12.03.2025 Єдиний унікальний номер 205/3350/25
Провадження № 2-з/205/259/25
про забезпечення позову
12 березня 2025 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Мадьонової Я.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Дніпрі заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
11 березня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів, у тому числі місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємством Міністерства юстиції України, а також нотаріусам і особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань, або змін з будь-яких питань до будь-яких реєстрів, вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема але не виключно реєструвати право власності, право користування, іпотеки, будь-які правочини щодо майна і інші будь-які права щодо нерухомого майна: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 20053573), а також накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу, та знаходяться на відкритих на його ім'я рахунках у банківських і фінансових установах. В обґрунтування заяви зазначив, що під час підготовки позовної заяви було виявлено, що відповідачу на праві власності належить житловий будинок у селищі Славгород Дніпропетровської області. Зазначає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову існує ймовірність істотного ускладнення (унеможливлення) виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а застосування такого заходу забезпечення позову відповідатиме засадам цивільного судочинства.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Частинами 1 і 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також суд звертає увагу на те, що законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачу.
Як зазначено позивачем і вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення грошових коштів за договором позики з відповідача на користь позивача.
Разом з тим, враховуючи вищезазначений предмет спору і співмірність заявленого виду забезпечення позову з позовними вимогами, суд вважає, що вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти є необґрунтованими, оскільки позивач у заяві про забезпечення позову не обґрунтував підстави застосування саме такого заходу забезпечення позову у вказаній цивільній справі.
Крім того, позивачем не доведено та не надано суду жодного переконливого доказу, що на ім'я ОСОБА_2 дійсно відкриті будь-які рахунки в банківських чи фінансових установах, на яких наявні грошові кошти, і наведені твердження позивача ґрунтуються виключно на його особистих припущеннях.
Слід враховувати також те, що на час розгляду заяви про забезпечення позову, відсутність вищезазначених доказів щодо наявності рахунків та грошових коштів на таких рахунках відповідача позбавляє суд можливості беззаперечно прийти до висновку про співмірність виду забезпечення позову позовним вимогам, а тому суд не вбачає підстав для накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках відповідача.
Однак, з урахуванням предмету позову, а також того, що відчуження нерухомого у разі задоволення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна, з врахуванням співмірності та адекватності заходу забезпечення позову, балансу інтересів сторін.
Таким чином, заборона вчинення певних дій, що вказана у заяві про забезпечення позову нерухомого майна буде цілком достатнім для запобігання можливого відчуження вказаного майна, і такий вид забезпечення позову є співмірним заходом забезпечення з огляду на зміст заявлених вимог, у зв'язку із чим вказана заява позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 151, 153, 353 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів, у тому числі місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємством Міністерства юстиції України, а також нотаріусам і особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань, або змін з будь-яких питань до будь-яких реєстрів, вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема але не виключно реєструвати право власності, право користування, іпотеки, будь-які правочини щодо майна і інші будь-які права щодо нерухомого майна: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 20053573), та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 )
В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Застосувати вказаний захід забезпечення позову до набрання законної сили рішення суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Т.П. Терещенко
.