П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ№ 127/6525/25
12 березня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., розглянувши справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділу адміністративної практики УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст. 51 КУпАП,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли справи про адміністративні правопорушення №127/6525/25 та №127/6527/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст. 51 КУпАП.
Постановою від 12.03.2025 року справи про адміністративні правопорушення №127/6525/25 та №127/6527/25 об'єднанні в одну справу про адміністративне правопорушення, якій присвоєно номер №127/6525/25.
Судом встановлено, що 18.02.2025 о 19:33 год., перебуваючи в магазині «Грош», який знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Юності, 22, ОСОБА_1 таємно викрав з полиці магазину ковбасу «Сервелат» 0,590 кг. вартістю 194,93 грн. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.51 КУпАП.
25.02.2025 о 19:10 год., перебуваючи в магазині «Грош», який знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Юності, 22, ОСОБА_1 таємно викрав з полиці магазину горілку класичну 0,37 л. 40% Хлібний дар, 1 шт. вартістю 73,95 грн. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.51 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки в суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначив, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Нормами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.51 КУпАП, що підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 25.02.2025 серії АА №062453 та від 25.02.2025 серії АА №062452, протоколами прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію від 25.02.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.02.2025, довідками вартості товарно-матеріальних цінностей станом на 18.02.2025 та на 25.02.2025.
Виходячи з наведеного, суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зважаючи на вказані вище обставини справи, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, передбачений санкцією ч.1 ст. 51 КУпАП у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн., тому з ОСОБА_1 слід стягнути 605,60 грн. судового збору на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 40-1, 51, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 51 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя