Справа № 953/1543/25
Провадження № 2/643/2808/25
13.03.2025 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Поліщук Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,-
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Саніна А.О., звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому прохає стягнути з відповідача суму заборгованості за борговою розпискою від 01.03.2019 у розмірі 5 000,00 доларів США та 3% річних у розмірі 372,33 долари США; суму заборгованості за борговою розпискою від 28.08.2019 року у розмірі 30 000,00 грн., 3% річних у розмірі 2 167,40 грн., інфляційні втрати у сумі - 5 878,09 грн. та 10% за правомірне користування позикою у розмірі 3 000,00 грн.; суму заборгованості за борговою розпискою від 16.02.2021 року у розмірі 20 000,00 грн., 3% річних у розмірі 567,12 грн., інфляційні втрати у сумі - 1 763,79 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.02.2025 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості передано до Московського районного суду м. Харкова для розгляду за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.03.2025 визначено головуючого суддю по справі Поліщук Т.В.
Перевіривши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так у позовній заяві представник позивача зазначає ціну позову 286830,90 грн. та про попередній розрахунок суми судових витрат, зокрема і судового збору у сумі 2868,31 грн., проте квитанції про сплату судового збору до позовної заяви не додано.
Отже, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2868,31 грн., після чого надати документ, підтверджуючий його сплату (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК Харків обл./м.Харків/Салтівськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA568999980313171206000020657, код класифікації доходів бюджету 22030101), або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 № 6-63цс13, вказано, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
31.10.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 707/2606/16-ц, провадження № 61-28762св18, досліджуючи питання виконання боргового зобов'язання при наявності оригіналу боргової розписки у кредитора, зробив наступний висновок, статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора. Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання, а тому, з метою правильного застосування ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано бездодержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст.185, 258-261, 353-355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Т.В. Поліщук