Справа № 953/1093/25
н/п 1-кс/953/2036/25
13 березня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі :
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12025221130000187 від 01.02.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, який тимчасово не працює, розлучений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
установив :
Суть питання, що вирішується ухвалою і за чиєю ініціативою розглядається
Сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Узагальнено доводи клопотання зводяться до такого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України, на підставі вагомих доказів: наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання
У судовому засіданні прокурор, слідчий, кожен окремо, підтримали клопотання, просили його задовольнити, з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що підозра не відповідає дійсності.
Захисник, заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що мати потерпілої, ОСОБА_7 з метою позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , саме в січні 2025 року звернулася з заявою про кримінальне правопорушення, бо він наполегливо намагався бачитися з донькою, хоча дізналася про вказані події у 2023 році та не зверталася до правоохоронних органів. Ризики наведені у клопотанні недоведені та необґрунтовані. Вважає, що цілодобовий домашній арешт цілком буде достатнім для досягнення дієвості цього провадження.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і виїзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази
Слідчим відділом Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025221130000187 від 01.02.2025 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку квітня 2018 року, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою ОСОБА_7 від першого шлюбу неповнолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_11 .
ОСОБА_4 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_8 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_11 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, він одягнений у штани лежав на ліжку поруч із ОСОБА_11 , та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, почав казати їй що навчить ії як правильно вести себе у майбутньому з партнерами, після чого, взяв руку ОСОБА_11 , і поклав її на свій статевий орган, утримуючи її.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї.
Крім того, наприкінці квітня 2018 року, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою ОСОБА_7 від першого шлюбу неповнолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_11 .
ОСОБА_4 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_8 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_11 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, він у житловій кімнаті лежав на ліжку поруч із ОСОБА_11 , та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, оголивши свій статевий орган, взяв руку ОСОБА_11 , і поклав її на свій статевий орган, утримуючи її.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї.
Крім того, в середині травня 2018 року, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою ОСОБА_7 від першого шлюбу неповнолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_11 .
ОСОБА_4 , діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_8 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_11 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вони лежали на ліжку у житловій кімнаті та, ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, оголивши свій статевий орган, взяв руку ОСОБА_11 , і поклав її на свій статевий орган, утримуючи її.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї.
Крім того, наприкінці травня 2018 року, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою ОСОБА_7 від першого шлюбу неповнолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_11 .
ОСОБА_4 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_8 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_11 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, погрожуючи фізичною розправою, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вони лежали на ліжку у житловій кімнаті та, ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, оголивши свій статевий орган, взяв руку ОСОБА_11 , і поклав її на свій статевий орган, утримуючи її.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї.
Крім того, в середині червня 2018 року, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою ОСОБА_7 від першого шлюбу неповнолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_11 .
ОСОБА_4 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_8 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_11 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли ОСОБА_11 стояла біля ліжка, він підійшов до неї, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, оголивши свій статевий орган, спустив до коліна ії штани та нижню білизну, і почав своєю рукою торкатися ії статевих органів, після чого, взяв руку ОСОБА_11 , і поклав її на свій статевий орган, утримуючи її.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї.
Крім того, на початку вересня 2018 року, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою ОСОБА_7 від першого шлюбу неповнолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_4 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_11 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_8 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_11 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, підійшов до ОСОБА_11 , яка перебувала у кімнаті і погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, підійшовши до неї ближче, зняв з неї штани та нижню білизну, і своїм пальцем руки проник їй у піхву.
В результаті чого, ОСОБА_4 своїми діями спричинив фізичний біль потерпілій ОСОБА_11 , таким чином вчинив зґвалтування останньої.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України(зґвалтування), а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від ії добровільної згоди.
На прикінці січня 2019 року, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою ОСОБА_7 від першого шлюбу неповнолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_4 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_11 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_8 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_11 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, підійшов до ОСОБА_11 , яка перебувала у кімнаті і погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, змусив останню лягти на ліжко, після чого ліг поруч з нею і знявши з неї ії штани та нижню білизну, своїми двома пальцями проник їй у піхву.
В результаті чого, ОСОБА_4 своїми діями спричинив фізичний біль потерпілій ОСОБА_11 , таким чином вчинив зґвалтування останньої.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України (зґвалтування), а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від ії добровільної згоди.
На початку лютого 2019 року, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою ОСОБА_7 від першого шлюбу неповнолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_4 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_11 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_8 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_11 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, лежачі на ліжку і погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, змусив ОСОБА_11 сісти поруч з ним, де спустив з себе штани, взяв ії за голову і нахилив до свого статевого органу, яким проник їй до рота (орально), на що вона через небажання вступити із ґвалтівником у статевий зв'язок, відштовхнула від себе ОСОБА_4 і вийшла з кімнати.
В результаті чого, ОСОБА_4 своїми діями спричинив фізичний біль потерпілій ОСОБА_11 , таким чином вчинив зґвалтування останньої.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України (зґвалтування), а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від ії добровільної згоди.
На прикінці лютого 2019 року, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою ОСОБА_7 від першого шлюбу неповнолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_4 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_11 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_8 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_11 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, змусив ОСОБА_11 зняти свій одяг і оголеною йти до ванної кімнати. Коли вона зайшла до ванної кімнати, то до неї підійшов ОСОБА_4 , підняв і посадив ії на пральну машинку, після чого піднявши ноги ОСОБА_11 до гори, своїм статевим органом проник до ії анального отвору.
В результаті чого, ОСОБА_4 своїми діями спричинив фізичний біль потерпілій ОСОБА_11 , таким чином вчинив зґвалтування останньої.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України (зґвалтування), а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від ії добровільної згоди.
На прикінці травня 2019 року, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою ОСОБА_7 від першого шлюбу неповнолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_4 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_11 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_8 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_11 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, перебуваючи у ванній кімнаті, підійшов до ОСОБА_11 , зняв з себе штани і скориставшись безпорадним станом останньої, змусив ОСОБА_11 зняти з себе увесь одяг, після чого посадив ії оголену на пральну машинку, підняв ії ноги до гори і утримуючи за стегна, своїм статевим органом проник до анального отвору потерпілої ОСОБА_11 та зробивши декілька рухів, витягнув його.
В результаті чого, ОСОБА_4 своїми діями спричинив фізичний біль потерпілій ОСОБА_11 , таким чином вчинив зґвалтування останньої.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України (зґвалтування), а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від ії добровільної згоди.
12.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання прокурора
Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 , по відношенню до ії доньки ОСОБА_11 (ЖЄО № 4220 від 01.02.2025); заявою про залучення до провадження як потерпілу ОСОБА_11 від 01.02.2025; постановою про визнання ОСОБА_11 потерпілою у кримінальному провадженні №12025221130000187 від 01.02.2025; протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_11 , яка пояснила, що в період з 2014 по 2019 рік за адресою: АДРЕСА_1 вона мешкала разом з матір'ю - ОСОБА_7 та вітчимом - ОСОБА_4 , з яким мати в 2014 році зареєструвала шлюб. В період з 2018 року по 2019 рік, коли мати перебувала на роботі, під час перебування разом вдома за вказаною адресою, ОСОБА_4 роздягав ії, торкався ії статевих органів, оголював свої статеві органи, ними торкався ії тіла та ії статевих органів, брав ії руку та клав собі на статевий орган, фотографував ії оголену, своїм статевим органом проникав до ії піхіи, рота та до нанального отвору. Після цього він її залякував, щоб вона нікому про вказане не розповідала. У листопаді 2023 року коли вона була в гостях у знайомих їх сім'ї, внезмозі вже все тримати у собі, вона розповіла знайомому матері, дядьку ОСОБА_13 про дії сексуального характеру який вчиняв відносно неї ії вітчим ОСОБА_4 в період з 2018 по 2019 рік. Після чого, про це все, дізналася ії мати ОСОБА_7 ; протоколом допиту законного представника потерпілого ОСОБА_7 , яка пояснила, що у листопаді 2023 року від знайомого їх сім'ї ОСОБА_14 їй стало відомо, що ії донька ОСОБА_15 , розповіла йому про те, що в період коли їй було 10-11 років ОСОБА_16 , коли залишався з нею на одинці у кімнаті або у квартирі, роздягав її, торкався її статевих органів, оголював свої статеві органи, ними торкався її тіла та її статевих органів, примушував до анального статевого акту. Після він її залякував, щоб нікому не розповідала. Після того, що їй розповів ОСОБА_17 вона все вирішили дізнатися у Софії. Так, в цей же день, вона запитала у Софії, що з нею робив ОСОБА_16 , на що вона розповіла, теж саме, що і ОСОБА_18 ; протокол допиту свідка ОСОБА_19 , який пояснив, що від своєї дружини ОСОБА_7 йому стало відомо, що ії колишній чоловік ОСОБА_4 приблизно о 2018-2019 році примушував ії доньку ОСОБА_20 займатися з ним анальним сексом, фотографував ії оголену, залякував щоб нікому не розповідала; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , який пояснив, що ОСОБА_7 знає з 2020 року, після того як вона взяла шлюб з ОСОБА_19 , якого він знає з дитинства, оскільки їх батьки буи друзями. У ОСОБА_7 є дві доньки від попередніх шлюбів ОСОБА_15 та ОСОБА_21 . Наприкінці осені 2023 року коли він приїхав в гості до своєї матері, яка на той час мешкала у с. Мала Данилівка Харківської області, де у неї в гостях були ОСОБА_15 та ОСОБА_21 , яких залишила ОСОБА_7 яка зі своїм чоловіком ОСОБА_19 поїхали у лікарню до м. Києва. Перебуваючи у бидунку своєї матері він звернув увагу, що ОСОБА_15 плаче, уникає спілкування, після чого він запитав у неї «що трапилося?» і вона розповіла йому, що колишній чоловік іх матері ОСОБА_16 , тобто батько іх сестри ОСОБА_21 , схиляв ії до сексу, цноти не лишав, проникав до анального отвору.Після розмови, він ії заспокоїв і сазав, що все це необхідно розповісти ії матері. Через 2-3 дні за доньками повернулася ОСОБА_7 зі своїм чоловіком і він їм все розповів, про те, що йому розповіла ОСОБА_15 ; протоколом огляду місця події від 01.02.2025, а саме місцемешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено: системний блок сірого кольору, жорсткі диски в кількості 7 шт., мобільний телефон Redmi Note 10 Pro ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , флеш-накопичувачі в кількості 9 шт. та 1 картридер; протоколом огляду предметів, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 ; постановою про визнання речовими доказами речей, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 01.02.2025; висновком амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №120 від 21.02.2025, відповідно до якого ОСОБА_11 у період кримінального правопорушення, вчиненого відносно неї з часу з вересня 2018 року по жовтень 2019 рік включно, будь яким психічним захворюванням не страждала, не виявляла ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. На даний час ОСОБА_11 виявляє ознаки психічного розладу у виді Посттравматичного стресового розладу. Наявний на теперешній час у ОСОБА_11 психічний розлад Посттравматичний стресовий розлад виник внаслідок протиправнийх дій, скоєних проти неї.
Дослідивши зазначені документи, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення було надано достатньо доказів на підтвердження того, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України.
Водночас, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, чи вчинити інші кримінальні правопорушення.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
На переконання слідчого судді ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5-ти до 8-ми років та у вчиненні особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10-ти до 15-ти років, що свідчить, про можливі спроби ухилення від кримінальної відповідальності, що в свою чергу може свідчити про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Крім того, підозрюваний не має постійного джерела доходу, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків та можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Ризик незаконного впливу на свідка, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані місця мешкання потерпілої та свідків, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних підозрюваному показів або відмови від дачі показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст. 23 КПК України;
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення
Обставини кримінального правопорушення та характер інкримінованих
ОСОБА_4 злочинів, в тому числі його тяжкість свідчать про його підвищену суспільну небезпеку та можливість вчинення ОСОБА_4 інших правопорушень. Отже, наведений ризик є обґрунтованим.
Слідчий суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам
Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком, який обчислюється з моменту затримання, однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування.
Відомостей про наявність тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню його під вартою, слідчому судді не надано.
Слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваного, зокрема ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, з вищою освітою, працює у КП "Харківпасс" на посаді адміністратор системи з 03.12.2019 по теперішній час, з 01.04.2022 призупинено трудовий договір, характеризується позитивно, раніше не судимий, розлучений, маючий на утриманні малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , осіб похилого віку на утриманні не маює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов'язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Обґрунтовуючи неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу прокурор послався на встановлені під час досудового розслідування та відображені у його клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що основним є ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, у зв'язку з чим, лише тримання під вартою здатне забезпечити мету застосування запобіжного заходу, а не жоден більш м'який запобіжний захід.
Таку аргументацію, з огляду на обґрунтованість підозри, доведеність усіх наявних ризиків слідчий суддя вважає достатньою для висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.05.2025 року включно.
Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи, які наводяться захисником, однак ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваним і виконання процесуальних рішень по справі.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає підозрюваному заставу, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства щодо потерпілої.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12025221130000187 від 01.02.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 11 травня 2025 року включно, без визначення розміру застави з моменту взяття під варту на підставі цієї ухвали.
Зобов'язати слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії ухвали до 11 травня 2025 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 13.03.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1