Справа № 148/2847/24
Провадження №2/148/193/25
12 березня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який подано в його інтересах та від його імені представником, адвокатом Кравець Вітою Анатоліївною, до ОСОБА_2 , за участю Органу опіки та піклування Тульчинської міської ради в особі Служби у справах дітей Тульчинської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
встановив:
В провадженні Тульчинського районного суд Вінницької області знаходилась вказана вище цивільна справа.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.02.2025 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав залишено без задоволення.
Разом з тим, при вирішенні справи та ухваленні судового рішення судом не вирішено питання щодо позовної вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття.
З огляду на викладене, відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд за власною ініціативою вирішив ухвалити додаткове рішення у справі стосовно вказаної позовної вимоги.
Позивач та його представник, адвокат Кравець В.А., відповідачка ОСОБА_2 , представник Служби у справах дітей Тульчинської міської ради в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Причину своєї неявки суду не повідомили.
За змістом ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
За таких обставин суд вважав можливим вирішити питання щодо ухвалення додаткового рішення у відсутність учасників справи.
У відповідності зі ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 , при зверненні в суд ним предявлено дві позовні вимоги до ОСОБА_2 , а саме про позбавлення останньої батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , та стягнення з відповідачки аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму до досягнення ним повноліття.
При розгляді справи, 13.02.2025 року, позивач ОСОБА_1 надав свої пояснення щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, зокрема, про те, що з часу розірвання шлюбу з відповідачкою, вона проживає окремо. Син весь цей час проживає з ним та знаходиться на його утриманні. Відповідачка не забезпечує сина матеріально. Також зазначив, що раніше з позовом про стягнення аліментів він не звертався, оскільки відповідачка не працює та не має доходів.
Крім того, щодо цієї вимоги судом досліджено надані позивачем докази, які описано та яким надано оцінку в рішенні від 13.02.2025, зокрема щодо місця проживання дитини з батьком, знаходження на його утриманні.
Відповідачка ОСОБА_2 в нотаріально посвідченій заяві, яка надійшла до суду 07.02.2025, зазначила свою позицію лише щодо позовної вимоги про позбавлення батьківських прав відносно дитини. Своєї думки щодо позовної вимоги про стягнення з неї аліментів на утримання сина не висловила. Однак не висловила і заперечень щодо цієї вимоги.
Отже, судом з приводу позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, щодо якої позивачем подано докази і надано пояснення, не ухвало рішення. Вказана обставина є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Виходячи з положень вищевказаної статті утримання дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. А тому суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання дитини.
За змістом частини 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також встановлено, що дитина проживає разом з батьком ОСОБА_1 і знаходиться на його утриманні, а тому аліменти необхідно стягувати на його користь. Відповідачка є особою працездатного віку, доказів, які б свідчили про утримання нею сина, чи наявність у неї інших утриманців, матеріали справи не містять.
Визначаючи розмір аліментів, які слід стягнути з відповідачки на утримання дитини, суд виходить з положень ст.ст. 181, 182 СК України та вважає можливим стягнути аліменти в заявленому позивачем розмірі - 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Отже, оскільки позовну заяву пред'явлено до суду 19.12.2024, саме з цієї дати суд і присуджує аліменти.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки в дохід держави підлягає стягнення 1211,20 судового збору, оскільки позивач звільнений від його сплати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 180 - 183, 191 СК України, ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 270 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.12.2024 і до досягнення сином повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави на рахунок UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Повне рішення складене 13.03.2025.
Суддя Л.А. Штифурко