11 березня 2025 року м.Суми
Справа №581/852/23
Номер провадження 22-ц/816/329/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
у присутності :
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Воронець Наталії Богданівни,
представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Ломаки Юрія Миколайовича,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Ломакою Юрієм Миколайовичем,
на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 жовтня 2023 року в складі судді Бутенка Д.В., ухвалене в селищі Липова Долина Сумської області, повне рішення складено 26 жовтня 2023 року,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Свої вимоги мотивував тим, що 08 липня 2015 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 . Від спільного шлюбу мають дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружнє життя з відповідачкою не склалося через різні погляди на життя та сімейні обов'язки, у зв'язку з чим почали постійно відбуватися сварки. Подружні відносини припинені з січня 2023 року та з цього часу спільне господарство не ведеться. Спору про поділ спільного майна подружжя на час звернення до суду з позовом між ними немає. На примирення не згоден, подальше збереження шлюбу вважає неможливим.
Посилаючись на вказані обставини, просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 липня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни реєстраційної служби Роменського міжрайонного управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 165.
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 08 липня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 165.
Повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого ним 26 вересня 2023 року за платіжною інструкцією № 0.0.3220293773.1 у розмірі 1073 грн 60 коп, тобто в сумі 536 грн 80 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 повернення частини судового збору в розмірі 536 грн 80 коп.
Після розірвання шлюбу між сторонами у даній справі прізвище відповідача ОСОБА_2 залишено незмінним - ОСОБА_5 .
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Ломаку Ю.М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить змінити рішення суду шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на припинення подружніх відносин з січня 2023 року та припинення ведення спільного господарства з цього часу, а також зазначення в мотивувальній частині про сина ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з позивача судові витрати.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, у справі відсутні жодні докази на підтвердження припинення подружнього життя із січня 2023 року. Режим окремого проживання подружжя в судовому порядку не встановлювався. Наголошує на тому, що подружжя та їх двоє малолітніх дітей проживали разом за адресою їх зареєстрованого місця проживання, вели спільний побут, мали сімейні відносини та вели господарство. Тобто до вересня 2023 року між подружжям існували сімейні відносини і припинилися вони з моменту подання позову про розірвання шлюбу та задоволення судом такого позову
Від позивача відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд першої інстанції встановив та вбачається з матеріалів справи, що 08 липня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ромни реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області зареєстровано шлюб між сторонами у даній справі, актовий запис № 165 (а.с.4).
В позові ОСОБА_1 зазначив, що від шлюбу мають двох дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте до позовної заяви долучив лише копію свідоцтва про народження дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5).
З витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, сформованого 26 вересня 2018 року, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою була зареєстрована відповідачка, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання від 18 листопада 2019 року (а.с. 6; 9).
Спільне життя подружжя не склалося через різні погляди на життя.
Суду першої інстанції ОСОБА_2 03 жовтня 2023 року подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій проти задоволення позову не заперечувала.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на небажання сторін вживати заходів на примирення один з одним, ураховуючи втрату сторонами поваги та взаєморозуміння один до одного, наявність між сторонами триваючих постійних сварок, приймаючи до уваги категоричну позицію позивача про небажання перебувати у шлюбі з відповідачкою та фактичну згоду відповідачки на розірвання шлюбу без ужиття заходів на примирення з позивачем, суд вважав, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, збереження сім'ї за таких обставин є неможливим, а тому шлюб належить розірвати. До цього, визнання позову відповідачкою підлягає прийняттю судом у повному обсязі на підставі ч.4 ст.206 ЦПК України, оскільки це не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб та сторін по справі.
Крім того, судом було встановлено обставину припинення подружніх відносин сторін з січня 2023 року та факт припинення ведення спільного господарства з цього часу.
Колегія суддів зауважує, що відповідачка була ознайомлена з позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, 3 жовтня 2023 року звернулась до суду із заявою про відсутність заперечень проти його задоволення та слухання справи у її відсутність і будь-яких заперечень проти зазначеного позивачем часу припинення шлюбних відносин не висловлювала, доказів на спростування цих тверджень не надала, а тому відсутні підстави для задоволення її апеляційної скарги в цій частині .
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо не зазначення в рішенні суду наявності у сторін спільної дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , колегія суддів зауважує, що місцевим судом було вказано про наявність спільних дітей сторін відповідно до наданих суду доказів. Вказана обставина не входить до предмета доказування в даній справі та, окрім того, відповідачка, ставлячи в апеляційній скарзі питання про внесення змін до мотивувальної частини рішення шляхом зазначення про наявність ще однієї спільної дитини - сина ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , доказів на підтвердження цієї обставини суду не надала.
За таких обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Судове рішення в оскаржуваній частині відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Ломакою Юрієм Миколайовичем залишити без задоволення .
Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 жовтня 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 березня 2025 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова