. Автомобіль Daewoo Nexia знаходився на зустрічній для нього смузі руху. На цьому перехресті мав перевагу у русі автомобіль ЗІЛ, оскільки він наближався з правого боку і тому водій автомобіля Daewoo Nexia повинен був надати йому перевагу у русі. Сліди зміщення не були встановлені. Первинний контакт транспортних засобів відбувся майже в тому положенні як на фото, можливо одне колесо назад. При проведенні експертизи він приймав до уваги всі матеріали і пояснення, які були надані. З наданих фотографій не було видно сліди бокових коліс. ДТП відбулося у межах заокруглення. Автомобіль ЗІЛ виїжджав у свою смугу руху, а автомобіль Daewoo Nexia перетнув смугу руху автомобіля ЗІЛ.
Експерт ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав надані ним висновки експертизи та пояснив, що ним були опрацьовані усі матеріали справи, які були надані, у наданні додаткової інформації необхідності не було. При аналізі були опрацьовані місце зіткнення транспортних засобів, кінцеве положення транспортних засобів, їх механічні пошкодження, сліди на проїзній частині і схема. На фото №3 видно слід гальмування правого переднього колеса автомобіля «ЗІЛ», бокового ковзання у нього не спостерігається, оскільки взаємодія відбулася передньою правою частиною автомобіля ЗІЛ і є сліди деформації з переду назад, з права на ліво з Daewoo Nexia. Слідова інформація не суперечить як показам свідків, так і інформації водія Daewoo Nexia. Якби автомобіль Daewoo Nexia рухався б під час первинного контакту на поверхні шини повинно було б відображено дугообразний слід, але у автомобіля статичний слід, що свідчить про те, що автомобіль Daewoo Nexia був у нерухомому стані. З наданої фотографії вбачається, що кінцеве положення автомобіля ЗІЛ на смузі руху автомобіля Daewoo Nexia. Передня частина автомобіля Daewoo Nexia нарівні сліду правого переднього колеса автомобіля ЗІЛ, а також перед місцем початку бокового ковзання автомобіля Daewoo Nexia. До моменту зіткнення автомобіль Daewoo Nexia на перетин проїзних частин не виїздив. Початок заокруглення проїзної частини є початком перехрестя. Якби автомобіль Daewoo Nexia був у стані руху, то скло повинно було переміщатися по напрямку його руху і воно б розповсюдилося до заднього колеса.
Відповідно до звіту №51-23 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 26 травня 2023 року проведеного СОД ФОП ОСОБА_7 за заявкою ПрАТ «СК «Арсенал страхування», вартість матеріального збитку, нанесеного власнику КТЗ Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок пошкоджень становить 56093 грн 86 коп. (а.с. 129-161).
Відповідно до висновку експерта №72/2023 від 24 листопада 2023 року за результатами автотоварознавчого дослідження, проведеного судовим експертом Варухою В.О. за заявкою сторони позивача, ринкова вартість автомобіля DAEWOO Nexia, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов (рама) номер НОМЕР_3 , ідентификатор VIN: НОМЕР_3 , станом цін на час настання події, що відбулася 12 травня 2023 року, без урахування ПДВ складає 116503 грн 00 коп.; вартість відновлювального ремонту на усунення пошкоджень завданих автомобілю DAEWOO Nexia станом цін на час проведення дослідження без урахування ПДВ на вартість робіт, матеріалів та з урахуванням ПДВ на вартість частини складових, без урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових складає 89553 грн 52 коп.; розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DAEWOO Nexia станом цін на час проведення дослідження без урахування ПДВ на вартість робіт, матеріалів та з урахуванням ПДВ на вартість частини складових, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових складає 63782 грн 20 коп. (а.с. 38-93).
Ухвалюючи оскаржуване рішення та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано всі необхідні документи, передбачені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які у повному обсязі містять інформацію про причини та всі відомі обставини за яких було пошкоджено автомобіль ОСОБА_1 , що встановлює дійсну причину та обставину заявленої події.
З урахуванням викладених обставин справи та норм законодавства, суд першої інстанції дійшов до переконання, що подія, яка відбулася 12 травня 2023 року за участю автомобілів позивача і ПАТ «Укрнафта», є страховим випадком, а отже ПрАТ «СК «Арсена страхування» зобов'язана відшкодувати завдану шкоду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Згідно зі ст. 1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом № 1961-IV.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачений такий обов'язок.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 вказаного Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
З огляду на зазначені вище норми матеріального права, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18.
Згідно з пунктом 1 статті 35.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» (у редакції, чинній станом на час ДТП) страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 6 Закону № 1961-IV визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 104 Закону України «Про страхування» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та пункту 6 частини першої статті 991 ЦК України страховик має право відмовити у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема за наявності інших підстав, встановлених законом.
Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені в ст. 37 Закону № 1961-IVЮ, а саме: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначений перелік підстав відмови у виплаті страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля DAEWOO Nexia, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , тому у страхової компанії не виникло обов'язку виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Проте, такі ствердження відповідача колегія суддів вважає непереконливими.
Зокрема, встановлено, що 12 травня 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склали спільне повідомлення про ДТП (європротокол), з якого вбачається механізм ДТП, чим сторони підтвердили факт його визнання. Крім того, ОСОБА_2 у примітках до повідомлення зазначив, що він визнає вину у дорожньо-транспортній пригоді.
Згідно з ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги висновок експерта №017-06(Д)/23 від 14 червня 2023 року, адже зазначені експертом ОСОБА_5 висновки про те, що під час зіткнення в момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль DAEWOO Nexia, 2008 року випуску, д/н НОМЕР_2 знаходився в рухомому стані, не узгоджується із показаннями допитаних в суді ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 . Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перебували в салоні автомобіля DAEWOO Nexia, підтвердили показання водія ОСОБА_3 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, зокрема те, що під час зіткнення автомобіль DAEWOO Nexia перебував у нерухомому стані.
Зміна позиції водія ОСОБА_2 , який при оформленні спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду визнавав свою вину у вчиненні ДТП, а в подальшому повідомив, що на час зіткнення автомобіль DAEWOO Nexia рухався на зустрічній смузі руху, колегія суддів розцінює, як намагання водія уникнути відповідальності.
Отже, з урахуванням зібраних у справ доказів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що дорожньо-транспортна пригода, що відбулася 12 травня 2023 року за участю DAEWOO Nexia та ЗИЛ, цивільно-правова відповідальністю водія якого застрахована в ПрАТ «СК «Аренал страхування», є страховим випадком, а отже у відповідача виник обов'язок виплатити страхове відшкодування.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскарженого рішення суду.
Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» залишити без задоволення.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова