Справа № 204/573/25
Провадження № 2/204/1428/25
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
13 березня 2025 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У січні 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, якою просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 014/0142/82/0239957 від 09.10.2018 року в розмірі 15 701 грн. 65 коп., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 10 643 грн. 02 коп.; заборгованість за відсотками - 3 272 грн. 36 коп.; заборгованість за пенею - 1 786 грн. 27 коп.
В підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 09.10.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №014/0142/82/0239957 про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у сумі 11 091,39 грн. строком на 72 місяці. Однак, в порушення положень кредитного договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. 28.05.2020 року ПАТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №114/2-34. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Райффайзен Банк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0142/82/0239957 від 09.10.2018 року. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем становила 15 701,65 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10643,02 грн.; заборгованість за відсотками - 3272,36 грн.; заборгованість за пенею - 1786,27 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача становить 15 701,65 грн., у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та штрафів у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 18.02.2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності. Крім того, 07.03.2025 року представником позивача - Котишиною І.Б. подано через систему «Електронний суд» заяву в якій остання просить суд задовольнити позов, розгляд справи здійснювати за її відсутності, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи в судовому засіданні у його відсутності не подавав, в установлений судом строк відзив не подав.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Отже, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У справі встановлено, що 09.10.2018 року ОСОБА_1 було заповнено Заяву-анкету для отримання кредиту «Кредит готівкою» (а.с.8) у якій останній зазначив свої анкетні данні та просив відкрити йому картковий рахунок та прийняв/акцептував публічну пропозицію AT «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в AT «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку www.aval.ua, висловивши повну та безумовну згоду з її умовами.
Крім того, 09.10.2018 року ОСОБА_1 ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» (а.с.15)
Цими документами позивач перед укладенням договору надав відповідачу інформацію щодо умов кредитування, а саме: типу кредиту - у вигляді відновлювальної кредитної лінії шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитну картку, відсоткової ставки за користування кредитними коштами протягом пільгового періоду та відсоткової ставки за користування кредитними коштами поза межами пільгового періоду, суми загальних витрат за кредитом, порядку повернення кредитних коштів шляхом сплати щомісячних платежів, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також інших умов кредитного договору.
З матеріалів справи вбачається, що 09 жовтня 2018 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0142/82/0239957, відповідно до умов якої сторони погодили: розмір кредиту - 11091,39 грн.; процентна ставка - 42,9% річних; строк кредитування - 72 місяці з дня надання кредиту; дата надання кредиту - 09 жовтня 2018 року; дата повного погашення кредиту - 09 жовтня 2024 року; пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення(а.с.9-11).
У якості додатку до кредитного договору №014/0142/82/0239957 від 09.10.2018 року сторонами погоджено та підписано графік погашення кредиту (а.с.12-13).
Відповідно до п.12.1 кредитного договору, такий договір вступає в законну силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печаткою Кредитора (Страховика) і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього Договору зобов'язань.
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, що підтверджується випискою по рахунку, що є рахунком для погашення заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, а також рахунку для обліку заборгованості (а.с.17-26).
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за укладеним договором № 014/0142/82/0239957 від 09.10.2018 року, відповідач ОСОБА_1 станом на 28.05.2020 року має заборгованість у сумі 15 701 грн. 65 коп., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 10 643 грн. 02 коп.; заборгованість за відсотками - 3 272 грн. 36 коп.; заборгованість за пенею - 1 786 грн. 27 коп., що підтверджується наданими до суду розрахунком заборгованості (а.с.21).
Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2020 між AT «Райффайзен Банк» та TOB «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-34 (а.с.24-31). Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Райффайзен Банк».
Згідно витягу з реєстру боржників №114/2-34 від 02.06.2020 року, TOB «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0142/82/0239957 від 09.10.2018 року (а.с.32).
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав, тому наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором у сукупності з випискою з рахунку позичальника та іншими доказами є належним і допустимим доказом, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19 (провадження № 61-12049св23).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).
Оскільки належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Ураховуючи задоволення вимог позивача у повному обсязі, суд вважає необхідним відшкодувати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн.
На підставі ст.ст. 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №014/0142/82/0239957 від 09.10.2018 року в розмірі 15 701 (п'ятнадцять тисяч сімсот одна) грн. 65 (шістдесят п'ять) коп., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 10 643 (десять тисяч шістсот сорок три) грн. 02 (дві) коп.; заборгованість за відсотками - 3 272 (три тисячі двісті сімдесят дві) грн. 36 (тридцять шість) коп.; заборгованість за пенею - 1 786 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн. 27 (двадцять сім) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ - 35234236, місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )
Суддя Н.В. Токар