Справа № 148/2386/24
Провадження №2-о/148/12/25
Іменем України
06 березня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,
при секретарі Ліванчук А.Ф.,
за участі заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
свідка ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами окремого провадження заяву ОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 , заінтересовані особи - Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України та ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, мотивуючи свої вимоги тим, що вона проживала однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 . За час проживання однією сім'єю вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм житла в якому проживали, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, всі свята проводили в колі рідних та друзів. ОСОБА_6 спілкувався з її батьками та родичами, вона їздила до його батьків, які проживають в с.Боберна, Самбірський район, Львівська область, погостювати. Також у них народилась донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстровано в порядку ст135 СК України.
30.01.2020 ОСОБА_5 був мобілізований до НОМЕР_2 окремої мотопіхотної бригади в/ч НОМЕР_3 за контрактом, а 22.02.2023 їй було вручено сповіщення про зникнення безвісти ОСОБА_5 , який 20.02.2023 під час відбиття штурму поблизу населеного пункту Невельське, Донецької області, зник безвісти.
Члени сім'ї зниклих безвісти мають право на соціальний захист, зокрема, за військовослужбовцями зберігається виплата грошового забезпечення.
14.08.2024 було надіслано запит щодо здійснення виплат грошового забезпечення членам сім'ї віськовослужбовця, однак 23.09.2024 командир військової частини НОМЕР_1 відмовив у здійсненні виплати грошового забезпечення у зв'язку з відсутнісю факту родинних відносин.
Через дані обставини вона змушена звернутися до суду з даною заявою. Просить встановити факт, що вона та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6, який визнаний безвісти відсутнім від 20.02.2023, проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 2008 року до 2021 року.
Ухвалою суду від 10.12.2024 в якості заінтересованої особи до участі у справі було залучено ОСОБА_4 , оскільки вона як мати зниклого безвісти військовослужбовця може претендувати на отримання одноразової грошової допомоги.
В судовому засіданні 04.02.2025 позивач та її представник підтримали заяву, посилаючись на викладені у ній обставини та просили її задовольнити. Заявник пояснила, що з ОСОБА_5 вона познайомилась у 2008 році, в 2010 році у них народилась дочка, а в 2021 році він пішов в АТО. Проживали вони разом за адресою: АДРЕСА_1 . Брали разом кредит.
05.03.2025 від представника заявника надійшла заява про долучення доказів та зміну предмету позову (а.с.181-183), де остання просила викласти предмет позову (прохальну частину) у наступному вигляді: встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6, який визнаний безвісти відсутнім від 20.02.2023, проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 2008 року по 20.02.2023 ( до моменту безвісти зникнення).
В судовому засіданні 06.03.2025 заявник та її представник просили встановити факт проживання однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 19.07.2011 по 20.02.2023.
Заінтересована особа - представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відомостей про причину своєї неявки суду не надав.
Заінтересована особа - представник Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявне пояснення на заяву про встановлення факту, згідно якого він просив судові засідання проводити без участі представника МОУ. Також зазначив, що відповідно до п.4 ч.3.1 розд.3 наказу Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023 районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановленому порядку представляє інтереси Міністерства оборони України у судових справах, пов'язаних із визначенням кола осіб, яким виплачується ОГД, звертається до суду шодо долучення до цих справ інших членів сім'ї загиблого, інтересів яких вони стосуються. Крім того, згідно з п.5 ч.3.1 роз.3 цього наказу №45 районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_3 веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД. Аналогічна норма дублюється і відносно обласних ІНФОРМАЦІЯ_3 у п.3 та 4 ч. 3.2 розділу 3 цього наказу.
Вищевикладене свідчить про те, що інформація щодо кола осіб, які відносяться до сім'ї військовослужбовця чи осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням одноразової грошової допомоги міститься в органах ІНФОРМАЦІЯ_3 районного (міського) та обласного рівнів. Відповідно Міністерство оборони України в разі необхідності надання певної інформації, що стосується кола осіб членів сім'ї військовослужбовця, звертається до обласного ІНФОРМАЦІЯ_3. В той же час ІНФОРМАЦІЯ_3 не є стороною по справі.
Заінтересована особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи наявне клопотання (а.с.147-148) , згідно якого вона просить розглянути справу у її відсутність та заяву ОСОБА_1 задовольнити. Також вказала, що її син ОСОБА_8 спільно проживав із ОСОБА_1 . Вони проживали як дружина та чоловік, шлюб між ними не був зареєстрований. Під час спільного проживання у них народилась донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22.02.2023 її син зник безвісти десь в Донецькій області. Вона є особою, яка самостійно не взмозі до самообслуговування та потребує постійного догляду, який здійснює її дочка ОСОБА_10 . Спору щодо отримання коштів між нею та ОСОБА_1 немає.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність нез'явившихся учасників справи.
Допитана в судовому засіданні 04.02.2025 свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона є подругою заявника. Вони знайомі з 2012 року. Знає сім'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які проживали разом, мають спільну дитину.
Заслухавши учасників справи, свідка, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що заяву слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно копії паспорта серія НОМЕР_4 , виданого 24.05.2005 Тульчинським РВ УМВС України в Вінницькій області (а.с.13), заявник з 23.01.2004 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України від 01.03.2023 №00038692319 (а.с.15) вбачається, що заявник являється матір'ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька якої записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Згідно заяви ОСОБА_4 від 13.07.2023, засвідченої старостою старостинського округу №1 виконавчого комітету Боринської селищної ради та зареєстрованої в реєстрі за №12 (а.с.30) вбачається, що остання у заяві вказала, що її син ОСОБА_5 у період з 2008 по 2021 роки проживав у цивільному шлюбі із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно характеристики Тульчинського ліцею №3 Тульчинської міської ради Вінницької області від 31.07.2023 (а.с.47) вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у 8-Б класі Тульчинського ліцею №3. ОСОБА_5 брав активну участь у вихованні дочки: відвідував батьківські збори, підтримував зв'язок телефоном із класним керівником, цікавився досягненнями дівчинки у навчанні, її стосунками з однокласниками, за потреби допомагав під час проведення позашкільних заходів.
Згідно копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2020 №30 (а.с.19) вбачається, що солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу.
Згідно копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2022 №59/НСТ (а.с.18) вбачається, що солдат ОСОБА_5 механік водій 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 вважається таким, що вибув та прибув до місця проведення бойового завдання.
22.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу заявника було направлено сповіщення про зникнення безвісти ОСОБА_5 , який 20.02.2023 під час відбиття штурму поблизу н.п. Невельське, Донецької області зник безвісти, про що свідчить копія відповідного сповіщення №595 (а.с.26).
07.03.2023 за заявою заявника було зареєстровано кримінальне провадження за №12023020180000104 за ч.1 ст.115 КК України, про що свідчить копія витягу з ЄРДР від 07.03.2025 (а.с.27), у якому у викладі обставин зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в районі селища Невельське, Донецької області зник її чоловік ( з яким перебували у цивільному шлюбі з 2009 року) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_1 , який проходив службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 на посаді механік-водій з механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти. Останній зв'язок зі зниклим був 20.02.2023 близько 15:30 год. шляхом листування у мобільному додатку "Месенджер". Можливо перебуває у полоні.
Згідно копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2023 №237 "Про результати службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_5 " (а.с.20) вбачається, що службовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , механік водій 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_5 , з 20.02.2023 вважається безвісно відсутнім, який зник під час захисту Вітчизни.
Відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, сформованого 23.05.2023 (а.с.18), вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти 20.02.2023 у н.п. Невельське, Донецької області. Розшукується Тульчинським ВП НВ ГУНП у Вінницькій області за ч.1 ст.115 КК України.
Згідно копії свідоцтва про народження від 07.051979 серія НОМЕР_5 (а.с.34) вбачається, що матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , являється ОСОБА_4 .
Згідно копії свідоцтва про народження від 10.02.1970 серія НОМЕР_6 (а.с.35) та копії свідоцтва про шлюб від 22.05.2021 серія НОМЕР_7 (а.с.36) вбачається, що сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , являється ОСОБА_10 , яка після укладення шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_14 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 07.02.2025 №00049297689 (а.с.186) та копії рішення Турківського районного суду Львівської області від 19.11.2011 у справі №2-233/11, яке набрало законної сили 02.08.2011 (а.с.188), вбачається, що ОСОБА_5 з 21.06.2007 до 02.08.2011 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_15 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 14.02.2025 №00049462919 (а.с.187) вбачається, що заявник з 15.11.2003 по 05.07.2004 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_16 .
Згідно копії матеріалів, які знаходяться в особовій справі ОСОБА_5 , в тому числі автобіографії, які були надані командиром військової частини НОМЕР_1 (а.с.190, 191, 192-193), вбачається, що 27.01.2020 ОСОБА_5 вказував, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є розлученим.
Згідно копії заяви ОСОБА_5 від 28.09.2016 (а.с.194) вбачається, що останній вказував, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки голови квартального (вуличного, будинкового) комітету Тульчинської міської ради Вінницької області від 28.09.2016 (а.с.196) вбачається, що ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Також судом досліджені фотознімки (а.с.37-46) на яких, як стверджує заявник, зафіксовано їх спільне проводження часу із ОСОБА_5
14.08.2024 в інтересах заявника адвокат Подоляк М.Р. направила командиру військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит, про що свідчить його копія (а.с.48-53), у відповідності до якого просила виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за безвісно відсутнього солдата ОСОБА_5 , відповідно до п.4, 7 Постанови КМУ від 30.11.2016 №884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх".
У відповідь на вищевказаний запит командир військової частини НОМЕР_1 повідомив адвоката Подоляк М.Р., про що свідчить копія даного повідомлення від 23.09.2024 вих.№2896/19/4084 (а.с.54), що Постановою КМУ від 30.11.2016 №884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" передбачено вичерпний перелік членів сім'ї військовослужбовця, яким може здійснюватися виплата грошового зобов'язання. У зв'язку із чим здійснити виплату грошового забезпечення неможливо.
Наявне в матеріалах справи клопотання свідка ОСОБА_10 (а.с.157-158), у якому містяться її покази, суд до уваги не бере, оскільки даний свідок не був допиний у судовому засіданні, внаслідок чого остання не була приведена судом до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, що є недопустимим.
Наявну в матеріалах справи нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 від 14.02.2025 (а.с.185) суд до уваги не бере, оскільки викладені в ній обставини не можуть підтверджуватися такою заявою.
Копію довідки виконавчого комітету Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області від 12.06.2024 (а.с.16) суд не бере до уваги, так як вона не містить підпису відповідної(-их) посадової(-их) особи (осіб), відомості про виконавця документа (у разі якщо виконавцем є не керівник, а працівник структурного підрозділу) та відбиток основної круглої печатки юридичної особи.
Також суд не бере до уваги копію акту обстеження домогосподарства від 12.06.2024 (а.с.17), оскільки даний акт не може свідчити про факт проживання особи за минулий період.
Заявник стверджує, що через відсутність належного підтвердження спільного проживання однією сім'єю із ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу вона не може реалізувати своє право на отримання грошового забезпечення, як член сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця, яке передбачено Постановою КМУ від 30.11.2016 №884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх", у зв'язку з цим змушена звернутись до суду з даною заявою.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
У постанові Великою Палатою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №554/8023/15-ц зазначено, що встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
У Постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №361/4744/19 зазначено, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
Слід зазначити, що ст.25 СК України визначає, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Таким чином перебування в зареєстрованому шлюбі виключає встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що попередній шлюб ОСОБА_5 був розірваний лише 02.08.2011, тому вимога заявника щодо встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 у період із 2008 року є безпідставною.
Окремо слід зазначити, що правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечує правове регулювання відносин, пов'язаних із встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів визначає Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти".
Відповідно до ч.1 ст.1 вказаного Закону близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Частиною 1 ст.3 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" встановлено, що цей Закон регулює суспільні відносини, пов'язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Відповідно до ч. 4 ст.6 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до абз. 1, 3 ч.6 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Аналогічні положення містяться у п. 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016, відповідно до якого виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Отже, виходячи із вказаних положень діючого законодавства, встановлення факту проживання заявника однією сім'єю з військовослужбовцем, який зник безвісти, не дає заявникові права на отримання грошового забезпечення цього військовослужбовця.
Разом із цим відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 6 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" № 2505-VIII від 12.07.2018 близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов'язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім'ї таких осіб. Члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вищевказаних вимог представником заявника на підтвердження факту проживання заявника однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 надано низку доказів, які у сукупності із показами свідка, підтверджують обставини спільного проживання заяника однією сім'єю з ОСОБА_5 як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу лише у період з вересня 2016 року до 2021 року.
Аналізуючи вищевикладене, покази свідка, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог заявника в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до ст.294 ч.7 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, сплачений заявником судовий збір підлягає зарахуванню в прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.3 СК України, ст.1, 3, 6 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", абз. 1, 3 ч.6 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991, ст.4, 13, 76-81, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 , заінтересовані особи - Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України та ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім'єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з вересня 2016 року до 2021 року.
Судові витрати залишити за заявником.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11.03.2025.
Суддя: