Справа №751/2101/25
Провадження №1-кп/751/194/25
12 березня 2025 р. м. Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернігова матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025270340000613 від 19.02.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шаповалівка, Борзнянського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-30.07.2024 р. вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області за ч.3 ст.297 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
24.02.2022 р. Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.
В подальшому Указом Президента України від 14.01.2025 р. №26/2025, затвердженим Законом України від 14.01.2025 р. №4220-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 р. строком на 90 діб.
18.02.2025 р., близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав з кімнати будинку монітор марки «LG 22 MP58D» вартістю 2 099 грн 50 коп., та системний блок KREDO, який складається з: процесора Intel(R) Core (TM) i5-8400 CPU @ 2.80 GHz GHz, 16 Gb; жорсткого диска TOSHIBA PC P300 1ТВ, 7200rpm/64 MB buffer Hard Drive/ HDWD110; оперативної пам?яті EXCELERAM E416247A 1x16GB DDR4 2400 CL17-17-17-36 1.20V; блока живлення MASTERWATT 600 LITE 80 Plus White; відеокарти вартістю 14 477,50 грн., що належать ОСОБА_5 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Вказаними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
ІІ. Позиція прокурора та показання обвинуваченого.
2.1 Прокурор підтримала обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просила визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому остаточне покарання у виді 5 /п'яти/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі.
2.2 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та надав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам, що дійсно 18.02.2025 р. він викрав з кімнати буд. АДРЕСА_2 монітор та системний блок.
Обвинувачений погодився з вартістю викраденого ним майна, яка була визначена під час досудового слідства, щиро розкаювався, просив суворо не карати та висловлював готовність понести призначене судом покарання.
ІІІ. Позиція потерпілого.
Потерпілий, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився. Надіслав письмову заяву про небажання приймати участь в судових засіданнях, зазначив про відсутність до обвинуваченого претензій матеріального характеру. Позиції щодо призначення виду та міри покарання не висловлював.
Судом, у зв'язку з можливістю з'ясування всіх обставин під час судового розгляду за відсутності потерпілого, керуючись положеннями ст.325 КПК України, було вирішено питання про проведення розгляду справи без їх участі, про що не заперечували сторони провадження.
ІV. Оцінка Суду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи показання обвинуваченого, які співвідносяться з пред'явленим обвинуваченням, добровільність його відмови від свого права на повний розгляд кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає за необхідне дослідити виключно матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.
За таких обставин суд вважає доведеними дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, а відтак його дії кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України.
V. Призначення покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 під час судового розгляду проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.
Активне сприяння розкриттю злочину проявилось в тому, що обвинувачений добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду у з'ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.
Прокурор підтвердила активну позицію обвинуваченого в розслідуванні кримінального правопорушення в ході досудового слідства, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини останній підтвердив і в судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному проваджені.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочину.
Згідно ст.34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.66-67 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст.12 КК України, є тяжким злочином;
- фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб, мотиви, наслідки скоєного злочину, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, предмет викрадення та значення для потерпілого);
- особу обвинуваченого (загально-соціальні дані): освіту та стан здоров'я, сімейний стан, соціальне становище, має зареєстроване місце проживання;
- раніше судимого та наявність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності;
- відсутність даних про перебування обвинуваченого на обліку в лікаря-психіатра та перебування на обліку в лікаря-нарколога;
- наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання;
- позицію прокурора, яка наполягала на призначенні обвинуваченому покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, та думку обвинуваченого щодо виду та міри покарання.
Відповідно до ст.ст.50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З матеріалів справи вбачається, що передбачене покарання вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30.07.2024 р. ОСОБА_3 не відбув, а інкримінований йому злочин в цьому провадженні скоїв в період іспитового строку.
Згідно ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
З огляду на те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, остаточне покарання слід призначити з застосуванням ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, застосувавши в даному випадку принцип часткового приєднання покарання за попереднім вироком суду, а саме шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30.07.2024 р. у виді 1 /одного/ місяця позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами покарання», у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст.75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробування і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України.
У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 вересня 2021 року (справа № 127/25037/17), якою наголошено, що у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням суперечить точному змісту кримінального закону.
Враховуючи вчинення ОСОБА_3 злочину в цьому провадженні у період відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку про неможливість в конкретному випадку застосувати положення ст.75 КК України, оскільки виключно реальний вид покарання у межах санкції статті буде сприяти досягненню мети, яка закріплена ст.50 КК України.
В той же час, визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого - його молодого віку, наявності загальнолюдських потреб, які потребують мінімальних коштів для існування, відсутності офіційного працевлаштування або навчання, який через незначний проміжок часу з моменту ухвалення попереднього вироку, вчинив новий умисний корисливий злочин, знаючи про наслідки порушення умовного терміну покарання, а також розміру покарання визначеного судом, що не стало стримуючим фактором, а відтак, лише пом'якшуючі покарання обставини, за відсутності обставини, яка може бути визнана, як така, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та відсутності даних про особу, які можуть свідчити про недоцільність призначення покарання у межах санкції інкримінованої статті, не можуть бути самостійними та достатніми підставою для застосування положень ст.69 КК України.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК України. Інші заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи в розмірі 3 392 грн 64 к., з огляду на вимоги ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в повному обсязі.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
Керуючись ч.3 ст.349,368,373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30.07.2024 р. та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 /п'яти/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання засудженого на виконання вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 3392 грн 64 к./ трьох тисяч трьохсот дев'яносто двох/ гривень 64 копійок.
Речові докази: монітор та системний блок KREDO, що передані під зобов'язальну розписку, - залишити власнику; сліди пальців рук - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1