Справа № 188/2340/24
Провадження № 3/188/238/2025
12 березня 2025 року с-ще Петропавлівка
Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М., розглянувши матеріали відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП
Відповідно до протоколу серії ААД №753954 від 11.09.2024 року, 10.09.2024 року 23.00 год в с.Лозове по вул.Центральна водій ОСОБА_1 керував т/з SSANG YONG REXTON д.н.з. НОМЕР_2 (Румунія) в стані алкогольного сп'яніння, тест №1074, пробо позитивна 0,75‰ з результатом згоден, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи за допомогою СМС-повідомлення, на офіційному веб-порталі Судової влади в розділі «розгляд засідань» по Петропавлівському районному суду Дніпропетровської області, причини неявки суду не повідомив, від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.
Станом на 12.03.2025 року від ОСОБА_1 до суду не надійшло будь яких пояснень, сам до суду не з'явився, вважаю можливим розглянути справу про адміністративне правопорушення у його відсутність.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії» (1989), сторона зобовязана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищевикладене, приходжу до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 за наявними в матеріалах справи доказами, що відповідає ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт інспектора ВП №4, акт огляду на стан сп'яніння з тестом №1074 відносно ОСОБА_1 в якому зазначено результат 0,75 проміле, направлення до медичного закладу, письмові пояснення ОСОБА_1 та свідків, акт вилучення посвідчення водія. копію постанови серії ББА №274366 від 11.09.24р. про притягнення ОСОБА_1 за ч.2 ст.121-3, ч.1 ст.121-3, ч.1ст.126 КУпАП, копію рапорту чергового ВП №4, переглянувши диск з відеозаписом правопорушення, приходжу до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП полягає у повторному протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, сп'яніння.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Також суд враховує правову позицію висловлену ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року № 537/2088/17 про те, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке порушнику поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
Під час перегляду диску відеозапису, за ознаками правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 , вбачається, що транспортні засоби не рухалися, один- стояв біля будинку, інший- був у дворі. Протокол складений фактично зі слів інших осіб. Співробітники поліції приїхали за викликом 11.09.2024 року, проте подія сталася 10.09.2024р.
В протоколі від 11.09.2024 року зазначено, що ОСОБА_1 10.09.2024 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджуються, відповідно до матеріалів справи, актом огляду на стан сп'яніння з тестом №1074 відносно ОСОБА_1 від в якому зазначено результат 0,75 проміле від 11.09.2024 року та направленням на огляд водія від 11.09.2024 року.
З рапорту чергового ВП №4 вбачається, що заявник ОСОБА_1 звернувся до поліції 11.09.2024 року за фактом відібрання у нього ключів від автомобіля. Наразі ключі йому було повернуто, претензій він ні до кого немає, але щодо нього було складено протокол.
Таким чином про факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного, сп'яніння 10.09.2024 року працівники поліції дізнались 11.09.2024 року зі слів інших осіб, тобто, 10.09.2024 року, в момент керування транспортним засобом ОСОБА_1 , працівники полції його не зупиняли, огляд на стан алкогольного сп'яніння не здійснювали, а тому, склад правопорушення у діях ОСОБА_1 10.09.2024 року не доведений.
Відповідно до ПДР водій це - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що склад правопорушення та факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, не знайшов правового підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Керуючись ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. М. Курочкіна