Справа № 635/6993/24
Провадження № 1-кп/635/48/2025
13 березня 2025 року с-ще Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
На розгляді суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221160000425 від 27 квітня 2024 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово. Зазначив, що обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами КПК України. Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду. Підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору немає. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Потерпіла у підготовче засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , заперечувала проти призначення кримінального провадження на підставі обвинувального акту внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221160000425 від 27 квітня 2024 року до судового розгляду, просила повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження відповідно до положень ст. 314 КПК України, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, серед іншого, рішення повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, визначено частиною 2 ст. 291 КПК України, до яких належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Оскільки повернення обвинувального акту є правом, а не обов'язком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення дотрималася вказаних вимог кримінального процесуального закону, а саме згідно з положеннями ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті відображено всі необхідні відомості, які він має містити, зокрема місце народження обвинуваченого, викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення, обвинувальний акт підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
Так, суд не вбачає підстав для повернення обвинувального акту у зв'язку з зазначенням в реквізитах обвинувального акта двох різних дат, оскільки обвинувальний акт відповідно до вимог ст. 291 КПК містить дату складання обвинувального акта 11.07.2024 та дату затвердження його прокурором того ж дня - 11.07.2024, що жодним чином не впливає на можливість призначення обвинувального акта до судового розгляду
Щодо посилання захисника на відсутність в обвинувальному акті обставин, які пом'якшують покарання. Суд звертає увагу, що в обвинувальному акті вказані обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, вказано, що обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , не встановлено, а також не встановлено обставин, які обтяжують покарання.
Таким чином, обвинувальний акт містить інформацію про обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання про відповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону у зв'язку з зазначенням у обвинувальному акті доказу сторони обвинувачення, а саме посилання на експертизу суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини в п. 87 рішенні по справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року встановив порушення статті 6 Конвенції та визначив, що принцип рівності сторін у процесі є однією зі складових широкого поняття справедливого суду, яке також включає основоположний принцип змагальності процесу. Крім того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєве більш невигідне становище порівняно з іншою стороною.
Крім того, в національному законодавстві міститься ряд норм, якими визначаються принципи верховенства права й неупередженості суду, безпосередності дослідження ним доказів, що закріплено у ст. ст.7,8,22,23 КПК України.
Проте, зазначені принципи знайшли свою реалізацію як в ст.290 КПК, коли прокурор визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Також, ці ж принципи знайшли й свою реалізацію в праві сторони кримінального провадження, в даному випадку захисту на підставі отриманих доказів органом досудового розслідування, що в подальшому покладаються в основу обвинувачення, збирати свої докази на противагу стороні обвинувачення та у змагальному процесі в суді першої (апеляційної, касаційної) інстанції відстоювати свою позицію.
Водночас, на виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, прокурор наділений повноваженнями щодо викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які він вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Посилання на висновок експерта в обвинувальному акті в даному випадку, на думку суду, з урахуванням алгоритму викладення обвинувального акту, фактично не розкриває змісту зазначених висновків (доказів у кримінальному провадженні), а є лише формою реалізації повноважень прокурора щодо повноти відображення змісту сформульованого обвинувачення. При цьому, вказаний висновок експерта буде предметом дослідження при судовому розгляді та кожна сторона провадження буде доводити свою позицію щодо належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку цих доказів з іншими.
В даному випадку, сторона захисту вочевидь не перебуває в позиції нерівності та відсутності процедури змагальності щодо наявного висновку експерта, оскільки достовірно обізнана про його наявність з огляду, як на можливість ознайомлення з ним під час досудового розслідування, так і під час виконання вимог ст.290 КПК. Більш того, суд звертає увагу, що сторона захисту не була позбавлена права заявляти під час досудового розслідування клопотання щодо призначення повторних експертиз, як і не буде позбавлена цього права під час судового розгляду провадження.
Інші зазначені захисником доводи не є підставами для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки такі підстави повернення обвинувального акту не передбачені ст.314 КПК України, згідно якої обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору виключно з підстав його невідповідності вимогам КПК України.
Разом з тим, суд наголошує, що повернення обвинувального акту прокурору з формальних підстав, призводить до порушення розумних строків розгляду кримінального провадження, що може призвести до порушення прав та законних інтересів сторін цього провадження.
При цьому суд керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов'язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зауваження сторони захисту щодо змісту обвинувального акта, зазначені у клопотанні про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, не дають підстав для його повернення та не перешкоджають призначенню судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Вищезазначене кримінальне провадження підсудне Харківському районному суду Харківської області.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження, або для розгляду питань про можливість затвердження угоди про примирення або угоди про визнання винуватості не має.
Судовий розгляд має провадитися у відкритому судовому засіданні, оскільки підстави для проведення закритого судового засідання відсутні.
За вказаних обставин кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.31, 177-178, 182, 194, 314-316, 369-372 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, відомості за яким внесені до ЄРДР за № 12024221160000425 від 27 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до судового розгляду в приміщенні даного суду на 14 годину 30 хвилин 21 березня 2025 року.
Справу розглядати одноособово судом у складі одного судді у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження, що вони мають право після призначення справи до розгляду ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення мають право робити з матеріалів виписки та копії.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст складено та підписано 13 березня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1