Справа № 344/2305/25
Провадження № 11-сс/4808/89/25
Категорія ст.173 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
12 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2025 року про арешт майна, -
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2025 року частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт в частині правомочності розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_8 , з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме: на 40/100 частки житлового будинку №33, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2625884301:11:002:1043 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 297,6 кв. м. (реєстраційний номер майна 1350030826258). В задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати. Зокрема посилається на те, що слідчий суддя неповно та не об'єктивно дослідив всі обставини провадження, чим порушив вимоги ст.2 КПК України. Також просив поновити йому строк для подання апеляційної скарги, оскільки пропустив його з поважних причин. Так, клопотання про арешт майна розглянуто без його участі і його, як власника майна, не викликали в судове засідання, а про існування оскаржуваної ухвали він довідався 14.02.2025 року.
Під час апеляційного розгляду:
- підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, крім цього вказували на необґрунтованість підозри;
- прокурор вважав, що ухвала слідчого судді є законною, а подана апеляційна скарга є необґрунтованою, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо, зокрема, ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ОСОБА_8 , щодо майна якого вирішувалося питання про арешт, не був повідомлений про розгляд клопотання і копія ухвали слідчого судді йому не надсилалась, колегія суддів вважає, що він не пропустив строк на оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна і вказана апеляційна скарга може бути розглянута по суті апеляційною інстанцією.
Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то слід зазначити наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Колегією суддів встановлено, що клопотання про арешт майна подано в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023090000000626 від 30.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.
За змістом клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 у невстановлені дату та час, але не пізніше березня 2023 року, заздалегідь зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення продовжуваного кримінального правопорушення, пов'язаного із незаконним використанням знаків для товарів «ARIEL», «DASH», «TIDE», «GALA», «FAIRY», «LENOR», права на які належать іноземній компанії «The Procter & Gamble Company» та знаків для товарів «PERSIL», права на які належать іноземній компанії «Henkel AG & Co. KGaA», з метою отримання матеріальної вигоди.
Зокрема, організована група у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у незаконному використанні знаків для товарів «ARIEL», «DASH», «TIDE», «GALA», «FAIRY», «LENOR», «PERSIL», а також фірмового (комерційного) найменування «The Procter & Gamble Company» та «Henkel AG & Co. KGaA», завдала Компанії «The Procter & Gamble Company» матеріальних збитків на суму 1 860 332 грн., Компанії «Henkel AG & Co. KGaA» - на суму 1 236 435,25 грн., а всього заподіяли збитків на загальну суму 3 096 767,25 грн., що станом на момент вчинення кримінального правопорушення у тисячу і більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є матеріальною шкодою в особливо великому розмірі.
31 січня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229 КК України.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи ОСОБА_8 про необґрунтованість підозри та звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Колегія суддів вважає, що матеріали провадження містять достатні дані, які дозволяють прийти до висновку про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення.
До матеріалів клопотання додано висновки експертів за результатами проведення економічних експертиз № СЕ-19/120-24/10413-ІВ від 22.10.2024 року, згідно з яким розмір матеріальної шкоди (збитків) завдано компанії «The Procter & Gamble Company» унаслідок використання торгових марок, які їй належать, на продукції, що вилучена 16.05.2024 року в ході обшуку, становить 1 860 332 грн. без ПДВ та № СЕ-19/120-24/10414-ІВ від 23.10.2024 року, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди (збитків) завдано компанії «Henkel AG & Co. KGaA" унаслідок використання торгових марок, які їй належать на продукції, що вилучена 16.05.2024 року в ході обшуку, складає 1 236 435,25 грн. без ПДВ.
Крім того, в даному провадженні уповноваженим представником компанії «The Procter & Gamble Company» пред'явлено цивільний позов про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (у порядку статей 61 та 128 КПК України) в розмірі 1 860 332,00 грн., в солідарному порядку з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8
07 лютого 2025 року слідчий за погодженням прокурора звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме:
- на 40/100 частки житлового будинку №33, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2625884301:11:002:1043 за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р., с. Підпечери, вулиця Юності, загальною площею 297,6 кв. м. (реєстраційний номер майна 1350030826258);
- на корпоративні права ОСОБА_8 в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Мастак Н» (ЄДРПОУ 39433601) вартістю 700000,00 грн.
Слідчим суддею частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт в частині правомочності розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_8 , з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме: на 40/100 частки житлового будинку №33, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2625884301:11:002:1043 за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р., с. Підпечери, вулиця Юності, загальною площею 297,6 кв. м.
При вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею, виходячи з засад співмірності та розумності обмеження прав власності завданням кримінального провадження, належним чином враховано, що ОСОБА_8 в межах кримінального провадження №12023090000000626 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 229 КК України та представником компанії «The Procter & Gamble Company» пред'явлено цивільний позов і незастосування накладення арешту на нерухоме майно підозрюваного може призвести до його відчуження. При цьому, матеріали клопотання свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у разі постановлення обвинувального вироку та задоволення заявленого до ОСОБА_8 цивільного позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2025 року про арешт майна залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5