про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Справа № 621/3613/24
Провадження 1-кп/621/115/25
13 березня 2025 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасники справи:
прокурор - ОСОБА_3 ,
потерпілий - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_5 , (в режимі відеоконференції)
захисника - адвоката ОСОБА_6 , (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу № 621/3613/24 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України,
В провадженні Зміївського районного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
28.01.2025 ухвалою Зміївського районного суду Харківської області кримінальне провадження призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання вказав, що ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 08.08.2024 обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжено. Строк дії запобіжного заходу спливає 14.03.2025. Підставою обрання вказаного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке, в разі визнання винуватим, обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. На даний час судовий розгляд справи не розпочато, потерпілі та свідки не допитані, тому продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, ухилення від явки в судове засідання та переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілого, перешкоджання провадженню іншим чином. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам. Враховуючи викладене, просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили відмовити у його задоволенні, оскільки зазначені прокурором ризики нічим не підтверджені.
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне:
Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 статті 177 Кримінального процесуального України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Судом під час судового засідання встановлено, що:
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, у разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 08.08.2024 обвинуваченому було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави строком на 60 днів. Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 14.03.2025.
На момент подання клопотання судовий розгляд кримінального провадження не завершено, потерпілий та свідки не допитані, докази по справі не досліджувалися. Завершити судовий розгляд кримінального провадження до спливу строку дії запобіжного заходу не видається за можливе.
Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке, в разі визнання винуватості, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, ані обвинуваченим, ані захисником не ставилася під сумнів.
При цьому, така обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
На думку суду, ризики переховування від органів досудового розслідування або суду, знищення чи спотворення будь-якого з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого чи свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Суд також приймає до уваги роз'яснення Верховного Суду, який у своєму Листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказав, що слідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану, що введений в Україні з 24.02.2022 року в зв'язку з агресією Російської Федерації, та вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів.
За таких обставин, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини і положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 314-316, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор" на шістдесят днів, тобто до 11 травня 2025 року, включно.
Відкласти судове засідання до 11:30 години 09 квітня 2025 року.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з моменту вручення йому копії судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13.03.2025
Суддя ОСОБА_8