Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/533/2025 Справа № 641/1460/25
13 березня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР 16.01.2025 за № 12025221150000077 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
встановив:
На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР 16.01.2025 за № 12025221150000077 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справа розподілена судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 26.02.2025 у справі призначено підготовче судове засідання на 13.03.2025 об 11 год 00 хв.
В підготовче судове засідання з'явились прокурор та захисник. Обвинувачений ОСОБА_5 доставлений конвоєм.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначила, що на даний час підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу відсутні, зокрема вказала, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за яке законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, злочин спрямований на умисне пошкодження чужого майна. Також обвинувачений може впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, тим самим примусити змінити свої показання або взагалі відмовитись від них з метою уникнення покарання. ОСОБА_5 проходить військову службу на посаді командира відділення військової частини НОМЕР_1 , має фізичну та психологічну підготовку, навички володіння вогнепальною зброєю та вибуховими речовинами. Крім того, місце дислокації військової частини, в якій ОСОБА_5 проходить службу, може змінитись в будь- який час внаслідок проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від суду в інших областях України. Обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин у справі. Обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин, зокрема самовільне залишення військової частини або місця служби, тим самим ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Вивчивши особу обвинуваченого, соціальні зв'язки та інші дані щодо особи обвинуваченого, прокурор вважала за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, прокурор вважає, що у разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти ризикам передбаченими КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати до нього запобіжний захід, не повязаний х триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора, вважала його надмірним. Зазначила, що за обвинуваченим залишилась у користуванні квартира за адресою: АДРЕСА_1 , власник квартири не заперечує проти того, щоб ОСОБА_5 проживав та користувався нею. Крім того, обвинувачений мав захворювання та перебував на стаціонарному лікуванні. ОСОБА_5 повністю визнє свою вину у вчиненому правопорушенні, щиро кається у скоєному, визнає суму спричиненої шкоди, та зможе її сплатити за умови, якщо б зміг продовжити військову службу у ЗСУ. Також, захисник вказала на те, що обвинувачений має сертифікат з права керування дорнами, та готовий повернутись на військову службу. Зобов'язується повідомити своє місце перебування у військовій частині. В разі не продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а застосування домашнього арешту, ОСОБА_5 зобов'язується протягом 7 днів віднайти житло та повідомити прокурора та суд про договір оренди житла.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, дійшов такого.
Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.01.2025 щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який спливає 16.03.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично до початку служби у лавах ЗСУ проживав за адресою: АДРЕСА_1 , не має у власності житла та/або договору оренди (найму) житла, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , раніше судимий.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінуються обвинуваченому, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також на теперішній час існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на потерпілого.
У зв'язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Доводи захисника про наявність підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не підтверджені належними доказами, зокрема, не надано документів щодо наявності підстав для проживання ОСОБА_5 у помешканні по АДРЕСА_1 , не надано згоди власника цього помешкання на відбування ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту за його місцем мешкання, та відсутність власного житла в м. Харкові.
При цьому, суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, беручи до уваги суворість передбаченого покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення, що є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від суду.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд враховує, що оскільки судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні не завершено, а тому існує певна ймовірність того, що обвинувачений може з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, вдатися до відповідних дій щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час розгляду клопотання прокурора судом вивчалась можливість застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, на теперішній час існування ризиків, що стали підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу продовжують мати місце і не зменшились та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, що мають вагоме значення для вирішення цього питання, суд дійшов висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим та не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому вважає за необхідне продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Зважаючи на те, що спливає строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію існуючого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, відмовивши у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника.
При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, даних про особу обвинуваченого, враховуючи ризики передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе залишити раніше встановлений розмір застави, визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн, та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 197, 201, 331, 369, 372, 395 КПК України
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 .
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 діб - задовільнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, строком до 11 травня 2025 року включно із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатись з місця свого проживання в м. Харкові без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за наявності паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали встановити до 11 травня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 13.03.2025 об 15:00.
Cуддя ОСОБА_1