Справа № 178/459/25
10 березня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046460000006 від 03.02.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Кринички, Криничанського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, має середню освіту, не одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 ;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_3 на підставі судового наказу виданого Дніпровського районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області № 209/924/21 2-н/209/133/21 від 17.05.2021, ОСОБА_3 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Також, ОСОБА_3 , попереджений державним виконавцем про необхідність сплати аліментів, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від спати аліментів за невиконання рішення суду про стягнення аліментів.
Однак, у подальшому, ОСОБА_3 будучи фізично здоровою, працездатною особою, достовірно знаючи про обов'язок зі сплати аліментів на утримання дітей, у супереч вимогам ст. 51 Конституції України, відповідно до якого батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, маючи умисел на злісне ухилення від сплати аліментів, участь в утриманні дитини не приймав, від виплати аліментів злісно ухилявся, за наступних обставин.
Так, встановлено, що ОСОБА_3 , в період часу з 01.07.2022 по 27.11.2022 перебував на обліку у Криничанському управлінні Кам'янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, як безробітній та отримував допомогу по безробіттю, не повідомивши при цьому, що являється боржником по не виплаті аліментів.
Також, у період з січня по грудень 2024 року ОСОБА_3 , не офіційно займається виконанням різноробочих робіт, отримуючи від цього дохід за їх виконання.
Однак, державного виконавця про отриманий ним дохід не повідомив, жодної виплати в рахунок сплати аліментів не зробив, участі у вихованні дітей не приймав та ніякої допомоги не надавав.
Таким чином, ОСОБА_3 , злісно ухилявся від спати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого згідно довідки про заборгованість наданою Верхньодніпровським відділом державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 , у період часу з 01.08.2022 по 31.01.2025 включно, допустив заборгованість зі сплати аліментів у сумі 102 тисяч 39 гривень 47 копійок, що перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.164 КК України, а саме злісне ухилення від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: його класифікацію за ст.12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 164 КК України, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Речові докази в кримінальному провадженні та процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 1 рік .
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк терміном 1 рік.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_8