Справа № 201/9642/23
Провадження № 1-кп/0203/323/2025
13.03.2025 року Колегія суддів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участю прокурора - ОСОБА_5
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041650000838 від 26.05.2023 відносно:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпро, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.4, 12 ч.2 ст. 115, КК України,
встановила:
В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.
В судовому засіданні прокурор звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час не зник ризик, зазначений у п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який існував на час обрання міри запобіжного заходу, а саме обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушенні, передбаченого п.п. 4, 12, ч. 2 ст.115 КК України, може переховуватися від суду. Окрім того, обвинувачений є неодруженим, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, що може свідчити про можливість залишення обвинуваченим місця мешкання.
Потерпілі підтримали клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, клопотання за змістом аналогічне попереднім, є формальним, не надано доказів того, що ризики не зменшилися, просив змінити запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав думку захисника.
Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник також підтримали доводи сторони захисту.
Заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_10 обрано обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який в подальшому був продовжений, останній раз ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2024 року до 14 березня 2025 року.
Обвинувачений ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 , суд приймає до уваги тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, судове дослідження доказів по справі не закінчене, свідки не допитані, а отже перебуваючи на волі обвинувачений, передбачаючи можливе покарання, може переховуватися від суду із метою уникнення відповідальності, тому вважає, що є ризик можливого переховування останнього від суду, запобігання якого можливе лише шляхом тримання обвинуваченого під вартою.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, суд вважає, що клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_10 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_10 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити в повному обсязі.
Продовжити ОСОБА_10 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 11 травня 2025 року.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення, можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Головуючий - суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2