Справа № 182/4848/24
Провадження № 2/0182/145/2025
Іменем України
12.03.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Рунчевої О.В.,
секретаря судового засідання Паламарчук П.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Нікополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та на частку у порядку спадкування за законом; за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -
23.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та на частку в порядку спадкування за законом.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_4 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
В період зареєстрованого шлюбу, а саме 18 листопада 1976 року, вони з дружиною за спільні кошти на підставі Договору купівлі-продажу придбали житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір було укладено від імені дружини і за нею було зареєстровано право власності на зазначений житловий будинок в Нікопольському МБТІ.
Для будівництва та обслуговування даного житлового будинку з надвірними будівлями їм з дружиною була надана земельна ділянка площею 0,0802 га, розташована по АДРЕСА_1 . Згодом дана земельна ділянка була приватизована, і на ім'я дружини було оформлено Державний акт на право приватної власності на землю від 07 січня 1998 року.
За життя ОСОБА_4 не склала заповіту.
До кола спадкоємців першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , окрім ОСОБА_1 як чоловіка спадкодавця відносяться також їх спільна зі спадкодавицею дочка - ОСОБА_3 , та син спадкодавиці від першого шлюбу - ОСОБА_2 .
Враховуючи, що житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка для будівництва та його обслуговування площею 0,0802 га, були придбані позивачем разом з дружиною в період зареєстрованого шлюбу, він вважає, що вони є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, а тому він, як чоловік ОСОБА_4 , має право на частку зазначених житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки і бажає виділити свою частку нерухомого майна.
На час відкриття спадщини позивач був зареєстрований разом з дружиною ОСОБА_4 за однією адресою, а саме в будинку АДРЕСА_1 , тож вважається таким, що прийняв спадщину.
Син спадкодавця ОСОБА_2 також був зареєстрований разом з нею за однією адресою, а отже також прийняв спадщину.
Дочка спадкодавця ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини за законом після смерті матері на користь ОСОБА_1 .
За заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом у приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Апалькова Є.В. 28 квітня 2023 року було відкрито спадкову справу № 93/2023.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 лютого 2024 року приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Апальков Є.В. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку з надвірним будівлями, після смерті дружини ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що на думку нотаріуса, згідно п. 5 ст. 57 СК України, земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є особистою власністю спадкодавця ОСОБА_4 .
Враховуючи це, нотаріус вважає, що може видати ОСОБА_1 :
-свідоцтво про право власності на частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями;
- свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями;
-свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/3 частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку.
Таким чином, після видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, буде наявна невідповідність часток житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, а саме 5/6 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями та 2/3 частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 змушений був звернутись до суду, та просить: визнати житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями площею 0,0802 га, кадастровий номер 1211600000:03:013:0193, розташовані по АДРЕСА_1 , об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, та визнати за ним право власності на частку у праві спільної часткової власності, як частини спільного сумісного майна подружжя, набутого у шлюбі з ОСОБА_4 та на 2/6 частки у праві спільної часткової власності у порядку спадкування за законом, після смерті дружини, а всього на 5/6 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями розташований за адресою: АДРЕСА_1 . А також визнати за ним право власності на частку у праві спільної часткової власності як частини спільного сумісного майна подружжя набутого у шлюбі з ОСОБА_4 та на 2/6 частки у праві спільної часткової власності у порядку спадкування за законом, після смерті дружини, а всього на 5/6 часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, площею 0,0802 га, кадастровий номер 1211600000:03:013:0193, розташовану за тією ж адресою.
06.12.2024 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 із зустрічними позовними вимогами про визнання права власності у порядку спадкування за законом. В зустрічному позові посилається на те, що після смерті його матері ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1
Враховуючи наявність трьох спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 , вважає, що частка кожного складає 1/3 від спадкового майна, а оскільки ОСОБА_3 відмовилася від належної їй частки у спадщині на користь ОСОБА_1 , відповідно його частка складає 2/3, а частка ОСОБА_2 складає 1/3 від спадкового майна, що зважаючи на належну ОСОБА_1 (3/6) частку, як спільного сумісного майна подружжя в будинку та земельній ділянці, в загальному співвідношенні часток складає - 1/6 частка за ОСОБА_2 , та 5/6 часток за ОСОБА_1 .
Просить суд визнати за ним право власності на 1/6 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями та на 1/6 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями площею 0,0802 га, кадастровий номер 1211600000:03:013:0193, розташовані по АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 .
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 28-29).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 року було зобов'язано приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Апалькова Є.В. надати належним чином завірену копію спадкової справи № 93/2023 (а.с. 30-31).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 року зустрічний позов прийнято до розгляду з первісним позовом та об'єднано в одне провадження під №182/4848/24 (а.с.92-93).
Сторони в судове засідання не з'явились.
06.03.2025 року до суду надійшла заява позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог за первісним позовом наполягає, проти задоволення зустрічних позовних вимог не заперечує (а.с.94).
12.03.2025 року відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні за первісним позовом визнає, на задоволенні зустрічних позовних вимог наполягає (а.с.98).
12.03.2025 року відповідач за первісним та зустрічним позовами ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що позовні вимоги за первісним позовом визнає та зустрічні позовні вимоги визнає (а.с.97).
Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Згідно ч.3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. 206, 207 цього Кодексу.
Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03.09.2022 року (а.с.5).
Після смерті ОСОБА_4 залишилось троє спадкоємців першої черги спадкування за законом: чоловік ОСОБА_1 , наявність шлюбу з яким підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 03 листопада 1973 року, актовий запис № 80, серія НОМЕР_2 (а.с. 8); син ОСОБА_2 , родинні відносини з яким підтверджені повторним свідоцтвом про його народження серія НОМЕР_3 (а.с.10) та свідоцтвом про розірвання шлюбу між його батьками ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , після якого ОСОБА_6 змінила своє прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.11); дочка ОСОБА_3 , родинні відносини з якою підтверджені її свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 (а.с.9).
У приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Апалькова Є.В. після смерті ОСОБА_4 було заведено спадкову справу № 93/2023, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.58).
Приватний нотаріус Апальков Є.В. надіслав до суду копію спадкової справи № 93/2023 (а.с.40-77). В матеріалах спадкової справи наявні заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті дружини (а.с.41) та про видачу свідоцтва про право власності у спільному майні подружжя (а.с.42). ОСОБА_3 своєю заявою відмовилась від прийняття спадщини після смерті матері на користь ОСОБА_1 (а.с.46). Заповіт від імені ОСОБА_4 не посвідчувався (а.с.57).
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається з:
1)житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Новіковою Н.В. від 18 листопада 1976 року, реєстровий № 3105 (а.с.12-13) та підтверджується довідкою КП «НМБТІ» № 2394 від 26.12.2019 року (а.с.14);
2)земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями площею 0,0802 га, кадастровий номер 1211600000:03:013:0193, розташованої за тією ж адресою, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Нікопольською міською радою від 07 січня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів актів державних актів на право приватної власності на землю за № 4637 (а.с.21) та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.05.2019 року (а.с.22).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 лютого 2024 року приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Апальков Є.В. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку з надвірним будівлями, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с.7).
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Ч. 1 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Ч. 2 ст. 370 ЦК України передбачає, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Ч. 2 ст. 1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними.
Ч. 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Ч. 1 та ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України визначають, що,
1. У разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку.
2. У разі набуття частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об'єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об'єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об'єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.
Ч. 1 ст. 89 Земельного кодексу України передбачає, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 89 Земельного кодексу України, у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя.
Згідно із п. 18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», із доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 р. N 2, окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу у приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у період шлюбу, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини, до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні.
Визнання права є встановленим ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів.
За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги, що житловий будинок з надвірними будівлями розташований по АДРЕСА_1 , був придбаний в період зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями, площею 0,0802 га, на якій розташований зазначений житловий будинок з надвірними будівлями, була приватизована також в період шлюбу, суд приходить до висновку, що житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями, розташовані за вище зазначеною адресою, є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , тож частка ОСОБА_1 в спільному сумісному майні подружжя в кожному з цих об'єктів нерухомого майна складає , а інша частка в кожному з цих об'єктів відноситься до спадкової маси, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , тому позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, й у відповідності до ст. ст. 370, 392, 1223, 1261, 1267, 1263, 1274 ЦК України, ст.ст. 69, 70 СК України, ст.ст. 89, 120 ЗК України, та керуючись ст.ст. 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та на частку у порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати житловий будинок літ. «А» загальною площею 50,9 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м. з надвірними будівлями: літня кухня з підвалом літ. «Б,б», гараж літ. «В», вбиральня літ. «Г», сарай літ. «Д», навіс літ. «Ж», душ літ. «З», спорудження 2-6, І, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями площею 0,0802 га, кадастровий номер 1211600000:03:013:0193, розташовану по АДРЕСА_1 , об'єктами права спільної сумісної власності подружжя - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на частку у праві спільної часткової власності, як частини спільного сумісного майна подружжя, набутого у шлюбі з ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на 2/6 частки у праві спільної часткової власності у порядку спадкування за законом, після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а всього на 5/6 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 50,9 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м. з надвірними будівлями: літня кухня з підвалом літ. «Б,б», гараж літ. «В», вбиральня літ. «Г», сарай літ. «Д», навіс літ. «Ж», душ літ. «З», спорудження 2-6, І, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на частку у праві спільної часткової власності, як частини спільного сумісного майна подружжя, набутого у шлюбі з ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на 2/6 частки у праві спільної часткової власності у порядку спадкування за законом, після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а всього на 5/6 часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями, площею 0,0802 га, кадастровий номер 1211600000:03:013:0193, розташовану по АДРЕСА_1 .
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на 1/6 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 50,9 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м. з надвірними будівлями: літня кухня з підвалом літ. «Б,б», гараж літ. «В», вбиральня літ. «Г», сарай літ. «Д», навіс літ. «Ж», душ літ. «З», спорудження 2-6, І, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на 1/6 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями площею 0,0802 га, кадастровий номер 1211600000:03:013:0193, розташовану по АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева