Справа №751/2189/25
Провадження №1-кс/751/652/25
08 березня 2025 р. м. Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про застосування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42025272320000010 від 29.01.2025 р., за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого -
підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України
за участю:
прокурор ОСОБА_5 ,
підозрюваний ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_6 ,
І. Суть клопотання
1. 08.03.2025 р. слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб з визначення застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
2. Вказується, що СУ ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42025272320000010 від 29.01.2025 р., за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України.
3. 07.03.2025 р. о 17 год. 02 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України
08.03.2025 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів; одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
4. Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК, неможливість запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
ІІ. Позиція сторін
5. В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, наполягав на його задоволенні.
6. Підозрюваний не заперечував обґрунтованість пред'явленої підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів та доведеність прокурором зазначених в клопотанні ризиків, проте просив обрати більш м'який запобіжний захід. Захисником також звернуто увагу на можливість обрання запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі.
ІІІ. Процедура
7. Порядок застосування запобіжних заходів визначений ст.194 КПК України. Клопотання та матеріали, якими обґрунтовується органом досудового слідства необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, погоджене з прокурором та у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надані 08.03.2025 р. підозрюваному.
8. Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
9. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є на-явність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
10. Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
11. Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність об-ґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
IV. Оцінка слідчого судді
12. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог ст.194 КПК України зобов'язаний з'ясувати наступні обставини:
12.1 Наявність статусу підозрюваного
Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, перед-баченому ст.ст.276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
08.03.2025 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами.
Отже, у відповідності до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
12.2 Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
Слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи не-винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно повідомлення про підозру від 08.03.2025 р. ОСОБА_4 підозрюється у в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів; одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що сукупність наданих слідчим та прокурором доказів, зокрема: протоколи допиту свідка ОСОБА_7 від 17.02.2025 р., 24.02.2025 р. та 06.03.2025 р.; протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 19.02.2025 р. та 07.03.2025 р.; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.02.2025 р.; протокол огляду речей від 24.02.2025 р.; протокол обшуку від 07.03.2025 р., показання підозрюваного в судовому засіданні дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України, та на даному етапі досудового слідства є достатніми для застосування що-до підозрюваного запобіжного заходу.
12.3 Наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій за-значеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
В поданому клопотанні слідча вказав на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; ризик незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України, які відносяться до категорії тяжких і нетяжких злочинів, максимальна санкція якого передбачає лише покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, початкову стадію досудового розслідування, обставини та корисні мотиви вчинення злочинів, а також обставини, передбачені ст.178 КПК України, що характеризують підозрюваного.
Зокрема, ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, має постійне місце проживання, яке є відмінним від місця його реєстрації, вік, відсутність сталих соціальних зв'язків за місцем проживання, матеріальний стан, відсутність негативних характеризуючих відомостей, наявність знайомих, які мають вплив на співробітників Державної прикордонної служби, які мали забезпечити пропуск через державний кордон, та інші обставини, що передбачені ст.178 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про до-ведення стороною обвинувачення ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
При оцінці ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя виходить із обставин цього кримінального провадження та встановлених в судовому засіданні характеристик осо-би підозрюваного, що обумовлено, в першу чергу, загрозою можливого призначення покарання, а тому може з високою вірогідністю вплинути на підозрювану особу та спонукати її на вчинення певних дій. Наслідки ризику втечі для підозрюваного у цьому ви-падку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і його процедура виконання покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінально-му провадженні, а саме: отримання показань на стадії досудового розслідування та безпосередній допит свідків вже на стадії судового розгляду.
Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Переконливими є доводи слідчого про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.171 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , оскільки його протиправна діяльність мала систематичний характер і була припинено лише у зв'язку з її викриттям правоохоронцями.
Враховуючи вище викладене, суд констатує, що в конкретній ситуації існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням тяжкості покарання в співставленні з характеризуючими даними та процесуальною поведінкою підозрюваного, є достатньо високими, та відповідно до ч.1 ст.194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
12.3 Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів
Приймаючи до уваги суть та характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , доведеність існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
За встановлених слідчим суддею обставин, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних пристроїв та можливістю спілкування з іншими особами (в т.ч. свідками у кримінальному провадженні та на цей час невстановленими ймовірно причетними особами, які сприяли підозрюваному у вчиненні даного кримінального правопорушення), що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на дано-му його етапі.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, наявність ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не позбавляє права підозрюваного порушувати питання про зміну обраного йому запобіжного заходу за умови надання відповідних аргументів чи доказів, які не були враховані судом при прийнятті рішення.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити роз-мір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного (його роль, функцію), інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи вище наведені обставини та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
Поряд з цим, слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання поза процесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно ч.7 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені ч.ч.5,6 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
Враховуючи вище наведені обставини, що мають значення для розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із одночасним покладенням на підозрюваного ряду обов'язків, згідно із ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, що на думку слідчого судді, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
V. Межі строку дії запобіжного заходу
12. Враховуючи те, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України, яким в даному випадку є 08.03.205 року (п.4 ч.3 ст.219 КПК України), слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 05.05.2025 року.
Керуючись ст.ст.131,176-179,193,194,309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вар-тою в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42025272320000010 від 29.01.2025 р., за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 шістдесят днів, тобто до 05.05.2025 року.
Зобов'язати слідчого, який вніс до суду клопотання повідомити родичам затриманого про взяття під варту.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступ-ний депозитний рахунок: одержувач ТУ ДСА в Чернігівській області, UA128201720355289002000005960, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, банк одержувач ГУДКС України в Чернігівській області, код 26295412, призначення платежу - застава.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_7 ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (пас-порти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 05.05.2025 року включно.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що невиконання по-кладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо пору-шив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави покласти на слідчих СУ ГУНП в Чернігівській області, які здійснюють повноваження слідчого в кримінальному провадженні №42025272320000010.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, слідчому та прокурору - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1